ПОСТАНОВА
Іменем України
13 травня 2020 року
Київ
справа №826/15359/16
адміністративне провадження №К/9901/42524/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №826/15359/16
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Національний військово-медичний клінічний центр "Головний військовий клінічний госпіталь", про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2017 року (прийняту судом у складі колегії суддів: головуючого судді Мазур А.С., Аблова Є.В., Літвінової А.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року (постановлену судом у складі: головуючого судді Кобаля М.І., суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (надалі також - відповідач, Міноборони), третя особа - Національний військово-медичний клінічний центр "Головний військовий клінічний госпіталь", у якому позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо надання ОСОБА_1 безоплатного користування закладами охорони здоров`я Міністерства оборони України;
- зобов`язати Міністерство оборони України надати ОСОБА_1 безоплатне медичне обслуговування у Національному військовому медичному клінічному центрі "Головний військово-клінічний госпіталь" за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 18.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відмова Міноборони у наданні ОСОБА_1 безоплатної медичної допомоги є протиправною, такою, що протирічить положенню п. 8 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якою передбачено, що учасники бойових дій, до яких відноситься і позивач, мають пільги з користування при виході на пенсію поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили із того, що позивач наділений правом виключно на користування послугами поліклінік та госпіталів, до яких він був прикріплений за попереднім місцем служби, без зазначення того, що таке користування здійснюється на безоплатній основі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
У скарзі посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зазначає, що судами не враховано, що Національний військово-медичний клінічний центр "Головний військовий клінічний госпіталь" є бюджетним державним закладом охорони здоров`я та висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні від 29 травня 2002 року №10-рп/2002, відповідно до яких положення частини третьої статті 49 Конституції України "у державних і комунальних закладах охорони здоров`я медична допомога надається безоплатно" треба розуміти так, що у державних та комунальних закладах охорони здоров`я медична допомога надається всім громадянам незалежно від її обсягу та без попереднього, поточного або наступного їх розрахунку за надання такої допомоги.
Відповідач і третя особа надіслали заперечення на касаційну скаргу, відповідно до яких проти її задоволення заперечують, просять рішення суду першої та апеляційної інстанції залишити без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19 жовтня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ). З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І., який відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 21 березня 2018 року був визначений головуючим суддею у цій справі, розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду від 15 липня 2019 року № 981/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, зокрема касаційної скарги у цій справі.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 липня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стецнко С.Г., справу передано головуючому судді.
Ухвалою Верховного Суду від 12.05.2020 справу прийнято до провадження та призначено до попереднього розгляду.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами встановлено, що ОСОБА_1 є ветераном війни - учасником бойових дій.
Позивач звільнений у запас за ст. 59 п. "з" (за власним бажанням), згідно з наказом Міністерства оборони України від 12.01.1993, що підтверджується довідкою від 28.07.2016 №3/28.
ОСОБА_1 неодноразово звертався до директора військово-медичного департаменту Міністерства оборони України - головного державного санітарного лікаря Міністерства оборони України (від 03.06.2015), до Міністерства оборони України (від 05.10.2015, від 22.06.2016) з вимогою про роз`яснення наявності у нього права на отримання безоплатної медичної допомоги та безоплатного користування військово-медичними закладами.
У відповідь на вказані звернення військово-медичний департамент Міністерства оборони України листами від 19.08.2015 №249/3/376 та від 11.07.2016 №249/3/287, а також Міністерство оборони України листом від 06.11.2015 №298/3/1507 повідомили позивача про те, що учасники бойових дій, звільнені за власним бажанням, які не є інвалідами І та ІІ груп, не мають право саме на безоплатне користування військово-медичними закладами охорони здоров`я Міністерства оборони України, з огляду на що позивач, як учасник бойових дій, звільнений з військової служби за власним бажанням, не користується правом на їх безоплатне отримання.
Вважаючи таку відмову необґрунтованою, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року N 460-IX (далі- Закон №460-IX, набрав чинності 08.02.2020) установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Касаційна скарга по справі № 826/15359/16 подана у вересні 2017 року, розгляд касаційної скарги не закінчено до 08.02.2020, тому касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-IX (із застосуванням норм КАС України в редакції, чинній до 08.02.2020).
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.