ПОСТАНОВА
Іменем України
12 травня 2020 року
Київ
справа №1.380.2019.001415
адміністративне провадження №К/9901/6008/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року у складі судді Брильовського Р. М.
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року у складі суддів Гуляка В. В., Ільчишина Н. В., Коваля Р. Й.
у справі №1.380.2019.001415
за позовом Державного підприємства "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод"
до Львівської митниці ДФС,
третя особа - Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт"
про визнання протиправними і скасування рішень,
У С Т А Н О В И В :
У березні 2019 року Державне підприємство "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" (далі - Підприємство, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Львівської митниці ДФС (далі - митний орган, відповідач у справі), у якому просило визнати протиправним і скасувати рішення відповідача, оформлене як аркуш коригування від 20.03.2018 митної декларації від 20.03.2015 12:58:41 №209120000/2015/810197 в частині нарахування пені в сумі 5409974,52 грн (за кодом 020 - 1038182,42 грн; за кодом 022 - 800694,52 грн; за кодом 028 3571097,58 грн);
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене як аркуш коригування від 28.03.2018 року митної декларації від 24.12.2015 12:54:24 №209120000/2015/855722 в частині нарахування пені в сумі 1722039,86 грн (за кодом 020 330480,97 грн; за кодом 022 - 254864,27 грн; за кодом 028 - 1136694,62 грн); визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене як аркуш коригування від 28.03.2018 митної декларації від 04.09.2017 14:08:14 №UA209180/2017/140201 в частині нарахування пені в сумі 151554,11 грн (за кодом 020 -26297,25 грн; за кодом 028 -125256,86 грн);
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене як лист від 11.09.2018 №7276/10/13-70-19/43, про відмову в поверненні надміру сплаченої пені у розмірі 7283568,50 грн за наступними документами: аркуш коригування від 20.03.2018 митної декларації від 20.03.2015 12:58:41 №209120000/2015/810197: за кодами 020 - 1038182,42 грн; 022 - 800694,52 грн; 028 - 3571097,58 грн; аркуш коригування від 28.03.2018 митної декларації від 24.12.2015 12:54:24 №209120000/2015/855722: за кодами 020 - 330480,97 грн; 022 - 254864,27 грн; 028 -1136694,62 грн; аркуш коригування від 28.03.2018 митної декларації 04.09.2017 14:08:14 №UA209180/2017/140201: за кодами 020 - 26297,25 грн; 028 -125256,86 грн;
зобов`язати відповідача підготувати висновок про повернення з Державного бюджету 7283568,50 грн надміру сплаченої пені за наступними документами: аркуш коригування від 20.03.2018 митної декларації від 20.03.2015 12:58:41 №209120000/2015/810197: за кодами 020 - 1038182,42 грн; 022 - 800694,52 грн; 028 - 3571097,58 грн; аркуш коригування від 28.03.2018 митної декларації від 24.12.2015 12:54:24 №209120000/2015/855722: за кодами 020 - 330480,97 грн.; 022 - 254864,27 грн; 028 - 1136694,62 грн; аркуш коригування від 28.03.2018 митної декларації 04.09.2017 14:08:14 №UA209180/2017/140201: за кодами 020 - 26297,25 грн; 028 -125256,86 грн, та надати його для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України.
03 жовтня 2019 року Львівський окружний адміністративний суд ухвалою відмовив у задоволенні клопотання Львівської митниці ДФС про залишення позовної заяви без розгляду у справі №1.380.2019.001415.
03 жовтня 2019 року рішенням Львівського окружного адміністративного суду позов задоволено повністю.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції висновувався з того, що позивач до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявив факт заниження податкового зобов`язання за митними деклараціями від 20.03.2015 12:58:41 №209120000/2015/810197, від 24.12.2015 12:54:24 №209120000/2015/855722 та від 04.09.2017 14:08:14 № UA209180/2017/140201 і погасив їх. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення відповідача оформлені, як аркуші коригування в частині нарахування пені в загальній сумі 7283568,50 грн, є протиправними та підлягають скасуванню. Суд першої інстанції спростував твердження відповідача про те, що надмірно сплачена сума пені є узгодженою позивачем, оскільки це не відповідає фактичним обставинам, так як позивач в жодній декларації або уточнюючому розрахунку не здійснював обчислення та не зазначав суму пені, яка була надмірно сплачена позивачем. Сума пені розрахована відповідачем самостійно та зазначена ним в аркушах коригування митних декларацій.
22 січня 2020 року Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою скасував рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року в частині задоволення позовної вимоги про зобов`язання Львівської митниці ДФС підготувати висновок про повернення з державного бюджету 7283568,50 грн надміру сплаченої пені та надання його для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України, - і в цій частині прийняв нову постанову про часткове задоволення цієї позовної вимоги, зобов`язав Галицьку митницю Держмитслужби повторно розглянути заяву Державного підприємства "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" від 26.06.2018 про повернення надміру сплаченої пені в розмірі 7283568,50 грн. У іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року в адміністративній справі №1.380.2019.001415 - залишив без змін.
Суд апеляційної інстанції, погодившись частково з висновками суду першої інстанції, також виходив з того, що позовна вимога про зобов`язання Львівської митниці ДФС підготувати та подати для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України висновок про повернення позивачу з Державного бюджету 7283568,50 грн надміру сплаченої пені, є передчасною, оскільки відсутні докази того, що відповідач не буде дотримуватися порядку повернення з Державного бюджету надміру сплаченої суми митних платежів з врахуванням рішення суду про визнання протиправними і скасування спірних рішень відповідача (аркушів коригування митних декларацій) щодо нарахування пені в загальному розмірі 7283568,50 грн.
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на незастосування судом норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року у справі №1.380.2019.001415 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
У касаційній скарзі митний орган зазначає, що враховуючи вимоги частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, звернувшись до суду 18.03.2019 позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з вимогами про скасування рішень відповідача оформлені як аркуші коригування від 20.03.2018 та 28.03.2018 в частині нарахування пені та листа про відмову в поверненні надміру сплаченої пені від 11.09.2018. Вважає, що судом першої інстанції безпідставно в порушення пункту 5 частини першої статті 240, статей 122 та 123 Кодексу адміністративного судочинства України відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
Відповідач доводить, що оскаржувані рішення митного органу винесені в порядку, передбаченому Митним кодексом України, а тому не є рішенням контролюючого органу в розумінні пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України та процедура їх оскарження не є оскарженням рішень контролюючих органів згідно з підпунктом 14.1.7. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України. Скаржник зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій про застосування строку звернення до суду, встановленого статтею 102 Податкового кодексу України суперечить положенням Кодексу адміністративного судочинства України, Митного кодексу України та Податкового кодексу України.
Відповідач зазначає, що правовою підставою для скасування оскаржуваних аркушів коригування суди першої та апеляційної інстанцій зазначили пункт 132.3 статті 132 Податкового кодексу України, хоча така була нарахована згідно з частиною третьою статті 282 Митного кодексу України та пункту 30.8. статті 30 Податкового кодексу України. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій не з`ясували правову природу нарахування пені та доводить, що пункт 132.3 статті 132 Податкового кодексу України не може бути застосований до спірних правовідносин.
Відповідач вважає безпідставним висновок суду про те, що сума пені є неузгодженою, оскільки обов`язок нарахування такої покладено на платника, а не на митний орган і про сплату пені позивачу було відомо та він сам звертався до відповідача про списання такої. Тому суди попередніх інстанцій, за позицією скаржника, безпідставно не застосували пункт 56.11 статті 56 Податкового кодексу України.
26 березня 2020 року Верховний Суд ухвалою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, витребував справу №1.380.2019.001415 з Львівського окружного адміністративного суду.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №1.380.2019.001415 є оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 частини четвертої цієї статті, зазначивши, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував пункт 56.18 статті 56, статтю 102 Податкового кодексу України та статтю 122 Кодексу адміністративного судочинства України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18.
Суд зазначає, що посилання відповідачем на постанову Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18 є необґрунтованим з огляду на різні обставини справи та відмінне нормативне регулювання правовідносин у справах №640/20468/18 та №1.380.2019.001415.
Предметом спору у справі №640/20468/18 є рішення Комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання зареєструвати податкову накладну, тоді як предметом спору у цій справі №1.380.2019.001415 є рішення митного органу про коригування митних декларацій шляхом оформлення наступних аркушів коригування митних декларацій в частині нарахування пені та рішення про відмову в поверненні надміру сплаченої пені.
У справі №640/20468/18 Верховний Суд дійшов висновку, що строк звернення до суду після застосування процедури адміністративного оскарження встановлений частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України і становить три місяці з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу.
У справі №1.380.2019.001415 позивачем не застосовувалась процедура адміністративного оскарження рішень відповідача, тому спірні правовідносини не підпадають під дію частини третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України .
07 квітня 2020 року справа №1.380.2019.001415 надійшла до Верховного Суду.
13 квітня 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому третя особа просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
24 квітня 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому Підприємство, посилаючись на її необґрунтованість, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили.
20.03.2015 для митного оформлення товарів військового призначення позивачем подано до митного органу митну декларацію №209120000/2015/810197. У зазначеній декларації задекларовано товари, ввезені на митну територію України на підставі договору комісії №и8Е-17.3-275-В/К-І4 укладеного 02.12.2014 між позивачем та Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" (далі - ДК "Укрспецекспорт"), та контракту №и8Е-17.3-140-К/КІ-14 укладеного 02.12.2014 між ДК "Укрспецекспорт" та компанією Rozenia Limited, Кіпр.
24.12.2015 для митного оформлення товарів військового призначення позивачем подано до митного органу митну декларацію митну декларацію №209120000/2015/855722. У зазначеній декларації задекларовано товари, ввезені на митну територію України на підставі договору комісії №и8Е-17.3-70-В/К-15 укладеного 02.06.2015 між позивачем та ДК "Укрспецекспорт", та контракту №USE-17.3-47-K/KI-15 укладеного 02.06.2015 між ДК "Укрспецекспорт" та компанією Rozenia Limited, Кіпр.
04.09.2017 для митного оформлення товарів військового призначення позивачем подано митному органу митну декларацію №UA209180/2017/140201. У зазначеній декларації задекларовано товари, ввезені на митну територію України на підставі договору комісії №USE-17.3-158-D/K-15 укладеного 21.09.2015 року між позивачем та ДК "Укрспецекспорт", та контракту №USE-17.3-123-K/KI-15 укладеного 21.09.2015 року між ДК "Укрспецекспорт" та компанією Rozenia Limited, Кіпр.
Товари, зазначені у вищевказаних митних деклараціях, ввозились на митну територію України із умовним звільненням від оподаткування, на підставі пункту 20 частини першої статті 282 Митного кодексу України, як продукція оборонного призначення, визначена такою згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України "Про державне оборонне замовлення", що підтверджується проставлянням у графі 36 митних декларацій кодів 164000164 відповідно до Класифікатору звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України.
20.03.2018 позивач звернувся до Львівської митниці ДФС із заявами від 19.03.2018 №14/28/101, №14/28/102 та №14/28/103 щодо внесення змін до вищезазначених митних декларацій в частині доплати митних платежів.
20.03.2018 позивачем подано відповідачу лист від 19.03.2018 №14/28/104, в якому позивач на додаток до нарахованих в заявах сум митних платежів, які мали бути доплачені внаслідок коригування митних декларацій, нарахував 3% штрафу, встановленого підпунктом а) пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, та погодив списання нарахованих сум доплати митних платежів та штрафу з депозитного рахунку позивача.
На підставі вищезазначених заяв та листа Львівською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митних декларацій шляхом оформлення наступних аркушів коригування митних декларацій: аркуш коригування від 20.03.2018 митної декларації від 20.03.2015 12:58:41 №209120000/2015/810197; аркуш коригування від 28.03.2018 митної декларації від 24.12.2015 12:54:24 №209120000/2015/855722; аркуш коригування від 28.03.2018 митної декларації від 04.09.2017 14:08:14 №UA209180/2017/140201.
При прийнятті вищезазначених рішень про коригування митних декларацій відповідачем на додаток до узгоджених позивачем сум доплат митних платежів та штрафів додатково нараховано та зазначено в аркушах коригування митних декларацій пеню на суми митних платежів, які підлягали доплаті в загальній сумі 7 283 568,50 грн.
Зазначені в аркушах коригування суми митних платежів, штрафів та пені зараховано до Державного бюджету. Ці обставини не є спірними між сторонами.
26.06.2018 позивач звернувся до відповідача зі заявою №06-24/2020, в якій просив повернути 7 283 568,50 грн надмірно сплаченої пені при коригуванні вищезазначених митних декларацій.
31.07.2018 позивач отримав лист №6267/10/13-70-19/43 від 26.07.2018, яким відповідач повідомив позивача про те, що він звернувся до Державної фіскальної служби України за роз`ясненнями стосовно правомірності повернення позивачу пені та повідомить позивача про результати розгляду його заяви додатково.
17.09.2018 позивач отримав лист відповідача №7276/10/13-70-19/43 від 11.09.2018, яким відповідач повідомив позивача про відмову в поверненні йому надміру сплаченої пені.
18.03.2019 не погоджуючись з нарахуванням пені на суми митних платежів, про що зазначено в аркушах коригування митних декларацій, та відмовою митного органу повернути 7 283 568,50 грн надмірно сплаченої пені при коригуванні, позивач звернувся до суду з цим позовом.