ПОСТАНОВА
Іменем України
13 травня 2020 року
Київ
справа №815/5333/16
адміністративне провадження №К/9901/37329/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області
на постанову Одеського окружного адміністративного суду у складі судді Левчук О.А. від 23.05.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Танасогло Т.М., Федусика А.Г., Яковлєва О.В. від 12.09.2017
у справі №815/5333/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс"
до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області
про визнання протиправною та скасування постанови
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" (далі також - позивач, ТОВ "Інфокс") звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (далі також - відповідач, ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області), в якому просило скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 22.09.2016 № 30 про накладення на ТОВ "Інфокс" стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 № 1023-Х11.
2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23.05.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017, позов задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 22.09.2016 № 30 про накладення на ТОВ "Інфокс" стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів".
3. У жовтні 2017 року відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.05.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
5. У грудні 2017 від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
6. У подальшому справу було передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпункту 1 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів").
7. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2019 справу передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О. та Чиркіна С.М.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.
9. 18.11.2008 між ТОВ "Інфокс" (далі - виконавцем) та ОСОБА_1 (далі - споживач) як власником садиби, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений договір №118154-63 про послуги водопостачання та водовідведення. Відповідно до підпункту 2.1 даного договору розрахунок обсягів спожитої води здійснюється згідно з показаннями приладів обліку води. У випадку відсутності приладу обліку води розрахунок послуг водопостачання тимчасово здійснюється за нормативами, затвердженими місцевими органам державної виконавчої влади. Згідно з пунктом 3.4.8 договору споживач зобов`язаний здійснювати періодичну повірку приладів обліку води.
10. За вказаною адресою встановлений лічильник води, який пройшов повторну повірку 28.02.2012. Беручи до уваги міжповірочний інтервал для даного приладу обліку води, а також дату його попередньої повірки, наступний черговий строк державної повірки даного водоміра - 28.02.2015.
11. Проте, як вбачається з акта опломбування з`єднань водомірного вузла, заміна лічильника холодної води відбулась тільки 15.02.2016. У зв`язку з чим з 01.10.2015 нарахування за послуги споживання споживачу ОСОБА_1 здійснювалось за нормами водопостачання.
12. 19.11.2015 між ТОВ "Інфокс" (далі - виконавцем) та ОСОБА_2 (далі - споживачем) був укладений договір №123655/ОВ про надання послуг з водопостачання та водовідведення. Відповідно до пунктів 3.2, 3.4 даного договору у разі відсутності на вводі до будинку приладу обліку плата за послуги проводиться згідно з установленими нормативами (нормами) водоспоживання та водовідведення з розрахунку на кількість мешканців та на ведення індивідуального підсобного господарства. Засоби обліку води, встановлені на вводі будинку, підлягають періодичній повірці відповідно до вимог статті 20 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність". Згідно з пунктом 3.7 договору встановлення, ремонт та повірка водолічильників виконується за рахунок споживача. Відповідно до пункту 4.4 договору споживач зобов`язаний своєчасно виконувати державну повірку водолічильників за власний рахунок.
13. Відповідно до акта на опломбування №708 судом встановлено, що за вказаною адресою 16.01.2008 встановлений та опломбований лічильник води, який, беручи до уваги міжповірочний інтервал для даного приладу обліку води, повинен був пройти повірку до 16.01.2012.
14. Проте, як вбачається з акта опломбування №000790, заміна лічильника холодної води відбулась тільки 29.03.2016. У зв`язку з чим з 01.10.2015 нарахування за послуги споживання ОСОБА_2 здійснювалось за нормами водопостачання.
15. 29.04.2010 між ТОВ "Інфокс" (далі - виконавець) та ОСОБА_3 (далі - споживач) був укладений договір №1760 про надання послуг холодного водопостачання та водовідведення, водовідведення гарячої води за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до підпункту 2.1 даного договору розрахунок обсягів спожитої холодної води здійснюється згідно з показаннями приладів обліку води. У випадку відсутності приладу обліку води розрахунок послуг водопостачання тимчасово здійснюється згідно з нормами, затвердженими рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради. Згідно з пунктом 3.4.5 договору споживач зобов`язаний здійснювати періодичну повірку квартирних приладів обліку.
16. Згідно з актом заміни водолічильника №383 за вказаною адресою був встановлений водолічильник 2008 року випуску. Беручи до уваги міжповірочний інтервал для даного приладу обліку води, а також дату його виробництва, наступний черговий строк державної повірки даного водоміра сплив у 2012 році. Проте, як вбачається з вказаного акта, заміна лічильника холодної води відбулась тільки 12.08.2015. У зв`язку з чим з 01.05.2015 нарахування за послуги споживання споживачу ОСОБА_3 здійснювалось за нормами водопостачання.
17. У період з 14.03.2016 по 25.03.2016 на підставі звернень споживачів ОСОБА_1 (№Г-46 від 20.01.2016), ОСОБА_2 (№К-111 від 02.02.2016), ОСОБА_3 (№К-110 від 02.02.2016) щодо необґрунтованого нарахування боргу за послуги з водопостачання та водовідведення внаслідок неврахування показань лічильників води, згоди Держспоживінспекції України на проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) суб`єкта господарювання №02/7-639-2016 від 15.02.2016, наказу на проведення перевірки №66-аг від 12.03.2016 та направлення на проведення перевірки №104 від 12.03.2016 Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області проведена позапланова перевірка філії "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при наданні послуг з водопостачання та водовідведення.
18. За результатом проведення даної перевірки Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області був складений Акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №29/09 від 25.03.2016, у висновках якого зазначено, що філія "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" всупереч вимогам частини другої пункту 10, частини пятої статті 15, підпункту 4 пункту 32 Правил №630 відмовилась від врахування показань засобу обліку холодної води та допустила справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності у споживачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 квартирних засобів обліку холодної води без урахування їх показань, що не допускається за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 16 Правил №630, внаслідок чого на особовому рахунку споживача ОСОБА_2 виникла заборгованість у сумі 3380,21 грн, на особовому рахунку споживача ОСОБА_3 - у сумі 464,67 грн.
19. У складеному Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області Акті перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №29/09 від 25.03.2016 міститься припис, яким ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" зобов`язано провести коригування нарахувань за послуги з централізованого холодного водопостачання, які виставлено споживачам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 , за нормами споживання з урахуванням вимог частини другої пункту 10 Правил №630, а саме з урахуванням показників приладів обліку води.
20. 22.09.2016 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області на підставі акта перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №29/09 від 25.03.2016 прийнято постанову № 30 про накладення стягнення, передбаченого пунктом 7 частини першої статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів" та застосовано до ТОВ "Інфокс" штраф у розмірі 1467, 34 грн.
21. Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
22. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідач прийняв оскаржувану постанову про накладення стягнень від 22.09.2016 № 30 та застосував до позивача стягнення за порушення, які не були виявлені актом перевірки від 25.03.2016 № 29/09, а отже застосування штрафу за неіснуючі та ніким не встановлені порушення є безпідставним.
23. Відповідач заперечував щодо задоволення позову, посилаючись на те, що ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" допущено справляння плати за особовими рахунками №75895 споживача ОСОБА_2, №107423039 споживача ОСОБА_3, №0038770 споживача ОСОБА_4 за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань, що вводить в оману (сприяє обрахуванню) споживачів, чим обмежено право споживачів на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про фактичний об`єм та визначення належним чином ціни наданої послуги з водопостачання, а тому відповідно до пункту 7 частини першої статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів" до ТОВ "Інфокс" застосовано стягнення, а саме штраф у розмірі 1467,34 грн.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
24. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, постановляючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що відповідачем не доведений факт відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, оскільки позивач жодним чином не обмежував право споживачів на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію, тому посилання відповідача на порушення пункту 5 частини першої статті 21 Закону України "Про захист прав споживачів" є необґрунтованим. Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області не надало належних доказів правомірності свого рішення, а відтак постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 22.09.2016 № 36 про накладення на ТОВ "Інфокс" стягнень є протиправною. Обставини щодо здійснення ГУ Держпродспоживслужбою в Одеській області перевірки встановлені постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.07.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016, у справі №815/1714/16, які набрали законної сили, а відтак у відповідності до частини першої статті 72 КАС України не підлягають доказуванню під час розгляду даної справи. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що оскільки засоби обліку води у даній справі є власністю споживачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а витрати на їх періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) не включені до складу тарифів на послуги централізованого постачання холодної води та водовідведення, встановлених для філії "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс", витрати за періодичну повірку покладені на споживачів.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
25. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередньої інстанції, посилаючись на те, що при прийнятті таких судами не встановлено жодних обставин, які б свідчили про неправильні показання засобів обліку у квартирах споживачів. Преюдиційне значення рішення Одеського апеляційного адміністративного суду справі №815/1714/16 може виникнути за умови прийняття відповідачем рішення субєктом владним повноважень за невиконання припису. Разом з тим, відповідач прийняв рішення за результатами проведеної перевірки та на підставі акта перевірки. Уточнення, визначені у пункті 7 частини першої статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів" щодо Закону України "Про електронну комерцію" стосується продавця та визначає випадки відсутності інформації саме про продавця, а тому оскаржуване рішення відповідача є правомірним.
26. У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій ухвалили законні рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
27. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
28. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
29. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
30. Частиною четвертою статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
31. Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулює Закон України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 №1023-ХІІ (далі також - Закон №1023-ХІІ), який також і встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.