ПОСТАНОВА
Іменем України
13 травня 2020 року
Київ
справа №815/5332/16
адміністративне провадження №К/9901/33508/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Турецької І.О., Стас Л.В., Косцової І.П. від 01.02.2018
у справі №815/5332/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"
до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області
про визнання протиправною та скасування постанови
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" (далі також - позивач, ТОВ "Інфокс") звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (далі також - відповідач, до ГУ Держпродспоживслужби), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", від 22.09.2016 № 32 в сумі 3 853,14 грн.
2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.07.2017 позов задоволено повністю.
3. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2018 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.07.2017 скасовано, ухвалено нову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовлено.
4. У березні 2018 року позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2018, в якій просить її скасувати, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.07.2017 залишити в силі.
5. Ухвалою Верховного Суду від 15.03.2018 відкрито касаційне провадження у справі.
6. 10.04.2018 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
7. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2019 справу передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О. та Чиркіна С.М.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.
9. На підставі звернення громадянки ОСОБА_1 щодо протиправних дій філії "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" стосовно блокування внутрішньобудинкової інженерної системи та каналізації в квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно з наказом на проведення позапланової перевірки від 07.04.2016 №106аг та направлення на проведення перевірки від 07.04.2016 №147 у період з 12.04.2016 по 25.04.2016 Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області проведено позапланову перевірку філії "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів.
10. За результатами вказаної перевірки відповідачем складено Акт позапланової перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 25.04.2016 №47/09, в якому міститься припис про зобов`язання усунення недоліків і вчинення певних дій, у висновках якого зазначено, що ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" всупереч вимогам частини другої пункту 10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, відмовило споживачам від врахування показань засобу обліку холодної води та допустило справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності у споживача ОСОБА_1 квартирного засобу обліку холодної води без урахування його показань, що не допускається за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 16 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, внаслідок чого на особовому рахунку споживача ОСОБА_1 виникла заборгованість у сумі 3728,26.
11. Також у вказаному акті міститься припис, яким зобов`язано позивача відновити послугу з водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 ; провести перерахунок розміру плати за фактично ненадані послуги з водовідведення у період з 27.07.2015 до дня відновлення послуги водовідведення відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №151, від 17.02.2010; провести коригування нарахувань за послуги з централізованого холодного водопостачання, які виставлені споживачу ОСОБА_1 за нормами споживання з урахуванням вимог частини другої пункту 10 Правил №630, а саме з урахуванням показників приладів обліку холодної води; виключити з договору несправедливі умови, зокрема пункт 3.3.3 та абзац 5 пункту 7.3, друге речення підпункту 3.4.5.
12. На підставі вказаного акта перевірки ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області прийнято постанову від 22.09.2016 №32 про накладення на ТОВ "Інфокс" стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 №1023-ХІІ. Згідно з вказаною постановою відповідачем відповідно до пунктів 4, 7 частини першої статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів" застосовано до ТОВ "Інфокс" штраф у розмірі 3853,14 грн у звязку із відсутністю необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги та реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів щодо безпеки для життя, здоров`я та майна споживачів.
13. Згідно з вказаною постановою підставою її прийняття було те, що ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" всупереч положенням абзацу 2 пункту 10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, допущено справляння плати за особовим рахунком ОСОБА_1 за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирного засобу обліку без урахування їх показань, що вводить в оману споживача, чим порушено пункт 4 частини першої статті 4, пункти 5, 7 частини першої 1 статті 21, частини четвертої статті 17 Закону України "Про захист прав споживачів", обмежено право споживача на одержання необхідної, достовірної та своєчасної інформації про фактичний об`єм та визначення належним чином ціни наданої послуги з водопостачання. ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" у період з 27.07.2015 допущено припинення безперебійного надання послуг водовідведення квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров`я та майна споживачів, чим порушено право споживачів на безпеку продукції.
14. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що 25.05.2011 ОСОБА_1 (далі також - споживач) та ТОВ "Інфокс" уклали договір №45600-5 про надання послуг постачання холодної води та водовідведення, підведення гарячої води.
15. Прибори обліку постачання холодної води відповідно до складених актів були встановлені в квартирі водокористувача представниками ТОВ "Інфокс".
16. Прилад обліку води, встановлений в квартирі ОСОБА_1, з 01.02.2014 по 25.02.2015 не пройшов періодичну повірку.
17. ТОВ "Інфокс" у зв`язку з простроченням міжповірочного інтервалу водоміра вирішило, що його показники неможливо враховувати при обліку та у розрахунках за послуги водопостачання та водовідведення, а тому змінило тарифи нарахування постачання води по даному рахунку в сторону їх збільшення за нормами споживання у відповідності до кількості зареєстрованих в квартирі осіб - на суму 3 728,26 грн.
18. Споживач з цим не погодився та вказану суму не сплатив.
19. З 26.02.2015 облік водопостачання в квартирі ОСОБА_1 здійснювався за новим, повіреним лічильником.
20. Спонукаючи боржника сплатити заборгованість, постачальник води 29.07.2015 припинив в односторонньому порядку водовідвід з квартири сім`ї ОСОБА_1
21. 12.09.2016 ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області направлено директору ТОВ "Інфокс" лист за №2138/06 щодо прибуття 22.09.2016 о 12:00 год. представника підприємства для розгляду справи про накладення стягнень, який доставлено та отримано ТОВ "Інфокс" 19.09.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
22. Також позивачу вручено лист ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 12.09.2016 №2139/06 щодо забезпечення явки посадових осіб філії "Інфоксводоканал" для розгляду справи про накладення стягнень, про що свідчить наявна на ньому відмітка вхідного номера 8017/04-63 філії "Інфоксводоканал".
23. Окрім цього, листом ТОВ "Інфокс" від 21.09.2016 №3779-04/8017, адресованим в.о. начальнику ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, повідомило відповідача про наявність судових спорів щодо результатів спірної перевірки та зазначило про недоцільність розгляду справи про притягнення ТОВ "Інфокс" до відповідальності.
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
24. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що взаємовідносини ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" з абонентами здійснюються виключно на договірних засадах та договори вільно укладаються споживачами, які за їх умовами зобов`язані в незалежності від строку експлуатації своєчасно здійснювати державну повірку приборів обліку води та у строк, що не перевищує одного місяця. Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію. Без наявності чинного документа про повірку засобів обліку води, яким посвідчується відповідність класу точності вимірювання, водолічильники не вважаються справними. Порядок надання послуг з водопостачання та водовідведення, їх якісні і кількісні показники відповідають умовам договорів та вимогам законодавства, а постанова Держспоживслужби від 22.09.2016 №32 не містить жодних відомостей щодо порушення позивачем умов укладених договорів, вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", Закону України "Про питну воду та питне постачання".
25. Відповідач заперечував щодо задоволення позову, посилаючись на те, що позапланова перевірка ТОВ "Інфокс" проводилась відповідачем на підставі звернень споживачів щодо порушення водопостачальною організацією прав споживачів. При розгляді обставин звернень встановлено, що позивач за наявності у споживачів відповідних квартирних засобів обліку холодної води відмовився від врахування показань засобів обліку холодної води та допустив справляння плати за нормативами (нормами) споживання. Внаслідок виникнення боргу на особовому рахунку заявників ТОВ "Інфокс" здійснено припинення надання послуг з водовідведення, що є порушенням кількісних та якісних показників послуг. Відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
26. Суд першої інстанції, постановляючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що за відсутності належного повідомлення позивача ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області не мало права приймати спірне рішення про накладення фінансових санкцій. Такі дії суб`єкта владних повноважень суперечать приписам Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.08.2002 №1177 та порушують права суб`єкта господарювання.
27. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що при прийнятті рішення про задоволення позову суд першої інстанції лише констатував факт порушення прав особи, що притягається до відповідальності у зв`язку з неналежним її повідомленням про розгляд справи, що не відповідає дійсності, оскільки вказане порушення відповідачем допущеним не було та позивач був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи про накладення на нього стягнень. Перевіряючи, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги та заперечення по суті спору, та якими доказами вони підтверджуються, суд апеляційної інстанції встановив наступне. До змісту договору, укладеного між ТОВ "Інфокс" та споживачем ОСОБА_1, внесені несправедливі умови, а саме: включені права та обов`язки сторін, які не передбачені чинним законодавством України. Обов`язок проведення періодичної повірки та відповідальність за своєчасність її проведення покладається виключно на суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Натомість позивачем порушено право споживача та не виконані зобов`язання щодо своєчасного проведення періодичної повірки засобів вимірювальної техніки. Позивач не встановив та не довів факти несправності засобу обліку води споживача, що не підлягають усуненню, у зв`язку з чим стягування плати за послуги з централізованого холодного водопостачання згідно з нормативами (нормами) споживання з боку ТОВ "Інфокс" є безпідставним та таким, що вели в оману споживача, сприяли його обрахуванню та порушили пункт 5 частини першої статті 21 Закону України "Про захист прав споживачів" в частині обмеження права споживачів на одержання достовірної інформації про розмір оплати за фактично спожиту холодну воду. У зв`язку із порушенням ТОВ "Інфокс" порядку нарахування плати за спожиту холодну воду та внаслідок виникнення необґрунтованої заборгованості позивачем припинено надання послуг з водовідведення споживачу ОСОБА_1 . Такі дії позивача є нечесною підприємницькою практикою, яка включає в себе агресивні неправомірні дії, що містять елементи неналежного впливу по відношенню до споживача та є порушенням вимог щодо кількісних та якісних показників послуг, визначених у додатку №1 до Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 №151. Позивачем порушені права споживача на належну якість, обслуговування та безпеку продукції в частині безпечного для здоров`я та життя побуту. Оскільки ТОВ "Інфокс" є монополістом з водопостачання та водовідведення в м. Одесі, то його дії, пов`язані з обмеженням або припиненням водопостачання та водовідведення, суперечать Закону України "Про природні монополії".
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
28. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що ним не враховано, що оскільки прилад обліку води, встановлений за адресою: м.Одеса, пр-т Добровольського, 100/ 87, своєчасно не пройшов періодичну повірку, його показання неможливо враховувати при обліку та у розрахунках за водопостачання та водовідведення, а відтак з 01.02.2014 нарахування по даному особовому рахунку здійснювалися з нормативами (нормами) споживання, виходячи з кількості зареєстрованих осіб та відповідно до діючих тарифів. Помилковим є висновок суду апеляційної інстанції, що дії позивача, пов`язані з обмеженням або припиненням водопостачання та водовідведення, суперечать Закону України "Про природні монополії". Не є порушенням законодавства і зазначення у договорі обовязку споживача проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, оскільки даний обовязок покладений на споживачів законодавчими актами та відповідає істотним умовам договору. Докази, надані суду апеляційної інстанції щодо спростування факту повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про накладення фінансових санкцій відповідачем, є неналежними.
29. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
30. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
31. Щодо доводів позивача про неналежність доказів, поданих відповідачем доказів щодо повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.
32. У відповідності до частин 1, 2 статті 73 КАС України (в редакції, чинній на момент постановлення судового рішення судом апеляційної інстанції) належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
33. Оскільки суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у даній справі про задоволення позову, виходив з того, що ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області за відсутності належного повідомлення позивача про розгляд справи про накладення на нього санкцій не мало права приймати оспорюване рішення; апеляційна скарга відповідача обґрунтована, зокрема, доводами щодо протиправності вказаного висновку суду першої інстанції, колегія суддів відхиляє відповідні доводи позивача, викладені у касаційній скарзі.
34. Одночасно колегія суддів звертає увагу, що позивач у касаційній скарзі не оспорює сам факт його належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про накладення санкцій на нього відповідачем, а лише зазначає, що такий висновок сформований на підставі неналежних доказів.
35. Разом із тим, колегія суддів зауважує, що згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
36. Щодо доводів позивача, викладених у касаційній скарзі, про правомірність покладення обовязку проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку саме на споживача на підставі договору, укладеного з ним, колегія суддів зазначає наступне.
37. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
38. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.