ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 906/366/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Климчук"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 (у складі колегії суддів: Філіпова Т.Л. (головуючий), Василишин А.Р., Мельник О.В.)
та рішення Господарського суду Житомирської області від 07.08.2019 (суддя Сікорська Н.А.)
та касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дунаєвецький ливарно-механічний завод"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 (у складі колегії суддів: Філіпова Т.Л. (головуючий), Василишин А.Р., Мельник О.В.)
у справі № 906/366/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дунаєвецький ливарно-механічний завод"
до Приватного підприємства "Климчук"
про стягнення 737 870,16 грн,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" (далі - ТОВ "КК "ДЛМЗ") звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства "Климчук" (далі - ПП "Климчук") про стягнення 737 870,16 грн, у тому числі 197 000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 92 650,00 грн - пеня, 408 750,00 грн - штраф, 23 024,71 грн - проценти за користування чужими коштами, 12 608,00 грн - інфляційні втрати, 3 837,45 грн - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору від 07.06.2017 № 070617, укладеного між сторонами у справі, в частині повної оплати відповідачем поставленого позивачем обладнання.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 07.08.2019 позов задоволено частково. Стягнуто з ПП "Климчук" на користь ТОВ "КК "ДЛМЗ" заборгованість в сумі 197 000,00 грн, пеню в сумі 23 693,97 грн, штраф в сумі 29 550,00 грн, інфляційні втрати в сумі 12 608,00 грн, 3 % річних в сумі 3 837,45 грн, витрати зі сплати судового збору в сумі 4 000,58 грн, витрати за правничу допомогу в сумі 10 843,60 грн.У решті позову відмовлено.
Судове рішення мотивовано доведеністю позовних вимог у частині, яка задоволена судом, та наявністю правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором від 07.06.2017 № 070617 щодо повної оплати поставленого позивачем товару, штрафних санкцій за порушення відповідачем строків оплати, передбачених умовами договору, а також інфляційних втрат і 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 рішення Господарського суду Житомирської області від 07.08.2019 в частині стягнення з ПП "Климчук" штрафу, пені, інфляційних втрат і 3 % річних скасовано, в цій частині ухвалено нове рішення, яким резолютивну частину рішення викладено в редакції, відповідно до якої позов задоволено частково. Стягнуто з ПП "Климчук" на користь ТОВ "КК "ДЛМЗ" заборгованість в сумі 197 000,00 грн, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 2 955,00 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 8 010,03 грн витрат. У решті позову відмовлено.
Апеляційний суд виходив із того, що позивачем доведено факт належного виконання своїх зобов`язань за договором, отже, у відповідача відповідно до статті 692 ЦК виник обов`язок з оплати поставленого позивачем обладнання. Водночас суд дійшов висновку, що оскільки при тлумаченні умов договору від 07.06.2017 № 070617 у частині остаточного розрахунку за поставлений товар, встановлених додатковою угодою від 07.05.2018 № 3, строк виконання цього зобов`язання не пов`язується з вчиненням сторонами дій, спрямованих на фіксування настання цього строку, визначити день початку прострочення виконання зобов`язання з оплати неможливо. Натомість застосування відповідальності у виді пені та штрафу, виходячи з умов договору та положень статті 549 ЦК і статті 230 Господарського кодексу України (далі - ГК), перебуває у прямому взаємозв`язку з порушенням зобов`язання щодо строків його виконання, отже, відсутність доведеності такої обставини як прострочення виконання зобов`язання виключає можливість застосування штрафних санкцій до відповідача.
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, 07.02.2020 ПП "Климчук" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та закрити провадження у справі за відсутності підстав та предмета позову. Також скаржником порушено питання про стягнення з ТОВ "КК "ДЛМЗ" на користь ПП "Климчук" витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 11 068,00 грн, витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 22 136,00 грн, витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції у сумі 25 000,00 грн.
Касаційну скаргу ПП "Климчук" обґрунтовано тим, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору не враховано, що позивачем не доведено належного виконання своїх зобов`язань за договором і додатковими угодами до нього в частині поставки обладнання належної якості, введення його в експлуатацію та забезпечення його безперебійної роботи протягом встановленого строку, тому у відповідача відсутній обов`язок щодо остаточного розрахунку за цим договором, оскільки строк розрахунку за умовами договору ще не настав; за умовами договору з урахуванням додаткових угод остаточний розрахунок і сплату позивачеві решти коштів у сумі 197 000,00 грн відповідач має провести тільки після введення обладнання в експлуатацію, складання відповідного акта вводу в експлуатацію та після 14 днів експлуатації обладнання за його цільовим призначенням, проте, таких обставин у справі встановлено не було, а позивачем на підтвердження цього не надано відповідних доказів, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача суми заборгованості; позивач як у позовній заяві, так і протягом розгляду справи посилався на різні дати виконання умов договору, суд першої інстанцій визначив таку дату на власний розсуд, а суд апеляційної інстанції взагалі зауважив, що таку дату встановити неможливо, отже, на думку скаржника, такі обставин свідчать про відсутність предмета спору та є підставою для закриття провадження у справі; суди попередніх інстанцій не застосували до спірних правовідносин положення статей 610, 611, 673, 678 ЦК щодо настання правових наслідків порушення зобов`язання, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, що призвело до неправильного вирішення справи; суди попередніх інстанцій порушили положення статті 213 ЦК та надавши тлумачення умов договору щодо порядку та строків його виконання, фактично поклали відповідальність за неналежне виконання зобов`язань за договором на відповідача, хоча матеріали справи не містять доказів належного виконання зобов`язань саме позивачем.
Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції 18.02.2020 ТОВ "КК "ДЛМЗ" подало касаційну скаргу з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК; у редакції, чинній після 08.02.2020), та просило скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 у частині прийняття нового рішення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 07.08.2019 залишити в силі.
Касаційну скаргу ТОВ "КК "ДЛМЗ" обґрунтовано тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 911/1366/18; суд не навів мотивів, з яких відступив від висновків Верховного Суду та не застосував при вирішенні справи статтю 213 ЦК, частину 1 статті 637 ЦК, а також неправильно застосував статті 6, 627, 628 ЦК. Іншою підставою скаржник визначив відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах положень статті 549 ЦК, статті 230 ГК.
ПП "Климчук" у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "КК "ДЛМЗ" просить залишити цю скаргу без задоволення.
08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Отже, касаційна скарга ПП "Климчук" розглядається в порядку, передбаченому ГПК у редакції, чинній до 08.02.2020.
Оскільки ТОВ "КК "ДЛМЗ" подало касаційну скаргу після набрання чинності зазначеним Законом, касаційна скарга позивача розглядається у порядку, передбаченому ГПК у редакції, чинній з 08.02.2020.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи та заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги необхідно задовольнити частково з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 07.06.2017 між ТОВ "КК "ДЛМЗ" (продавець) і ПП "Климчук" (покупець) укладено договір № 070617, за умовами якого продавець поставляє, а покупець приймає та оплачує зерносушарку "Дунаївчанка 6" з теплогенератором ОТД 2000 згідно зі специфікацією № 1 (далі - обладнання) (пункт 1.1).
У пункті 2.1 договору встановлено, що термін поставки обладнання: не пізніше 25.09.2017 з моменту першої авансової оплати.
Навантажувальні роботи виконує продавець, розвантаження обладнання виконує покупець біля площадки монтажу. Обладнання, яке відвантажується, супроводжується: товарно-транспортною накладною; технічною документацією: паспорт, інструкція з експлуатації (пункти 2.2, 2.3 договору).
Відповідно до пункту 2.4 договору право власності на обладнання переходить до покупця після підписання сторонами акта приймання-передачі та 100 % оплати обладнання.
Згідно з пунктом 4.2 договору гарантійний строк становить 12 місяців з дня запуску предмета договору або 18 місяців з дня поставки.
Вартість обладнання згідно зі специфікацією № 1 становить 2 725 000,00 грн на умовах EXW Дунаївці з послугою навантаження (пункт 5.1 договору).
У пункті 5.2 договору сторони погодили графік оплати за обладнання: 650 000,00 грн не пізніше 14.06.2017; 650 000,00 грн не пізніше 14.07.2017; 650 000,00 грн не пізніше 14.08.2017; 134 250,00 грн не пізніше 14.09.2017; 123 000,00 грн після монтажу та пробного запуску обладнання; 245 250,00 грн після 14 днів експлуатації сушарки; 136 250,00 грн не пізніше 10.09.2017; 136 250,00 грн після завершення монтажу.
За умовами пункту 6.2 договору, у разі порушення покупцем строків оплати покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі 0,1 % від суми договору за кожний тиждень прострочення і продавець призупиняє свої зобов`язання за договором до виконання покупцем своїх порушених зобов`язань.
У разі затримки покупцем оплати, як зазначено у пункті 5.2 договору більш ніж на 20 днів, продавець має право на вилучення поставленого обладнання та разове нарахування штрафних санкцій покупцеві в розмірі 15 % від вартості цієї угоди. Покупець повинен сплатити нараховані штрафні санкції та не чинити перешкод у вилучені поставленого обладнання (пункт 6.3 договору).
Відповідно до пункту 8.3 договору термін його дії встановлюється з дня підписання договору і діє до 31.12.2017, а в частині фінансових розрахунків і гарантійних зобов`язань - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
У пункті 9.1. договору визначено, що по закінченню монтажу, налагодження та навчання персоналу, сторони підписують приймально-здавальний акт про виконання робіт. Виконавець надає замовнику повний комплект експлуатаційної документації зерносушильного комплексу (паспорти обладнання, інструкції з експлуатації, акти виконаних локальних робіт).
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
07.06.2017 сторонами підписано специфікацію № 1, в якій визначено комплектацію товару, що поставляється, а саме: зерносушарка "Дунаївчанка 6"; теплогенератор ОТД 2000 з теплообмінником; компресор; шафа управління та кабельна продукція; машина первинної очистки; шнек вивантаження; вартість обладнання становить 2 725 000,00 грн на умовах EXW Дунаївці з послугою навантаження.
07.08.2017 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору від 07.06.2017 № 070617, за умовами якої продавець поставляє, а покупець приймає та оплачує додаткове обладнання згідно зі специфікацією № 2; вартість цього обладнання становить 418 517,00 грн на умовах EXW Дунаївці з послугою навантаження. Згідно з графіком оплат за додаткове обладнання передоплата становить 210 000,00 грн до 09.08.2017; 208 517,00 грн за два дні перед відвантаженням продукції (пункт 3); термін виготовлення обладнання до 25.09.2017 (пункт 4).
Судами попередніх інстанцій також установлено, що на виконання договору від 07.06.2017 № 070617 і додаткової угоди № 1 до нього ТОВ "КК "ДЛМЗ" поставило ПП "Климчук" обладнання на загальну суму 3 143 517,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними, а останній протягом 2017 року перерахував продавцю кошти на загальну суму 2 775 267,00 грн, що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи.
10.12.2017 ТОВ "КК "ДЛМЗ" складено акт вводу в експлуатацію обладнання до договору від 07.06.2017 № 070617, на який ПП "Климчук" листом від 20.12.2017 № 73 надіслало позивачу претензії щодо недоукомплектованості та неналежної якості поставленого обладнання, продуктивність якого не відповідає заявленим технічним характеристикам.
ТОВ "КК "ДЛМЗ" у спростування заявлених відповідачем претензій направив останньому претензію від 19.01.2018 № 3 з вимогою сплатити заборгованість в сумі 368 250,00 грн.
16.02.2018 між сторонами у справі підписано додаткову угоду № 2 до договору від 07.06.2017 № 070617, за умовами якої сторони дійшли згоди, що залишок платежу за договором становить 368 250,00 грн (пункт 1); графік оплати: 123 000,00 грн до 27.02.2018, 245 250,00 грн після 14 днів експлуатації сушарки (пункт 2); продавець зобов`язався замінити поставлений комплект колосників на комплект колосників для пелети з отвором не більше 5 мм (пункт 3); термін поставки визначено до 30.03.2018 у разі дотримання графіку оплат (пункт 4); інші умови зазначеного договору залишено без змін.
На виконання зазначених умов додаткової угоди ПП "Климчук" 26.02.2018 перерахувало ТОВ "КК "ДЛМЗ" 123 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою.
07.05.2018 між сторонами підписано додаткову угоду № 3 до договору від 07.06.2017 № 070617, відповідно до умов якої у зв`язку з понесенням покупцем непередбачених договором додаткових транспортних витрат на суму 3 000,00 грн сторони дійшли згоди, що залишок платежу за договором становить 242 250,00 грн (пункт 1); графік оплати: 45 250,00 грн до 08.05.2018, 197 000,00 грн після 14 днів експлуатації сушарки (пункт 2); продавець зобов`язався замінити поставлений комплект колосників на комплект колосників для пелети з отвором не більше 5 мм і здійснити заміну теплогенератора ОТД 2000 (пункт 3); вартість доставки та монтажні роботи продавець здійснює за власний рахунок (пункт 4); термін здійснення цих робіт до 15.05.2018 у разі дотримання графіку оплат (пункт 4); інші умови зазначеного договору залишено без змін.
На виконання умов додаткової угоди № 3 позивач відповідно до товарно-транспортної накладної від 04.05.2018 № 21 здійснив поставку обумовленого угодою обладнання, а відповідач 07.05.2018 перерахував позивачу кошти в сумі 45 250,00 грн. Решту коштів у сумі 197 000,00 грн відповідач не сплатив, вважаючи, що строк виконання зобов`язання в цій частині не настав.
23.11.2018 ТОВ "КК "ДЛМЗ" направило на адресу ПП "Климчук" претензію № 59, в якій вимагав до 10.12.2018 сплатити заборгованість за договором від 07.06.2017 № 070617 у сумі 197 000,00 грн.
У відповідь на зазначену претензію позивача відповідач надіслав зустрічну претензію № 2, в якій зазначив про порушення продавцем умов договору стосовно строків поставки та введення обладнання в експлуатацію, а також з огляду на умови договору з урахуванням додаткових угод зауважив, що виконання зобов`язання щодо сплати залишку коштів в сумі 197 000,00 грн можливо виключно після введення обладнання в експлуатацію, складання відповідного акта та після 14 днів експлуатації сушарки та використання її за цільовим призначенням. При цьому відповідач запропонував позивачу відрядити свого представника для визначення причини виходу з ладу теплообмінника, об`єму та вартості робіт по його заміні, запуску обладнання та контролю за його роботою на протязі 14 днів із дня запуску.