Постанова
Іменем України
12 травня 2020 року
м. Київ
справа № 363/3641/17
провадження № 61-36341св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Зорич Ганни Анатоліївни на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18 січня 2018 року у складі Рудюка О. Д. та постанову Апеляційного суду Київської області від 18 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Ігнатченко Н. В., Кулішенка Ю. М., Сушко Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом та просила: зобов`язати власників квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 знести самовільно збудовану прибудову за літ. "А1" загальною площею 42,1 кв. м у складі приміщень: 1-1 коридор площею 7,7 кв. м, 1-5 житлова площа 21,5 кв. м, 1-6 кухня площею 12,9 кв. м, яка прибудована до приміщень їхньої квартири; зобов`язати власника квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_5 знести самовільно збудовану прибудову розмірами 6,29х6,84 м, яка має площу 43,0 кв. м та прибудована до приміщень його квартири; вирішити питання про розподіл судових витрат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_3 . ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, будучи власниками квартир № 1 та № 2 в цьому будинку, здійснили самовільні добудови, внаслідок чого їй обмежено в`їзд до подвір`я з лівої сторони від фасаду будинку та допущено втручання в несучі конструкції будинку, що призвело до пошкодження стіни і даху, а як наслідок в дощову погоду відбувається підтоплення її квартири. Вона вважає, що відповідачі здійснили самочинне будівництво з порушенням житлового законодавства, оскільки не отримали будь-яких дозвільних документів та її погодження як співвласника житлового будинку. Між сторонами існував спір щодо користування земельною ділянкою, за результатом розгляду якого суд відмов у задоволенні її позову про встановлення порядку користування земельною ділянкою між співвласниками житлового будинку та зобов`язання вчинити дії. Однак, відповідно до проведеної судової інженерно-технічної експертизи та встановлених обставин, вбачався факт самовільного будівництва з боку відповідачів.
ОСОБА_2 та ОСОБА_4 позовні вимоги не визнали та просили відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що їх родина проживає в квартирі № 1 з 1983 року, добудови до квартири проводились у 1993 році та тривали протягом двох, трьох років. ОСОБА_1 зареєструвала право власності на квартиру № 3 після будівництва прибудови до квартири № 1, таким чином вони ніяк не порушили її права як власника житла. Крім того, просили застосувати наслідки спливу строку на звернення до суду з цим позовом та відмовити у задоволенні позовних вимог також у зв`язку з пропуском позовної давності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Вишгородський районний суд Київської області рішенням від 18 січня 2018 року відмовив у задоволенні позову.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 не довела фактів порушення внаслідок будівництва (реальної можливості порушення) її прав, свобод чи інтересів, а сам по собі факт незаконності будівництва відповідачами не є достатньою підставою для задоволення позову.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Апеляційний суд Київської області постановою від 18 квітня 2018 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18 січня 2018 року залишив без змін.
Мотивував судове рішення апеляційний суд тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У травні 2018 року представник ОСОБА_1 - адвокат Зорич Г. А. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 18 квітня 2018 року і передати справу на новий розгляд за участю Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами того, що судовими рішеннями у справі № 363/5403/15-ц, які набрали законної сили, встановлені факти проведення відповідачами реконструкції будинку АДРЕСА_1 та перебування земельної ділянки у комунальній власності. Тобто відповідачами здійснено реконструкцію будинку з втручанням в несучі конструкції та інженерні системи загального користування. Порушення прав ОСОБА_1 полягає в тому, що внаслідок проведеної реконструкції здійснено втручання в несучі конструкції будинку, відбулося пошкодження стін і даху та в дощову погоду і під час танення снігу на даху відбувається підтоплення квартири № 3 . Тобто порушене право на безпечне існування та проживання у своїй частині будинку, оскільки дах є спільним для всього будинку, а через порушення його цілісності заподіюється шкода позивачці, вона змушена вчиняти додаткових дій для відновлення свого права (підставляти ємності для забору води, висушувати мокрі речі тощо, проводити поточні ремонти стелі, стін). Крім того, внаслідок неправомірної забудови відповідачів порушене право доступу позивачки до її частини будинку через земельну ділянку, що прилягає до будинку. Також скарга містить доводи про те, що суди не залучили до участі в справі Пірнівську сільську раду Вишгородського району Київської області на права та обов`язки якої впливають судові рішення.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
19 липня 2018 року справа № 363/3641/17 надійшла до Верховного Суду.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 13 квітня 2020 року № 992/0/226-20, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 13 квітня 2020 року визначено суддю-доповідача Зайцева А. Ю.
Фактичні обставини
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3, що підтверджується витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно Комунального підприємства Київської обласної ради "Вишгородське бюро технічної інвентаризації" від 24 листопада 2008 року та 30 жовтня 2009 року.
Згідно зі свідоцтвом про право власності на житло від 30 квітня 1993 року та свідоцтвом про право на спадщину за законом від 06 листопада 2008 року, квартира АДРЕСА_1, загальною площею 36,9 кв. м, житловою площею 19,6 кв. м, належить на праві спільної (сумісної або часткової) власності ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . При цьому самочинно збудовано: житлова прибудова "А1", загальна площа будинку "А" збільшена на 31,6 кв. м, житлова площа збільшена на 21,5 кв. м, прибудова "А1" підлягає до здачі в експлуатацію.
Також встановлено, що ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_2 .
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 02 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 15 червня 2017 року, в справі № 363/5403/15-ц, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Пірнівська сільська рада Вишгородського району Київської області, про встановлення порядку користування земельною ділянкою між співвласниками житлового будинку та зобов`язання вчинити дії.
Під час розгляду даної справи № 363/5403/15-ц судами було встановлено, що за результатами проведеного експертного дослідження житлового будинку АДРЕСА_1 самовільно збудованими є: прибудова за літ. "А1" загальною площею 42,1 кв. м, у складі приміщень: 1-1 коридор площею 7,7 кв. м, 1-5 житлова площею 21,5 кв. м, 1-6 кухня площею 12,9 кв. м, яка прибудована до приміщень квартири № 1 (власники ОСОБА_2 ) замість приміщення І сіней площею 7,5 кв. м; прибудова розмірами 6,29х6,84 м, яка має площу 43,0 кв. м та прибудована до приміщень квартири № 2 (власник ОСОБА_5 ); в межах існуючих приміщень квартири № 3 (власник ОСОБА_1 ) здійснено переобладнання веранди у санвузол, це в приміщенні 3-5 площею 6,3 кв. м та встановлено сантехприлади (ванна, унітаз, раковина, змішувачі, тощо).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Згідно зі статтею 317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.