Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 травня 2020 року
м. Київ
справа № 133/2138/15
провадження № 51-4354 км 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Булейко О. Л.,
суддів Анісімова Г. М., Іваненка І. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Мінтенка Ю. В.,
прокурора Браїла І. Г.,
розглянувши касаційну скаргу прокурора Миколайчука Д. Г., який брав участь у розгляді кримінального провадження у суді апеляційної інстанції, на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 10 червня 2019 року щодо ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, дані про яке, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012010170000044, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Жмеринка, Вінницької області, яка зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1, працюючої на посаді старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції, раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 18 січня 2019 року ОСОБА_1 визнано невинною у вчиненні інкримінованого їй злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК, та виправдано у зв`язку з недоведеністю її вини у вчиненні інкримінованого їй злочину.
Відмовлено у задоволенні цивільного позову представника потерпілого Приватного виробничо- комерційного підприємства "Ятрань" про солідарне стягнення завданої шкоди з Державної казначейської служби України, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у розмірі 380 714 грн.
Вирішено питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 10 червня 2019 року вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 18 січня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Згідно з вироком суд виправдав ОСОБА_1 у вчиненні службової недбалості, що спричинило тяжкі наслідки у зв`язку з тим, що органом досудового розслідування не було доведено, що вона, обіймаючи посаду заступника начальника відділу державної виконавчої служби Козятинського міськрайонного управління юстиції, будучи представником влади та будучи службовою особою, неналежно виконувала свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, чим вчинила злочин у сфері службової діяльності, зокрема, виконуючи покладені на неї обов`язки не у точній відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження", ст.19 Конституції України, недбало віднеслась до виконання своїх службових обов`язків, нехтуючи вимогами ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", не перевірила чинність ухвали Господарського суду Вінницької області від 20 серпня 2009 року, якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника СТОВ "Агрофірма "Нива", оскільки ухвалою Господарського суд Вінницької області було від 26 листопада 2009 року було скасовано вищевказаний мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника СТОВ "Агрофірма "Нива", не зважаючи на встановлену нею наявність майна боржника, не вжила передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів, щодо накладення арешту на майно боржника, зупинила виконавчі провадження, що призвело до незаконного відчуження майна боржника СТОВ "Агрофірма "Нива" на загальну суму 990 300,00 грн, реалізація якого державною виконавчою службовою у встановленому законом порядку, покрила б суму боргу СТОВ "Агрофірма "Нива" перед ПВКП "Ятрань", в результаті чого не було стягнено борг з СТОВ "Агрофірма "Нива" на користь ПВКП "Ятрань" в сумі 238 965 гривень 5 коп, чим завдано шкоду ПВКП "Ятрань", яка у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлений на час вчинення кримінального правопорушення, і є тяжкими наслідками.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Вінницького апеляційного суду від 10 червня 2019 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Прокурор зазначає, що апеляційний суд усупереч вимогам ст. 419 КПК, не мотивував процесуальне рішення, не надав свою оцінку доказам, погодившись з оцінкою суду першої інстанції та необґрунтовано залишив виправдувальний вирок суду першої інстанції без змін.
На думку прокурора, суд першої інстанції обґрунтував виправдувальний вирок, пославшись на недопустимий доказ - судово-економічну експертизу №7220/17-21 від 25 квітня 2018 року, а також у порушення вимог КПК визнав недопустимими доказами копії накладних № 83, 84, 85, із чим необґрунтовано погодився апеляційний суд.
Прокурор вважає, апеляційний суд не перевірив доводи апеляційної скарги про те, що виправдана ОСОБА_1 незаконно зупинила виконавчі провадження №№ 17672994, 17672746, 17672064 від 16 лютого 2010 року.
Всупереч вимогам ст. 404 КПК, незважаючи на відповідне клопотання сторони обвинувачення, апеляційний суд, на думку прокурора, безпідставно відмовив у повторному дослідженні письмових доказів та допиті свідків, потерпілого чим порушив принцип змагальності сторін.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Браїло І. Г. касаційну скаргу прокурора не підтримав, вважаючи, що ухвала суду апеляційної інстанції є законною та обгрунтованою.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 62 Конституції України, положеннями ст. 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до приписів ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Суд касаційної інстанції не перевіряє судові рішення на предмет неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість при перегляді судових рішень виходить із фактичних обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.