Постанова
Іменем України
06 травня 2020 року
м. Київ
справа № 361/5953/18
провадження № 61-18940св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Карпенко С. О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - адвокатом Ліщук Оксаною Василівною, на постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року в складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Махлай Л. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила визнати останню такою, що втратила право користування жилою площею будинку по АДРЕСА_1 .
Позов мотивовано тим, що вона на підставі договору дарування від 24 червня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Авраменко Н. А., є власником житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 .
Зазначала, що на даний час у будинку зареєстрована ОСОБА_2, яка не є членом її сім`ї, сторони ніколи не проживали разом, не вели і не ведуть спільного господарства. Відповідач не несе витрати по сплаті комунальних послуг, не займається будинком, не доглядає за ним та не утримує його, чинить перешкоди у користуванні власністю.
Посилаючись на зазначені обставини, статті 317, 319, 321, 391 ЦК України, просила задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житлом, а саме будинком, який знаходиться по АДРЕСА_1 .
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1, місцевий суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрована та проживала у спірному житловому будинку за згодою його колишнього власника - ОСОБА_4 як член його сім`ї, право власності якого припинено та новим власником житлового будинку стала позивач ОСОБА_1 . Відповідач ОСОБА_2 не є членом сім`ї нового власника й між сторонами не укладений договір найму житла. Таким чином, із втратою права власності на будинок ОСОБА_4 відповідач ОСОБА_2 втратила право користування будинком, оскільки право членів сім`ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім`ї якого вони є.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 на законних підставах вселилась до спірного будинку, постійно в ньому проживає, іншого житла не має. Факт переходу права власності на будинок від батьків сторін ( ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ) до позивача - ОСОБА_1, не дає підстав для висновку, що відповідач ОСОБА_2 втратила право на користування спірним житлом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У жовтні 2019 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, подана представником - адвокатом Ліщук О. В., на постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року, в якій заявник, посилаючись на недотримання судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2019 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов до необґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки право власності колишнього власника спірного будинку припинено у зв`язку із укладенням ним договору дарування, новим власником житлового будинку стала позивач, а відповідач не є членом сімʼї нового власника, між сторонами не укладено договору найму житла, тому наявні підстави для визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилою площею спірного будинку.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
У листопаді 2019 року до суду касаційної інстанції надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому ОСОБА_2 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року без змін, посилаючись на те, що рішення апеляційного суду відповідає вимогам закону та ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 361/5953/18 з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У листопаді 2019 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_2 з 08 листопада 2003 року зареєстрована за АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку від 01 липня 2017 року за вих. № 1-116947 та довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 02 жовтня 2018 року за № 1-11/877.
11 грудня 2014 року ОСОБА_5 склала заповіт, яким на випадок своєї смерті усе своє майно, що буде належати їй на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, а також все, на що вона матиме право, заповіла ОСОБА_2 . Вказаний заповіт посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Іваненко О. В. та зареєстрований в реєстрі за № 5744.
Після смерті ОСОБА_5 між ОСОБА_2 з одного боку та ОСОБА_4, ОСОБА_1 виник спір щодо права власності на 7/16 частки будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1 .
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 14 грудня 2017 року, за ОСОБА_4 визнано право приватної власності на житловий будинок - "А-1", загальною площею 190,3 м2, житловою площею 106,2 м2, із господарськими будівлями та спорудами: сарай - "Б", погріб - "б", вбиральня - "В", колодязь - "К" та огорожа - "N", що знаходяться по АДРЕСА_1 .
Згідно договору дарування житлового будинку від 24 червня 2016 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, власником житлового будинку з відповідними надвірними будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 . Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Авраменко Н.А., зареєстрований в реєстрі за № 2439, вказані відомості внесені у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державний реєстр Іпотек, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна.
ОСОБА_2 зверталась до суду із позовом про визнання договору дарування будинку недійсним та визнання за нею права на 7/16 частини спірного будинку, але за її заявою вказаний позов залишений без розгляду, про що свідчить ухвала Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2018 року.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.