Постанова
Іменем України
12 травня 2020 року
м. Київ
справа № 753/12518/16-ц
провадження № 61-21289св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Компас",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Компас" про відшкодування шкоди,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 25 липня 2019 року у складі судді Коренюк А. М.та постанову Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., Семенюк Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом та просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Компас" (далі - ТОВ Фірма "Компас") на свою користь майнову шкоду, завдану внаслідок залиття квартири, у розмірі 13 881 грн та витрати на оплату звіту від 17 червня 2016 року № 150/16 в розмірі 1 300 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1, а ТОВ Фірма "Компас" - обслуговуючою організацією вказаного будинку. 06 березня 2014 року між нею та ТОВ Фірма "Компас" був укладений договір № 65143 про відшкодування витрат за надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території (далі - договір № 65143). 05 червня 2016 року відбулося залиття її квартири, що підтверджується актом ТОВ Фірма "Компас" від 06 червня 2016 року, в якому зазначено, що залиття сталося через те, що лопнув кран холодної води у її квартирі, та зазначено у примітках - самовільно укорочений вивід до унітазу, нарізано різьбу. У вказаному акті вона зазначила про те, що роботи по нарізанню різьби до бачка унітазу проводилися у 2014 році, перевірялися неодноразово працівником відповідача (сантехніком) та жодних зауважень чи приписів не було. На її думку, що залиття сталося з вини відповідача, який не виконував обов`язки по перевірці стану внутрішньобудинкових систем та не утримував внутрішньобудинкові мережі у належному технічному стані, не здійснював їх технічне обслуговування та ремонт. Залиттям було пошкоджено майже всі нижче розташовані квартири по стояку з 1 по 10 поверхи. Згідно зі звітом від 17 червня 2016 року № 150/16, складеним ФОП ОСОБА_2, розмір майнової шкоди, який завдано залиттям її квартири, складає 13 881 грн, вартість проведених робіт зі складання звіту складає 1 300 грн, які вона просила стягнути з відповідача, як виконавця послуг з утримання будинку, оскільки вважає, що вхідний кран холодної води у її квартирі є запірною арматурою та належить до внутрішньо будинкової системи холодного водопостачання та має утримуватися відповідачем у належному стані.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Дарницький районний суд міста Києва заочним рішенням від 25 липня 2019 року в задоволенні позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачкою не було надано доказів, що саме працівниками відповідача був під`єднаний на зварюванні кутовий металевий трубопроводів, на якому була закріплена запірна арматура на різьбленні (кран), розрив якого призвів до залиття квартири. У зв`язку з цим суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача відповідальності за відшкодування шкоди, завданої позивачці залиттям квартири.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Київський апеляційний суд постановою від 31 жовтня 2019 року заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 25 липня 2019 року залишив без змін.
Мотивував судове рішення апеляційний суд тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому виходив з того, що причиною залиття квартири позивача став розрив кульового крану, який був виготовлений із неякісного матеріалу, що призвело до його руйнації у результаті експлуатації, а висновки судових експертиз не містять даних, що саме бездіяльність відповідача призвела до руйнації зазначеного крану.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 25 липня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що в постанові Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року встановлені обставини, які вона не має можливості спростувати в іншій справі № 753/1564/17 за позовом ОСОБА_3 до неї, третя особа - ТОВ Фірма "Компас", про відшкодування шкоди, яка розглядається Дарницьким районним судом міста Києва. Зокрема, зазначила, що судом апеляційної інстанції встановлені "нові обставини" про те, що роботи нібито проводилися саме з першою запірною арматурою, а вона не надала доказів проведення вказаних робіт саме відповідачем і, відповідно, не довела його вину. Однак, в рішенні Дарницького районного суду міста Києва від 25 липня 2019 року вказані обставини встановлені по іншому, зокрема, суд взяв до уваги висновок будівельно-технічної експертизи, в якій прямо встановлено, що місце підключення гнучкого шлангу до унітазу і проведення таких робіт до розташування першої запірної арматури відношення не має, а роботи по його встановленню розрив першої запірної арматури спричинити не могли. Суд апеляційної інстанції, в порушення вимог підпунктів "а", "б" пункту З частини першої статті 382 ЦПК України відображаючи висновки суду першої інстанції, щодо будівельно-технічної експертизи, не навів аргументів їх відхилення та зробив власні, що суперечать, як висновкам суду першої інстанції, висновкам самої експертизи, так і іншим матеріалам справи, оскільки наявні в матеріалах справи докази не містять інформації про будь-яке втручання в першу запірну арматуру чи її монтування відповідачем і це не оспорювалося сторонами. На її думку, встановлені апеляційним судом обставини не відповідають матеріалам справи, і ці обставини вона позбавлена можливості спростувати при розгляді справи № 753/1564/17. Зазначила, що посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" (далі - Правила № 630), без вказівки на конкретний пункт, суд помилково виходив з того, що за технічний стан крана холодної води, який знаходиться в квартирі несе відповідальність наймач/власник квартири, тому немає підстав вважати, що вина у залитті квартири покладається на обслуговуючу будинок організацію, а також безпідставно встановив, що за першу запірну арматуру відповідає позивач, так як така арматура знаходиться в її квартирі. Апеляційний суд помилково послався на статтю 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" і зробив безпідставний висновок, що до істотних умов договору відноситься, в тому числі, визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
19 грудня 2019 року справа № 753/12518/16-цнадійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17 листопада 2014 року є власником квартири АДРЕСА_1 .
06 березня 2014 року між ТОВ Фірма "Компас" як виконавцем та ОСОБА_1 як користувачем був укладений договір № 65143, згідно з яким виконавець зобов`язався забезпечувати обслуговування та експлуатацію будинку шляхом надання користувачу житлово-комунальних послуг та послуг з утримання будинку, споруд і прибудинкової території.
Згідно з пунктом 3.4.4. договору № 65143 виконавець зобов`язаний утримувати внутрішньобудинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів для запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законом строки.
Своєчасно проводити за рахунок власних коштів роботи з усунення пов`язаних з наданням послуг неполадок, що виникли з його вини. Здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання житлового будинку, житлових та інших приміщень (пункти 3.4.6, 3.4.7 договору № 65143).
05 червня 2016 року сталося залиття квартири АДРЕСА_1 через те, що лопнув вхідний кран холодної води у квартирі, що підтверджується актом від 06 червня 2016 року № 284, складеним ТОВ Фірма "Компас" та затверджений директором вказаного товариства. У зазначеному акті також зазначено про самовільне укорочення відводу до унітазу, нарізання різьби.
Розмір майнової шкоди, який завдано залиттям квартири АДРЕСА_1 складає 13 881 грн, що підтверджується звітом від 17 червня 2016 року № 150/16, складеним суб`єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_2 .
Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 29 червня 2017 року № 215/17-43, встановити технічну причину залиття квартири АДРЕСА_1, згідно з даними візуально-інструментального обстеження не вбачається можливим у зв`язку з відсутністю пошкоджень санітарно-технічних систем. Згідно з документальними даними, а саме акта від 06 червня 2016 року № 284, акта від 06 червня 2016 року № 279, причиною залиття квартири АДРЕСА_1 є: "лопнув вхідний кран холодної води в квартирі АДРЕСА_1 ". Згідно з даними наданого фотознімку та результатів візуально-інтструментального обстеження, не встановлено причинний зв`язок між роботами, проведеними з укорочення кінцевого відгалуження розводки трубопроводу холодної води, що веде до унітазу, нарізанням різьби на такому відгалуженні та руйнуванням вхідного крану холодної води у квартирі АДРЕСА_1 .
Разом з цим, згідно з висновком судової металознавчої експертизи від 05 листопада 2018 року № 19/14-2/4-СЕ/18 пошкодження різьбової ділянки вихідної муфти наданого на дослідження кульового крану "CW617N, DN15, 1/2, PN40", яке спричинило розділення деталі на фрагменти по лінії міжвиткового простору, виникло в результаті одномоментного утворення від дії таких, що перевищили несучу спроможність матеріалу деталі, навантажень переважно розтягу. Вказані зусилля були посилені концентрацією напружень в міжвитковому просторі різьби (уздовж лінії роз`єднання на частки досліджуваної деталі). При цьому несуча спроможність матеріалу, наданого зруйнованого об`єкту, була суттєво ослаблена як надмірною крихкістю металу (нехарактерною для кованої, згідно з маркуванням деталі, латуні), так і наявністю в осередковій зоні злому виливку неметалевих (газових) включень у вигляді раковин і локалізованих пор - ознак, що суттєво погіршують механічні властивості виробу. Виявлені дефекти литва могли ініціювати руйнівні процеси і сприяти їх розвитку, в тому числі, від дії експлуатаційних навантажень (зміни тиску води, вібрації в системі водопостачання тощо). Ознак неексплуатаційного зовнішнього механічного втручання, що могли знаходитися у причинно-наслідковому зв`язку із руйнацією наданого кульового крану, у ході експертного дослідження не виявлено.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.