ПОСТАНОВА
Іменем України
12 травня 2020 року
м. Київ
справа №812/1218/16
касаційне провадження №К/9901/40422/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.11.2016 (суддя Борзаниця С.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 (головуючий суддя - Ханова Р.Ф.; судді: Василенко Л.А., Гайдар А.В.) у справі № 812/1218/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Дистрибьюшн" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фенікс Дистрибьюшн" звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.09.2016 № 0004211201.
Луганський окружний адміністративний суд постановою від 10.11.2016 адміністративний позов задовольнив повністю.
Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.12.2016 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.11.2016 залишив без змін.
Державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.11.2016, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).
Зокрема, зазначає, що протягом квітня - травня 2016 року постачальник позивача не відображав операції з придбання групи товарів, які в подальшому реалізував Товариству з обмеженою відповідальністю "Фенікс Дистрибьюшн", а також у нього відсутні зареєстровані земельні ділянки, нерухоме майно, виробничі, складські, адміністративні приміщення.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю "Фенікс Дистрибьюшн" у податковій звітності з податку на додану вартість за період березень, квітень, травень 2016 року, за результатами якої складено акт від 07.09.2016 № 1378/12-14-12-01/39415430.
За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на неправомірне включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаного в Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєр-В-Сервіс" природного газу-метану шляхом заправки балонів, встановлених на автотранспорті, внаслідок непідтвердження фактичного характеру здійснених операцій, що мотивовано посиланням на податкову інформацію щодо контрагента.
На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.09.2016 № 0004211201, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 64727,00 грн.
За правилами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.