ПОСТАНОВА
Іменем України
12 травня 2020 року
м. Київ
справа №813/2749/16
касаційне провадження №К/9901/37719/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.11.2016 (суддя Сакалош В.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2017 (головуючий суддя - Гуляк В.В.; судді: Судова-Хомюк Н.М., Коваль Р.Й.) у справі № 813/2749/16 (876/9178/16) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-логістичні системи" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельно-логістичні системи" звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.07.2016 № 0002731408, від 27.07.2016 № 0002711408, від 27.07.2016 № 0002721408.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 04.11.2016 адміністративний позов задовольнив повністю.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.02.2017 залишив постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.11.2016 без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління ДФС у Львівській області оскаржило їх у касаційному порядку.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.11.2016, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог Головне управління ДФС у Львівській області посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: підпунктів 14.1.27, 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 138.6 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Зокрема, наголошує на безтоварному характері господарських операцій із придбання позивачем продукції в Товариства з обмеженою відповідальністю "Неймар", Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитрус плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Альянс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий дім Імперіал ВН".
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-логістичні системи" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10.01.2014 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 13.07.2016 № 121/13-01-14-08/39048034.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 14.1.27, 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв`язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку при придбанні фруктів у Товариства з обмеженою відповідальністю "Неймар", Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитрус плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Альянс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий дім Імперіал ВН" з огляду на непідтвердження товарного характеру здійснених поставок.
Обґрунтовуючи свою позицію, Головне управління ДФС у Львівській області звертало увагу на недоліки представленої товариством первинної документації, неможливість встановлення джерела походження товару та відсутність у вказаних контрагентів необхідної кількості трудових ресурсів для здійснення поставок у відповідних обсягах.
На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом 27.07.2016 прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0002711408, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 199885,00 грн. за основним платежем та 49971,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0002731408, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 81333,00 грн. за основним платежем та 20333,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0002721408, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 126001,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 31500,00 грн.
За правилами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.