ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 915/1853/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,
представників учасників справи:
позивача - державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція"- не з`яв.,
відповідача - виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області - не з`яв.,
розглянувши касаційну скаргу виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області (далі - Виконком, відповідач)
на постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 (головуючий суддя - Головей В.М., судді Разюк Г.П. і Савицький Я.Ф.)
зі справи № 915/1853/19
за позовом державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" (далі - Підприємство, позивач)
до Виконкому
про стягнення 5 156 365,59 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про стягнення коштів у сумі 5 156 365,59 грн. як втрат від реалізації теплової енергії (далі - ТЕ) за тарифами нижче економічно обґрунтованого рівня.
Позовні вимоги обґрунтовано неправильною відмовою відповідача у встановленні нових тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, яка була оформлена листом від 06.09.2018 № 15/02-34/2570. Внаслідок такої відмови позивач, на його думку, поніс збитки від сплати не врахованої у тарифі рентної плати за спеціальне використання води у структурі діючих тарифів на централізоване водопостачання.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.12.2019 (суддя Ткаченко О.В.) провадження у справі закрито.
Ухвалу мотивовано тим, що позовна заява в даній справі відповідно до приписів частини п`ятої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) має розглядатися "виключно уповноваженим адміністративним судом та не може розглядатись господарським судом за правилами господарського судочинства".
Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2020: апеляційну скаргу Підприємства задоволено; згадану ухвалу місцевого господарського суду скасовано; справу передано на розгляд господарського суду Миколаївської області.
Постанову мотивовано тим, що за своїм суб`єктним складом спір у справі підпадає під дію статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для віднесення цієї справи до юрисдикції господарських судів та необхідності її розгляду в порядку адміністративного судочинства.
У касаційній скарзі до Верховного Суду Виконком, зазначаючи про ухвалення оскаржуваної постанови внаслідок неправильного застосування норм матеріального процесуального права, просить вказану постанову скасувати та залишити в силі ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.12.2019.
В обґрунтування касаційної скарги Виконком зазначає, що:
- апеляційний господарський суд безпідставно зазначив "дві взаємно виключаючи обставини", а саме: 1) про доведеність факту вчинення відповідачем бездіяльності шляхом невстановлення економічно обґрунтованих тарифів на ТЕ у м.Южноукраїнську, внаслідок чого позивач вказує на понесені ним збитки; 2) про те, що позивач, заявляючи вимогу про відшкодування збитків, "не ставить позовної вимоги" про вирішення публічно-правового спору;
- заявлена позивачем вимога про стягнення збитків із суб`єкта владних повноважень є похідною позовною вимогою від фактичної вимоги визнати протиправним рішення відповідача щодо встановлення, на його думку, економічно необґрунтованих тарифів; проте господарський суд позбавлений повноважень визнавати протиправними бездіяльність або рішення суб`єктів владних повноважень;
- з урахуванням приписів статей 6, 12 Закону України "Про ціни і ціноутворення", статті 147 Господарського кодексу України, пунктів 1, 2 частини першої статті 4, пункту 1 частини першої статті 19, частини п`ятої статті 21 КАС України позовна заява має розглядатися виключно уповноваженим адміністративним судом та не може розглядатися господарським судом за правилами господарського судочинства.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Судом першої інстанції у розгляді даної справи зазначено таке.
Виконкомом було прийнято рішення від 19.12.2018 № 332 "Про встановлення тарифу на теплову енергію (виробництво, транспортування та постачання), яку надає відокремлений підрозділ "Южноукраїнська атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в місті Южноукраїнську".
На думку позивача, цим рішенням не встановлено економічно обґрунтованого тарифу на ТЕ у м. Южноукраїнську, у зв`язку з чим позивач зазначає про понесені ним збитки у загальному розмірі 5 156 365, 59 грн.
З огляду на положення статті 12 Господарського кодексу України, статті 6, частини першої статті 12 Закону України "Про ціни і ціноутворення", постанови НКРЕКП від 22.03.2017 № 308 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання" Виконком, встановлюючи тарифи на ТЕ, реалізує державну політику у сфері ціноутворення на ТЕ, а тому є суб`єктом владних повноважень, який здійснює публічно-владні управлінські функції у спірних правовідносинах.
Судом апеляційної інстанції додатково з`ясовано й зазначено таке.