Постанова
Іменем України
06 травня 2020 року
м. Київ
справа № 437/7655/13-ц
провадження № 61-44558св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Територіальне управління Державного комітету промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду в Луганській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Луганській області, Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз", Головне управління Державної служби з питань праці в Луганській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Луганської області від 27 липня 2018 року в складі колегії суддів: Лозко Ю. П.,
Авалян Н. М., Гаврилюка В. К.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У травні 2013 рокуОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державного комітету промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду в Луганській області (далі - ТУ Держгірпромнагляду в Луганській області), Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Луганській області
(далі - УВД ФСС НВВ ПЗ у Луганській області), Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - ПАТ "Укртрансгаз") в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз", Головного управління Державної служби з питань праці у Луганській області (далі - ГУ Держпраці в Луганській області) про визнання частково недійсними висновків комісії з розслідування групового нещасного випадку, які викладені в акті форми Н-5 та акті форми Н-1.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказував та не, що він працював на посаді начальника лінійно-експлуатаційної служби Новопсковського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (далі - Новопсковське ЛВУ МГ).
15 червня 2006 року о 14 год. 05 хв. при запасовці очисного пристрою на вузлі запуску очисних пристроїв газопроводу "Новопсков-Рубіжне- Лоскутовка " Новопсковського ЛВУ МГ стався груповий нещасний випадок, внаслідок якого травмовано четверо працівників, в тому числі і позивач, а один працівник загинув.
З метою з`ясування обставин і причин зазначеного групового нещасного випадку неодноразово провадилось розслідування спеціальними комісіями різних складів, за результатами яких складались акти форми Н-5 (від 25 червня та 21 серпня 2006 року), а також форми Н-1, які неодноразово доповнювались і змінювались.
Остаточно, 30 березня 2007 року комісією ТУ Держгірпромнагляду в Луганській області складено акт форми Н-5 повторного (додаткового) спеціального розслідування групового нещасного випадку, який затверджений начальником
ТУ Держгірпромнагляду в Луганській області 03 квітня 2007 року. В цей же день, начальником ТУ Держгірпромнагляду в Луганській області затверджений акт
від 30 березня 2007 року № 5 форми Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, щодо ОСОБА_1 .
Звертав увагу на те, що зазначеними вище актами форми Н-5 та Н-1 від 30 березня 2007 року його визнано особою, яка самовільно розпочала виконання газонебезпечних робіт, допустивши при цьому порушення законодавства про охорону праці, що призвело до нещасного випадку.
Вважав, що висновки комісії з розслідування групового нещасного випадку щодо порушення ним нормативних актів про охорону праці і самовільного виконання газонебезпечних робіт зроблені без урахування фактичних обставин та без зазначення в актах дійсних причин та винних у нещасному випадку. У відповідача були відсутні підстави для звинувачення його в порушенні нормативних актів про охорону праці і самовільному виконанні газонебезпечних робіт, що призвело до нещасного групового випадку.
Також позивач не згоден із зазначеним в актах форми Н-1 та Н-5 від 30 березня
2007 року повторного (додаткового) спеціального розслідування групового нещасного випадку діагнозом, оскільки він не в повному обсязі відповідає фактичному діагнозу, встановленому позивачу при зверненні до лікарні внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Посилаючись на наведене, ОСОБА_1, з урахування уточнення позовних вимог, просив визнати недійсними висновки комісії з розслідування групового нещасного випадку щодо самовільного виконання ним робіт з відкриття кранового затвору вузла запуску очисних пристроїв для запасовки другого очисного пристрою
15 червня 2006 року о 14 год. 05 хв. та порушення ним нормативних актів про охорону праці; виключити підпункт 2 пункту 6 (Висновки комісії), підпункт 2 пункту 4 із акта форми Н-5 від 30 березня 2007 року повторного (додаткового) спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 15 червня 2006 року
в 14 год. 05 хв. при запасовці очисного пристрою на вузлі запуску очисних пристроїв газопроводу "Новопсков-Рубіжне- Лоскутовка " Новопсковського ЛВУ МГ; виключити підпункт 2 пункту 10, підпункт 2 пункту 7 із акта форми Н-1 від 30 березня 2007 року про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом; визнати висновки комісії з розслідування групового нещасного випадку щодо діагнозу ОСОБА_1, викладені у пункті 9 акта форми Н-1 від 30 березня 2007 року про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом та в пункті 1 "Відомості про потерпілих" акта форми Н-5
від 30 березня 2007 року повторного (додаткового) спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 15 червня 2006 року о 14 год. 05 хв. при запасові очисного пристрою на вузлі запуску очисних пристроїв газопроводу "Новопсков- Рубіжне- Лоскутовка " Новопсковського ЛВУ МГ, такими, що не відповідають фактичному діагнозу ОСОБА_1 внаслідок нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом; зобов`язати комісію з розслідування групового нещасного випадку зазначити у пункті 9 акта форми Н-1 від 30 березня 2007 року про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом та в пункті 1 "Відомості про потерпілих" акта форми Н-5 від 30 березня 2007 року повторного (додаткового) спеціального розслідування групового випадку, що стався 15 червня 2006 року
о 14 год. 05 хв. при запасові очисного пристрою на вузлі запуску очисних пристроїв газопроводу "Новопсков-Рубіжне- Лоскутовка " Новопсковського ЛВУ МГ щодо ОСОБА_1, фактичний діагноз: "Наслідки перенесеної баротравми (15 червня 2006 року). Струс головного мозку. Судинний криз. Забій хребта. Розповсюджений остеохондроз з преважною поразкою поперечно-крижового і шийного відділів. Посттравматична грижа диска L4-5. Прострузія дисків L2-3, L3-4, L5-S1, які обумовлені баротравмою, радикулопатія L5-S1, ретролізтез L3-S1, виражене порушення статодинамічної функції хребта. Цервикокраніалгія. Лівостороння люмбоишалгія. Лівостороння сенсоневральна приглухуватість. ІХС (ішемічна хвороба серця). Виражений астено-вегетативний синдром з депресивним включенням. Осколочне поранення лівої частини голови. ГБ І-ІІ ступеня НФП І ступеня".
Рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 07 грудня 2017 року позов задоволено частково. Визнано недійсними висновки комісії з розслідування групового нещасного випадку, які викладені в підпункті 2 пункту 6 (Висновки комісії), підпункті 2 пункту 4 (Причини групового нещасного випадку) акта форми Н-5
від 30 березня 2007 року повторного (додаткового) спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 15 червня 2006 року о 14 год. 05 хв. на вузлі запуску очисних пристроїв газопроводу "Новопсков-Рубіжне-Лоскутовка" Новопсковського ЛВУ МГ. Визнано недійсними висновки комісії з розслідування нещасного випадку, викладені в підпункті 2 пункту 10 акта № 5 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом форми Н-1 від 30 березня 2007 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що твердження, які міститься в висновках оскаржуваних актів форми Н-5 та Н-1 про те, що позивач самовільно розпочав виконання робіт, не склавши новий наряд-допуск на 15 червня 2006 року спростовуються наданими позивачем доказами. Так, наряд-допуск від 30 травня 2006 року № 72 неодноразово продовжувався, а саме:
31 травня 2006 року, 13 червня 2006 року, 14 червня 2006 року, 15 червня 2006 року, що підтверджується копією цього документу. Отже, на момент настання нещасного випадку наряд-допуск був дійсним, що спростовує твердження про самовільне виконання робіт позивачем. Висновки, викладені в оспорюваних позивачем актах спростовуються також актом проведення експерименту з відтворення нештатної аварійної ситуації від 16 червня 2006 року, за висновками якого причинами залпового викиду газу, а отже і причиною групового нещасного випадку, стало скупчення газу в циліндричній порожнині крана об`ємом до 1,4 куб. м, який проник в порожнину в положенні крану "зачинено" при заповненні газом під тиском 4,6 МПа через негерметичність пари "куля-сідло", а також недосконалість конструкції кульового запірного пристрою в технологічній обв`язці якої встановлено кульовий лінійний кран, який не адаптований до роботи в умовах одностороннього газового середовища, а також відсутній технічної можливості контролю наявності надмірного тиску в порожнині кульового запірного пристрою та дренажу газу з порожнини крану до атмосфери.
За таких обставин, суд першої інстанції вважав, що причинно-наслідковий зв`язок між діями позивача 15 червня 2006 року до і в момент аварії та нещасним випадком, що стався на вузлі запуску очисних пристроїв газопроводу "Новопсков-Рубіжне- Лоскутовка " Новопсковського ЛВУ МГ відсутній. Проте, судом першої інстанції зазначено, що виключення окремих положень з актів форми Н-1 та Н-5, про що просив позивач, не є належним способом захисту його права, у зв`язку із чим дійшов висновку про визнання висновків комісії, що викладені в окремих пунктах актів, з розслідування нещасного випадку, які оскаржує позивач, недійсними.
Відмовляючи в задоволенні вимог позивача щодо невідповідності висновків комісії з розслідування групового нещасного випадку фактично встановленому діагнозу позивача, суд першої інстанцій виходив з їх необґрунтованості.
Постановою Апеляційного суду Луганської області від 27 липня 2018 року апеляційні скарги ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз", ГУ Держпраці в Луганській області, Старобільського відділення УВД ФСС України в Старобільському районі Луганської області задоволено. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та ухвалюючи в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що з призначенням та проведенням повторного (додаткового) спеціального розслідування групового нещасного випадку, за результатами якого комісією складені акт за формою Н-5 та акт форми Н-1
від 30 березня 2007 року на кожного з постраждалих, які затверджені 03 квітня
2007 року начальником територіального управління Держгірпромнагляду в Луганській області, висновки всіх попередньо проведених розслідувань скасовано.
Таким чином, не відповідають обставинам справи висновки суду першої інстанції про те, що позивач не є винною особою групового нещасного випадку, з посиланням на те, що основними його причинами стали технічні причини, зокрема, недосконалість конструкції камери запуску очисних пристроїв, негерметичність пари "куля-сідло", тощо, а тому відсутній причинно-наслідковий зв`язок між діями позивача до і в момент аварії та нещасним випадком, що стався на вузлі запуску очисних пристроїв газопроводу "Новопсков-Рубіжне- Лоскутовка " Новопсковського ЛВУ МГ, і підтверджується пунктом 4 акта форми Н-5 розслідування нещасного випадку
від 21 серпня 2006 року, актом проведення експерименту з відтворення нештатної аварійної ситуації від 16 червня 2006 року, розділом 4 акта спеціального розслідування форми Н-5 від 25 червня 2006 року і від 21 серпня 2006 року, оскільки зазначені вище акти та матеріали пов`язані з розслідуванням групового нещасного випадку на які посилався суд першої інстанції, передували наказу територіального управління Держгірпромнагляду в Луганській області від 02 березня 2007 року
№ 136 про призначення спеціальної комісії в новому складі, яка провела повторне (додаткове) розслідування групового нещасного випадку і склала акти, висновки яких оскаржує позивач.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та позиція інших учасників справи
У вересні 2018 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Луганської області від 27 липня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом матеріального права та порушення норм процесуального права. Додатково ОСОБА_1 просить згідно з його заявою від 25 вересня 2013 року зобов`язати Держгіпромнагляд України провести розслідування аварії другої категорії з груповим нещасним випадком при виконанні бригадою робіт з відкриття кранового затвору вузла запуску очисних пристроїв
15 червня 2006 року о 14 год. 05 хв. та скасувати акти форми Н-1, Н-5 від 03 квітня 2007 року, які містять неправдиву інформацію.
Зазначає, що апеляційним судом порушено його право надати додаткові пояснення в справі, оскільки в судовому засіданні 28 березня 2018 року було зазначено, що явка в наступне судове засідання є необов`язковою, проте в наступному судовому засіданні брали учать представники відповідача. Також зазначає, що апеляційним судом проігноровані його відзив на апеляційні скарги відповідачів.
Вказує на те, що апеляційним судом безпідставно зазначено про те, що призначенням та проведенням повторного (додаткового) спеціального розслідування групового нещасного випадку, за результатами якого комісією складені акти, які частково оскаржує позивач, висновки всіх попередньо проведених розслідувань скасовано. Оскільки жодного документа про скасування актів від 25 червня 2006 року та
від 21 серпня 2008 року в матеріалах справи немає.
На думку заявника, колегією суддів також безпідставно зазначено, що позивач допустив до виконання робіт бригаду без засобів індивідуального захисту, оскільки не застосування цих засобів не знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із викидом газоконденсатної суміші і вибухом газу, що призвели до аварії.
Вважає, що судом апеляційної інстанції безпідставно зазначено, що 15 червня
2006 року позивачем не було оформлено наряд-допуск, оскільки характер роботи і склад бригади не змінювався, інструктаж проводився, а розроблення плану організації газонебезпечних робіт не передбачено, тому наряд-допуск від 30 травня 2006 року № 72 був продовжений.
Крім того, зазначає, що апеляційним судом було проігноровано, що висновками всіх комісій, які заборонили в подальшому експлуатацію обладнання, встановлено причину аварію, а саме - непридатність до експлуатації обладнання станом
на 15 червня 2006 року.
Також вказує на те, що в оскаржуваній постанові міститься посилання на Інструкцією по організації безпечного проведення газонебезпечних робіт на об`єктах
ДК "Укртрансгаз", затверджену наказом ДК "Укртрансгаз" від 31 грудня 1999 року
№ 402 та Інструкцією з пропуску очисних та діагностичних пристроїв по магістральному газопроводу КС Новопсков-Краматорськ Ду 1000 Ру 55, якими не передбачено чіткої регламентації вимог безпеки під час запасовки поршня камери запуску, що і стало причиною аварії 15 червня 2006 року при виконанні відповідних робіт з запасовки очисного пристрою.
Суд апеляційної інстанції також безпідставно посилається на наказ УМГ "Донбастрансгаз" від 22 травня 2006 року № 159, який було сфальсифіковано після аварії, викладена в цьому наказі інформація спростовується іншими доказами, приєднаними до матеріалів справи.
Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 до Верховного Суду не надходило.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Луганської області від 27 липня 2018 року, витребувано цивільну справу та надано учасникам справи строк на подання відзивів на касаційну скаргу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону
№ 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.