Постанова
Іменем України
06 травня 2020 року
м. Київ
справа № 569/6506/17
провадження № 61-15231св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
| головуючого - | Ступак О. В., | |
| суддів: | Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Усика Г. І., | Погрібного С. О., Яремка В. В., |
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 листопада 2017 року у складі судді Смолій Л. Д. та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 30 січня 2018 року у складі колегії суддів: Ковальчук Н. М., Хилевича С. В., Шеремет А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк" або Банк), третя особа - ОСОБА_2, про визнання договору поруки припиненим.
Позов обґрунтовано тим, що 25 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та Банком укладено договір поруки на забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 , що виникли з кредитного договору від 25 квітня 2008 року № 11341164000.
Позивач стверджував, що порука за вказаним договором припинилася 15 лютого 2010 року - через шість місяців після дати 15 серпня 2009 року, яку встановив відповідач як строк виконання основного зобов`язання. У зв`язку з цим, просив суд визнати поруку, яка виникла за умовами договору поруки від 25 квітня 2008 року № 200801, припиненою з 15 лютого 2010 року.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 02 листопада 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано поруку ОСОБА_1, яка виникла за умовами договору поруки від 25 квітня 2008 року № 200801, припиненою з 15 лютого 2010 року. Стягнуто з ПАТ "УкрСиббанк" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640,00 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що порука за договором поруки від 25 квітня 2008 року № 200801 є припиненою, оскільки відповідач не пред`явив вимоги до поручителя протягом шести місяців після настання строку для виконання зобов`язання за кредитним договором.
Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 30 січня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У березні 2018 року ПАТ "УкрСиббанк" із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 30 січня 2018 року, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:
- не врахували, що станом на 13 серпня 2009 року позичальник ОСОБА_2 усунула порушення взятих на себе обов`язків за кредитним договором, погасила прострочену заборгованість, чим виконала вимогу Банку, тому Банк відповідно до підпункту 6.2 кредитного договору не набув права на дострокове повернення всієї суми кредиту. Відповідно строк, передбачений частиною четвертою статті 559 Цивільного кодексу України в редакції на момент звернення з позовом (далі - ЦК України), не може застосовуватися до даних правовідносин;
- не звернули уваги на неможливість припинення поруки в цілому, зважаючи на періодичність платежів за кредитним договором.
У травні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк", в якому заявник просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 27 березня 2018 року касаційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк"передано на розгляд судді-доповідачу Антоненко Н. О.
Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2018 року, з урахуванням ухвали суду від 29 квітня 2020 року про виправлення описки, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "УкрСиббанк" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 30 січня 2018 року, витребувано матеріали справи № 569/6506/17 із суду першої інстанції та надано сторонам строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
У лютому 2019 року матеріали справи № 569/6506/17 надійшли до Верховного Суду.
Розпорядженням керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року № 1102/0/226-20 у зв`язку з рішенням зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2020 року касаційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" та матеріали справи №569/6506/17 передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2020 року справупризначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиноюдругою статті 389 ЦПК України (у редакції станом на дату подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України(у редакції станом на дату подання касаційної скарги) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про задоволення касаційної скарги частково з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25 квітня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "Укрсиббанк"), назву якого змінено на ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11341164000.
Згідно з пунктом 1.1 указаного договору Банк надав позичальнику кредит в сумі 145 000,00 дол. США зі сплатою 13,35 % річних, з терміном погашення до 24 квітня 2018 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за даним кредитним договором між АКІБ "Укрсиббанк" та ОСОБА_1 укладено договір поруки від 25 квітня 2008 року № 200801.
16 липня 2009 року Банк надіслав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вимогу, в якій вказав, що з огляду на неодноразове порушення позичальником процедури та строків погашення, як основного боргу та і процентів по кредиту, строк повернення кредиту вважається таким що настав, тому просив до 15 серпня 2009 року погасити прострочку за кредитом в сумі 850,87 дол. США, прострочку за відсотками в сумі 551,54 дол. США, кредит в сумі 138 452,20 дол. США.
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 вказував на те, що порука за договором поруки, укладеним 25 квітня 2008 року між ним та Банком на забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2, що виникли з кредитного договору від 25 квітня 2008 року № 11341164000, припинилася 15 лютого 2010 року - через шість місяців після дати 15 серпня 2009 року, яку встановив відповідач як строк виконання основного зобов`язання (повернення кредиту та відсотків) листом від 16 липня 2009 року, тому просив його позов задовольнити.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що порука за договором поруки від 25 квітня 2008 року № 200801 є припиненою на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України, оскільки відповідач не пред`явив вимоги до поручителя протягом шести місяців після настання строку для виконання зобов`язання за кредитним договором.
Однак з такими висновками судів повністю погодитися не можна з огляду на таке.
Нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).
У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).
Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.