Постанова
Іменем України
29 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 441/1502/18
провадження № 61-21425св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
| головуючого - | Ступак О. В. (суддя-доповідач), | |
| суддів: | Гулейкова І. Ю., | Олійник А. С., |
Погрібного С. О., Усика Г. І.,
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 27 лютого 2019 року у складі судді Яворської Н. І. та постанову Львівського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколота Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про реальний поділ будинковолодіння та земельної ділянки, набутих у порядку спадкування.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що він є власником 3/4 частини будинковолодіння (садиби) на АДРЕСА_1 згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом після смерті своєї матері ОСОБА_3 та земельної ділянки площею 0,1704 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Власницею іншої 1/4 частини вказаного будинковолодіння та земельної ділянки для його обслуговування є ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 30 травня 2017 року, виданим після смерті її дочки ОСОБА_4 . У добровільному порядку вирішити спір про поділ будинку сторони не можуть.
Із урахуванням наведених обставин, позивач просив суд провести реальний поділ будинку з господарськими та надвірними спорудами і земельної ділянки відповідно до успадкованих часток кожному за варіантом № 2 висновку будівельно-технічної експертизи від 17 серпня 2018 року № 017/18 та вирішити питання поділу судового збору і витрат за проведення експертизи.
Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 27 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Здійснено реальний поділ будинковолодіння на АДРЕСА_1 з усіма господарськими будівлями та спорудами між ОСОБА_1, співвласником 3/4 частини, та ОСОБА_2, співвласником 1/4 частини, згідно із варіантом № 2 висновку будівельно-технічної експертизи від 17 серпня 2018 року № 017/18. Із ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за різницю у частках у спірному будинковолодінні у розмірі 91 893,00 грн.
Зобов`язано ОСОБА_5 демонтувати сантехнічні прилади у приміщенні санвузла під літ. 1-7; обладнати тамбур у приміщенні під літ. 1-7; обладнати ґанок-сходи; пробити дверний проріз до виходу з приміщення новоутвореного тамбура під літ. 1-7 із встановленням подвійних дверей; пробити дверний проріз із встановленням дверей з приміщення під літ. 1-7 у житлову кімнату під літ. 1-6; обладнати сумісний санвузол у приміщенні коридору під літ. 1-1; встановити гвинтові сходи на мансардний поверх з приміщення житлової кімнати під літ. 1-6; обладнати кухню у приміщенні житлової кімнати під літ. 1-9 над кухнею першого поверху під літ. 1-3 (згідно із вимогами ДБН).
Зобов`язано ОСОБА_2 у приміщенні коридору сходової клітки під літ. 1-2 обладнати сумісний санвузол площею 3,8 кв. м із встановленням двох перегородок із дверима, прибити два дверних прорізи із встановленням дверей у приміщенні новоутвореного коридору - тамбура.
У задоволенні інших вимог позову відмовлено.Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частково судові витрати у розмірі 3 524,00 грн, частково витрати за проведення експертизи у сумі 5 600,00 грн, всього - 9 124,00 грн.
Здійснюючи поділ спірного домоволодіння за варіантом № 2 висновку будівельно- технічної експертизи від 17 серпня 2018 року № 017/18, суд першої інстанції виходив із того, що різниця в ідеальних частках за таким варіантом є значно меншою, ніж за варіантом № 1 висновку будівельно-технічної експертизи від 17 серпня 2018 року № 017/18. Вимога позивача про реальний поділ земельної ділянки є безпідставною, оскільки в останнього відсутнє право власності на земельну ділянку.
Постановою Львівського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 27 лютого 2019 року у частині розподілу будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1, скасовано частково та ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Здійснено реальний поділ будинковолодіння на АДРЕСА_1, з усіма господарськими будівлями та спорудами між ОСОБА_1, співвласником 3/4 частини, та ОСОБА_2, співвласницею 1/4 частини, згідно із варіантом № 1 висновку будівельно-технічної експертизи від 17 серпня 2018 року № 017/18. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за різницю у частках у спірному будинковолодінні у розмірі 65 637,00 грн.
Співвласникам житлового будинку літ. "А-1" необхідно закласти дверний проріз із приміщення коридору літ. 1-1 у приміщення ванни літ.1-7; демонтувати сходи на мансарду і встановити перекриття між частиною сходової клітки першого поверху і мансарди. Зобов`язано ОСОБА_2 у приміщенні коридору сходової клітки літ. 1-2 обладнати сумісний санвузол площею 3,8 кв. м із встановленням перегородки з дверима.Зобов`язано ОСОБА_1 провести ремонтно-будівельні роботи. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Стягнуто із ОСОБА_2 12 874,00 грн судового збору в дохід держави.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що за встановленими обставинами найбільш доцільним та справедливим є розподіл спірного будинковолодіння за варіантом № 1 висновку будівельно-технічної експертизи від 17 серпня 2018 року № 017/18.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У грудні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 27 лютого 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення в частині розподілу судових витрат та ухвалити нове рішення в цій частині.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд, ухваливши рішення про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2, безпідставно стягнув із останньої судовий збір за подання апеляційної скарги та не здійснив перерозподілу судових витрат у справі.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню із таких підстав.
Мотиви, із яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Позовна вимога майнового характеру - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі.
Між сторонами дійсно виник спір щодо припинення спільної часткової власності та поділу спірного будинковолодіння.
Таким чином, позовна вимога про реальний поділ будинковолодіння та земельної ділянки є майновою, оскільки за своєю правовою природою пов`язана з підтвердженням прав на майно та його володінням.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено, що з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1 762,00 грн.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Оскільки у цій справі позов носить майновий характер, тому, виходячи з вимог підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", розмір судового збору має обчислюватися з урахуванням вартості спірного майна.
Згідно з висновком будівельно-технічної експертизи від 17 серпня 2018 року № 017/18, зробленим Товариством з обмеженою відповідальністю "Гал-Світ", дійсна вартість спірного будинку разом із господарськими будівлями та спорудами складає 1 323 942,00 грн. Матеріали справи не містять відомостей щодо вартості спірної земельної ділянки.