Постанова
Іменем України
06 травня 2020року
м. Київ
справа № 541/1431/17-ц
провадження № 61-40674св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: Перша миргородська державна нотаріальна контора, Зубівська сільська рада Миргородського району,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 03 квітня 2018 року у складі судді Городівського О. А. та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 19 червня 2018 року у складі колегії суддів: Пилипчук Л. І., Дряниці Ю. В., Чумак О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, треті особи: Перша миргородська державна нотаріальна контора, Зубівська сільська рада Миргородського району (далі - Зубівська сільська рада), про визнання недійсним договору купівлі-продажу землі, визнання незаконним і скасування державного акта на право приватної власності на земельну ділянку.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що нотаріус при посвідченні договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,21 га ріллі, що знаходиться у с. Руда Миргородського району, укладеного між продавцем ОСОБА_3 і покупцем ОСОБА_2, недотримався вимог Порядку посвідчення договорів відчуження земельних ділянок внаслідок непроставлення у державному акті відмітки про відчуження частини земельної ділянки, нездійснення покупцем реєстрації договору в сільській раді і не отримання державного акта до 2004 року. Заперечує підпис у договорі продавця ОСОБА_3 . Крім того, зазначена в акті підстава набуття права власності - рішення Зубівської сільської ради від 28 травня 1993 року про передачу у приватну власність, не приймалася.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,21 га ріллі, що знаходиться у с. Руда Миргородського району, укладеного між продавцем ОСОБА_3 і покупцем ОСОБА_2, посвідченого 17 грудня 1999 року Першою миргородською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 1-2681.
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 03 квітня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що незважаючи на встановлення порушень вимог закону під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки 17 грудня 1999 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а саме нотаріусом не виконано пункт 2.6 Порядку посвідчення договорів відчуження земельних ділянок, затвердженого наказом Держкомзему від 06 червня 1996 року, № 48/14/5, у частині вчинення відмітки на державному акті на право власності продавця на земельну ділянку, так як продавалась частина земельної ділянки, відсутні підстави для визнання договору недійсним, так як сторонами додержано форму укладення договору, зміст угоди передбачає погодження всіх істотних умов договору між сторонами та подальше їх дотримання.
Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 19 червня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відсутність у державному акті на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_3 відмітки державного нотаріуса про продаж останньою частини земельної ділянки, не є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу цієї частини земельної ділянки, оскільки сторони погодили істотні умови договору та виконали їх. Помилкове зазначення в ньому рішення Зубівської сільської ради як підстави видачі - не спростовує законності набуття ним права власності на спірну земельну ділянку згідно з оспорюваним договором купівлі-продажу.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У липні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 03 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 19 червня 2018 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову та поновити строк позовної давності для звернення до суду із позовом, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що суди встановили порушення нотаріусом вимог законодавства при посвідченні договору купівлі-продажу земельної ділянки, проте безпідставно не задовольнили позовні вимоги. Внаслідок відсутності відмітки на державному акті порушене його право власності на належні йому значні кошти, оскільки при укладенні договору між ним та ОСОБА_3, він вважав, що площа ділянки має розмір 0,70 га і у випадку наявності відмітки на державному акті, він не укладав би цю угоду, не виготовляв би технічну документацію і не змушений був би захищати зараз своє порушене право в суді.
Учасники справи своїм правом надати відзив на касаційну скаргу не скористалися.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду ОСОБА_4 від 20 липня 2018 року відкрито провадження у справі, витребувано справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
10 жовтня 2018 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.
Рішенням зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя", вирішено здійснити перерозподіл справ, у яких касаційні скарги подані до Верховного Суду у 2017-2018 роках.
На підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана судді Ступак О. В.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Обставини встановлені судами
ОСОБА_3 на праві власності згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії I-ПЛ №001903, виданого Зубівською сільською радою 03 липня 1997 року, належала земельна ділянка площею 0,70 га, розташована на території с. Руда Зубівської сільської ради, з якої 0,15 га - для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, 0,55 га - для ведення особистого підсобного господарства.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 17 грудня 1999 року, посвідченого Першою миргородською державною нотаріальною конторою за реєстраційним № 1-2681, ОСОБА_3 продала ОСОБА_2 земельну ділянку розміром 0,21 га ріллі, що знаходиться в с. Руда Миргородського району Полтавської області.