ПОСТАНОВА
Іменем України
08 травня 2020 року
Київ
справа №501/531/16-а
адміністративне провадження №К/9901/12196/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Мартинюк Н.М.,
суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №501/531/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області
треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору - Управління соціальної політики Іллічівської міської ради Одеської області
про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1
на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року (прийняту у складі: головуючого судді Золотнікова О.С.).
І. Історія справи
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (надалі також - "Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області"), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Булахевіча С.В. при здійсненні виконавчого провадження №37037163 щодо примусового виконання виконавчого листа №2а-38/2011, виданого 22 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області;
- зобов`язати відповідача негайно здійснити процесуальні дії, передбачені пунктом 13 частини третьої статті 11, статтею 89 Закону України "Про виконавче провадження" щодо примусового виконання виконавчого листа №2а-38/2011, виданого 22 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області;
- визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Булахевіча С.В. щодо не направлення до Іллічівського міського суду Одеської області заяви про видачу дублікату виконавчого листа №2а-38/2011, виданого 22 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області;
- зобов`язати відповідача звернутись до Іллічівського міського суду Одеської області з заявою про видачу дублікату виконавчого листа №2а-38/2011, виданого 22 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області;
- визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Булахевіча С.В. щодо закінчення виконавчого провадження з виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2012 року у справі №2-а-38/11/1511 (виконавче провадження №37037163);
- зобов`язати відповідача скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 18 лютого 2016 року ВП №37037163;
- зобов`язати Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області винести постанову про відновлення виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа №2а-38/2011, виданого 22 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області;
- визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Булахевіча С.В. при здійсненні виконавчого провадження №37037585 щодо примусового виконання виконавчого листа №2а-3113/11, виданого 7 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області;
- зобов`язати відповідача негайно здійснити процесуальні дії, передбачені пунктом 13 частини третьої статті 11, статтею 89 Закону України "Про виконавче провадження" щодо примусового виконання виконавчого листа №2а-3113/11, виданого 7 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області;
- визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Булахевіча С.В. щодо не направлення до Іллічівського міського суду Одеської області заяви про видачу дублікату виконавчого листа №2а-3113/11, виданого 7 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області;
- зобов`язати відповідача звернутись до Іллічівського міського суду Одеської області з заявою про видачу дублікату виконавчого листа №2а-3113/11, виданого 7 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області;
- визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Булахевіча С.В. щодо закінчення виконавчого провадження з виконання постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 2 листопада 2011 року у справі №2-а-3113/11/1511 (виконавче провадження №37037585);
- зобов`язати відповідача скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 18 лютого 2016 року ВП №37037585 з виконання виконавчого листа №2а-3113/11, виданого 7 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області;
- зобов`язати Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області винести постанову про відновлення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2а-3113/11, виданого 7 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області.
Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 23 червня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов`язано Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області здійснити процесуальні дії, передбачені пунктом 13 частини третьої статті 11, статтею 89 Закону України "Про виконавче провадження" щодо примусового виконання виконавчого листа №2а-38/2011, виданого 22 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області.
Зобов`язано Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області здійснити процесуальні дії, передбачені пунктом 13 частини третьої статті 11, статтею 89 Закону України "Про виконавче провадження" щодо примусового виконання виконавчого листа №2а-3113/11, виданого 7 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області.
Зобов`язано Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області винести постанову про відновлення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2а-3113/11, виданого 7 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 23 червня 2016 року старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Носенко Сергій Борисович оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року апеляційну скаргу скаржника на постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 23 червня 2016 року залишено без руху.
Апеляційний суд, приймаючи рішення про залишення без руху апеляційної скарги, виходив з того, що апелянтом при подачі апеляційної скарги не сплачено судовий збір в порушення вимог частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій, надалі також - "КАС України").
Зокрема, зазначив, що станом на 1 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати складав: 1378,00 грн, а тому за подачу апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції апелянт повинен сплатити судовий збір у розмірі: 2425,28 грн.
У касаційній скарзі представник позивача просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення без руху апеляційної скарги старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Носенка С.Б. і зобов`язати останнього сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі: 8488,48 грн.
Зокрема, скаржник зазначає, що висновок суду апеляційної інстанції щодо розміру судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції є таким, що суперечить нормам чинного законодавства України (станом на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій). А саме, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (тут і надалі у редакції чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій) ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Водночас на думку представника позивача, у позовній заяві ОСОБА_1 об`єднано чотирнадцять позовних вимог немайнового характеру, а тому судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції повинен був складати не 2425,28 грн, а 8488,48 грн ((0,4*14*1378 грн)*110%). Отже, скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права щодо визначення розміру судового збору.
Відповідач та інші учасники справи заперечення (відзиву) на касаційну скаргу не подали.
Ознайомившись із доводами скаржника, Верховний Суд вважає необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги з огляду на таке.
ІІ. Мотиви Верховного Суду
Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-IX, що набрав чинності 8 лютого 2020 року, внесено ряд змін до КАС України, зокрема до Глави 2 "Касаційне провадження" Розділу ІІІ "Перегляд судових рішень".
Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Оскільки касаційна скарга представника позивача у цій справі подана до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX, то здійснюючи касаційний перегляд справи Верховний Суд керується положеннями КАС України, які діяли до набрання чинності вказаним Законом, тобто у редакції Кодексу, чинній до 8 лютого 2020 року.
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України (тут і надалі у редакції, чинній до 8 лютого 2020 року) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.