ПОСТАНОВА
Іменем України
08 травня 2020 року
Київ
справа №803/390/16
адміністративне провадження №К/9901/11066/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Державної фіскальної служби України, Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби Державної фіскальної служби у Волинській області про зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27.04.2016 (колегія суддів у складі: Дмитрука В. В., Костюкевича С. Ф., Ксензюка А. Я.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016 (колегія суддів у складі: Улицького В. З., Гулида Р. М., Кузьмича С. М.),
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У березні 2016 року ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-1, ДФС України), Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі - відповідач-2, Ковельська ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області) про зобов`язання вчинити дії щодо реалізації права на ведення обліку без цифрового ідентифікатора.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачі через релігійні переконання не бажають, щоб їх облік як платників податків здійснювався із застосуванням цифрових ідентифікаторів, у зв`язку з чим зверталися до відповідачів із відповідними заявами, у задоволенні яких було відмовлено. Стверджують, що не відмовляються сплачувати податки і обов`язкові платежі, проте хочуть робити це без застосування цифрових ідентифікаторів, та щоб їх облік здійснювався за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження, місцем реєстрації без використання серії та номеру паспорта, і таке право передбачено статтями 3, 8, 22, 28, 32, 34, 35, 55, 64, 120 Конституції України, статями 28, 294, 296, 300 Цивільного кодексу України, статтями 6-8 Закону України "Про захист персональних даних", статтею 11 Закону України "Про інформацію", статтею 3 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації". Крім того, позивач звертає увагу суду на той факт, що незважаючи на відсутність необхідності отримувати цифровий ідентифікатор неповнолітньою особою, його наявність вимагається під час вступу до навчальних закладів, вчинення нотаріальних дій, отримання коштів в органах соціального захисту тощо.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Волинський окружний адміністративний суд постановою від 27.04.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав на те, що вимагаючи здійснювати облік позивачів як платників податків за прізвищем, іменем та по батькові без використання серії і номера паспорта вони безпідставно ототожнюють серію й номер паспорта як ідентифікуючу складову саме паспорта з ідентифікаційним номером облікової картки як цифрового замінника імені платника податку. Крім того вказував, що ні ПК України, ні Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків не передбачено видачі будь-яких довідок про право здійснювати платежі без цифрового ідентифікатора. Єдиним альтернативним видом обліку фізичних осіб - платників податків є облік за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. Отже, його необхідною умовою є наявність паспорта. Також суд дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 не досягли 16-річного віку, отже, відповідно, вони не мають права на отримання паспорта громадянина України. Тому своє право на відмову від ідентифікаційного номеру через свої релігійні переконання зазначені особи зможуть використати після досягнення ними 16-річного віку, звернувшись із відповідною заявою до контролюючого органу.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачка подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що судами не враховано, що позивачем виконано вимоги Податкового кодексу України (далі - ПК України) та повідомлено податковий орган про свою відмову від ідентифікаційного номера. Відповідач надав письмову відповідь, проте ним не надано повної та належної відповіді на всі питання. Крім того, на думку скаржника, така відповідь за своїм змістом не відповідає вимогам Закону України "Про звернення громадян". За таких обставин, суди не надали правової оцінки та правильного висновку щодо дій відповідача, якими були порушені права та законні інтереси позивача щодо отримання повної і обґрунтованої відповіді на свої звернення або виконання норм Закону.
Позиція інших учасників справи
Відповідачі у запереченні на касаційну скаргу просять залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Рух касаційної скарги
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28.07.2016 відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27.04.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016.
29.01.2018 вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
Розпорядженням в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 23.04.2020 № 648/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 803/390/16 у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Бевзенка В. М.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2020 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) Мельник-Томенко Ж. М., судді Жук А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 803/390/16.
Ухвалою Верховного Суду від 07.05.2020 справу призначено до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є прихожанками церкви Різдва Христового (с. Колодяжне Ковельського району).
10.02.2016 ОСОБА_1 зверталася до відповідачів із письмовими заявами щодо себе та своїх малолітніх дітей, у яких просила, зокрема: щодо себе - зберегти за нею облік як платника податків за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження - статті 28, 294, 296 Цивільного кодексу України, не вносити інформацію про неї до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, проставити у паспорті (на сторінках 7, 8 або 9) відмітку про наявність права на вчинення певних дій без присутності цифрового кодифікатора - ІІН, серії та номеру паспорта тощо; щодо малолітніх дітей - не вносити інформацію щодо них до Державного реєстру, не надавати їм будь-яких цифрових кодифікаторів, вести їх облік за раніше встановленими формами обліку платників без застосування цифрових кодифікаторів, видати їм довідки "Має право здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора" та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою, після отримання дітьми паспортів громадян України проставити у паспортах (на сторінках 7, 8 або 9) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового номеру та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою. Разом з тим, в усіх заявах ОСОБА_1 вказано, що з дією норм статей 63, 70 ПК України не згідні.
Листами Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області від 15.02.2016 № 561/11-07, 562/11-07, № 563/11-07, № 564/11-07, 565/11-07, ДФС України від 19.02.2016 № 1781/Б/99-99-11-02-02-14 позивачам було роз`яснено порядок реалізації права щодо відмови від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, а також зазначено, що неповнолітня особа має право через свої релігійні переконання відмовитись від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта після отримання паспорта громадянина України по досягненню нею 16-річного віку.
При цьому, встановлено, що 10.02.2016 ОСОБА_1 подавала до Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (форма № 1П), у яких не зазначила відомості про серію та номер паспорта, та у зв`язку з цим дане повідомлення за формою № 1П залишено без розгляду, про що вказано у листі Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області від 15.02.2016 № 560/11-07.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 34 Конституції України кожному гарантовано право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Відповідно до статті 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.
Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Стаття 9 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод установлює, що кожен має право на свободу думки, совісті та релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання, а також свободу сповідувати свою релігію або переконання під час богослужіння, навчання, виконання та дотримання релігійної практики і ритуальних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими, як прилюдно, так і приватно. Свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Відповідно до пункту 63.1. статті 63 ПК України, облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктом 63.2. статті 63 ПК України установлено, що взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.
Згідно з пунктом 63.5 статті 63 ПК України всі фізичні особи -платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб -платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.
За змістом пункту 63.6 статті 63 ПК України облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Порядок визначення податкового номера встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пунктом 63.7. статті 63 ПК України встановлено, що контролюючий орган зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) у всіх свідоцтвах, довідках, в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику податків або надсилаються йому.
Пунктами 70.1., 70.2. статті 70 ПК України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр). До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є: громадянами України; іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні; іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов`язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України. Облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.
На підставі пункту 70.5 статті 70 ПК України фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов`язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред`явити документ, що посвідчує особу. Фізична особа - платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов`язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред`явити паспорт.
Пунктом 1 розділу ІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 10.12.2013 № 779, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.12.2013 за № 2211/24743 (далі - Положення № 779, яке було чинним на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що усі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному цим Положенням. Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта громадянина України (далі - паспорт) без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.