ПОСТАНОВА
Іменем України
07 травня 2020 року
Київ
справа №804/9209/15
адміністративне провадження №К/9901/8430/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді - доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Неоком" про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 липня 2016 року у справі № 804/9209/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Неоком" до Криворізької центральної об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Неоком" (далі - позивач, Товариство, заявник) звернулось до суду з позовом до Криворізької центральної об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про:
1) визнання протиправними дій Криворізької центральної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "НВП "Неоком", за результатами якої був складений Акт № 668/22-02/35230088 від 02.07.2015;
2) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001172202 від 17.07.2015 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 975236,25 грн, з яких за основним платежем 780189,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 195047,25 грн;
3) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001162202 від 17.07.2015 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1300315,50 грн, з яких за основним платежем 866877,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 433438,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для проведення податкової перевірки, висновки якої є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв`язку з невірним застосуванням норм податкового та цивільного законодавства, а зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті податковим органом без достатніх на те правових підстав.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2015 року адміністративний позов було задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми Р Криворізької центральної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 17 липня 2015 року № 0001172202 в частині визначення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 954277,50 грн, з яких: за основним платежем 763422,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 190855,50 грн; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми Р Криворізької центральної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 17 липня 2015 року № 0001162202 в частині визначення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1272370,50 грн, з яких: за основним платежем 848247,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 424123,50 грн; в іншій частині позову відмовлено.
Вирішуючи спір суд першої інстанції дійшов висновків про дотримання позивачем вимог податкового законодавства щодо господарських правовідносин з його контрагентами-постачальниками ТОВ "Аверс Груп ЛТД", ТОВ "НРПХПУ", ТОВ "Контакт-Плюс", ПП "Артіум", ТОВ "Люксреал", ПП "Глобал Інформ", ТОВ "Грін-Сіті", ТОВ "Д.С.Д.Трейд", оскільки надані позивачем до перевірки первинні документи та додаткові документи (товарно-транспортні накладні, сертифікати якості товару тощо) повністю доводять фактичне здійснення господарських операцій, оскільки спричинили реальні зміни майнового стану платників податків. Суд першої інстанції також відхилив посилання відповідача на акти про неможливість проведення зустрічних звірок, оскільки такі не доводять вчинення позивачем податкового правопорушення. Судом надано критичну оцінку посиланням відповідача на пояснення гр. ОСОБА_1, оскільки такі не були надані в судове засідання, як не було надано пояснень, яким чином та в якому порядку вони були отримані відповідачем, тому такий доказ визнано неналежним. Щодо правовідносин позивача з ПП "Глобал Інформ" то суд визнав належним доказом показання в межах кримінального провадження свідка ОСОБА_2 щодо неучасті у створені та не здійснення повноважень директора чи бухгалтера вказаного підприємства, не підписання первинних бухгалтерських документів, що доводить нездійснення реальної господарської діяльності.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суд від 25 березня 2016 року апеляційну скаргу Криворізької центральної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задоволено, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "НЕОКОМ" - залишено без задоволення; постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року у справі - скасовано, а в задоволенні позову відмовлено.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що наявність первинних документів у позивача ще не свідчить про наявність реальності господарських операцій, оскільки відповідач посилався на податкову інформацію (акти неможливості проведення зустрічної звірки) згідно якої відсутні дані про наявність у контрагентів позивача складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, трудових ресурсів, виробничих потужностей для ведення господарської діяльності. Суд апеляційної інстанції посилався на те, що саме на позивачеві лежить обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат та податкового кредиту належними документами первинного обліку. Доводи позивача визнано непереконливими з огляду на наявність кримінального провадження та постанову слідчого з якої вбачається нереальність здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами. Так само суд зазначив про наявність вироку суду яким встановлено факт фіктивності господарської діяльності ТОВ "КОНТАКТ-ПЛЮС".
Згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 6 липня 2016 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Неоком" залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суд від 25 березня 2016 року у справі - без змін.
Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.07.2016 Товариство подало до Верховного Суду України заяву про її перегляд з підстав, встановлених п. 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII.
Ухвалою Верховного Суду України від 03.02.2017 відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Неоком" до Криворізької центральної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 липня 2016 року.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень КАС (у редакції цього Кодексу, викладеній згідно із Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень КАС (у редакції цього Кодексу, викладеній згідно із Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII) заяви і скарги, зазначені в підпунктах 1, 3 - 6 цього пункту, передаються відповідно до Касаційного адміністративного суду, Великої Палати Верховного Суду за розпорядженням керівника апарату суду, до якого подані такі заяви і скарги, протягом тридцяти днів з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заява зареєстрована у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду 24 січня 2018 року.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 січня 2018 року у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Олендер І.Я. (суддя-доповідач), Гончарова І.А., Ханова Р.Ф.
Розгляд заяви здійснюється Верховним Судом за правилами глави третьої Розділу 4 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII, без повідомлення та виклику учасників справи.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС України мотивом перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є зокрема, неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предметів спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
У заяві Товариство просить переглянути вказану ухвалу Вищого адміністративного суду України посилаючись на наявність підстав, встановлених пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України, а саме неоднакове застосування підпункту 44.1 статті 44, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.4 статті 198 Податкового кодексу України.
На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 13.07.2016 у справі № К/800/52806/15, від 20.07.2016 у справі № К/800/5893/16, від 10.08.2016 у справі № К/800/12749/16, від 06.09.2016 у справі № К/800/18344/16 та від 28.09.2016 у справі № К/800/15224/16 які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції вищезазначених норм матеріального права.
Позиція контролюючого органу, наведена в акті перевірки від 02.07.2015 № 668/22-02-35230088, відповіді на заперечення, за результатами яких і було прийнято оскаржувані у цій справі податкові повідомлення - рішення, апеляційній скарзі, та полягає у тому, що за наслідками проведеної перевірки позивача щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин із контрагентами відповідно до наказу за період з 01.01.2012 по 01.03.2015, було встановлено, зокрема, порушення п.135.2, пп.135.4.1 п.135.4, п.135.1 ст.135, п.138.4 ст.138, пп.139.1.1, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.44.1 ст. 44, ст.185, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.1, 189.3, 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України.
Суди встановили наступні фактичні обставини справи.
Судами встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин із контрагентами відповідно до наказу за період з 01.01.2012 по 01.03.2015.
Перевіркою була встановлено порушення п.135.2, пп.135.4.1 п.135.4, п.135.1 ст.135, п.138.4 ст.138, пп.139.1.1, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у 2014 році на суму 780189,00 грн; п.44.1 ст.44, ст.185, п. 188.1 ст.188, п.п.198.1, 198.3, 198.4 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість в сумі 866877,00 грн за період квітень-травень 2014 року.
Встановлено, що за період який перевірявся позивач укладав господарські договори з контрагентами ТОВ "Аверс Груп ЛТД", ТОВ "НРПХПУ", ТОВ "Контакт-Плюс", ПП "Артіум", ТОВ "Люксреал", ПП "Глобал Інформ", ТОВ "Грін-Сіті", ТОВ "Д.С.Д.Трейд", ПП "Глобал Інформ".
За результатами перевірки складено акт перевірки від 02.07.2015 № 668/22-02-35230088 де зазначено про допущення описаних вище порушень податкового законодавства.
Позивачем до відповідача подані заперечення на вказаний акт перевірки за результатами розгляду яких надано відповідь про підтвердження висновків акту перевірки та їх обґрунтованість.
Відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення № 0001172202 від 17.07.2015 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 975236,25 грн, з яких за основним платежем 780189,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 195047,25 грн та № 0001162202 від 17.07.2015 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1300315,50 грн, з яких за основним платежем 866877,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 433438,50 грн.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.