ПОСТАНОВА
Іменем України
07 травня 2020 року
Київ
справа №825/2/13-а
адміністративне провадження №К/9901/25495/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Чернігів Вторчормет" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2019 року (суддя Бородавкіна С.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2019 року (головуючий суддя - Мельничук В.П., судді: Земляна Г.В., Лічевецький І.О.) у справі №825/2/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Чернігів Вторчормет" до Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
У січні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Чернігів Вторчормет" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Чернігів Вторчормет") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 грудня 2012 року №0006142320, №0006152320.
В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач вказав, що здійснені між ним та контрагентом ПП "Орієнс" господарські операції є реальними, підтверджені необхідними, оформленими відповідно до вимог чинного законодавства, первинними документами бухгалтерського обліку. На час здійснення правочину ПП "Орієнс" не було ліквідовано, мало свідоцтво платника ПДВ. Всі поставки металобрухту на приймальні пункти оформлено актами приймання металобрухту, що є спеціальним первинним документом для обліку металобрухту відповідно до Закону України "Про металобрухт". Крім того, отриманий металобрухт позивачем використано у власній господарській діяльності, а саме: перероблено та реалізовано металургійним підприємствам. За реалізований товар ПАТ "Чернігів Вторчормет" отримано кошти та сформовано валовий дохід і сплачено податки до бюджету.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2013 року, позов задоволено.
Верховний Суд постановою від 20 листопада 2018 року касаційну скаргу Чернігівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області задовольнив частково. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2013 року скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Направляючи справу на новий розгляд, касаційний суд вказав, що приписами КАС України на суд, зокрема, покладено обов`язок щодо офіційного з`ясування всіх обставин справи, а тому при аналізі реальності досліджуваних господарських операцій слід врахувати дані про існування активу у відповідній кількості; з`ясувати, чи справді відповідний актив отримано від указаного в первинних документах контрагента. Для цього варто встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованим постачальником, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб як свідків, встановити, якими засобами здійснювалось транспортування товару від ПП "Орієнс" до ПАТ "Чернігів Вторчормет". Також суд вказав, що враховуючи специфіку розглядуваних господарських операцій (здавання металобрухту в декількох приймальних пунктах у різних містах в один і той же день), необхідно перевірити технічну можливість контрагента виконати такі поставки з урахуванням його фактичних господарських ресурсів (наявності відповідної кількості трудових та виробничих ресурсів або ж залучення третіх осіб до виконання договірних зобов`язань тощо), понесення ним витрат, пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності (на оренду приміщень, оплату комунальних платежів та електроенергії, виплату заробітної плати тощо).
За наслідками нового розгляду справи Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 9 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2019 року, у задоволенні позову відмовив.
Суди встановили, що посадовими особами ГУ ДФС у період з 23 листопада 2012 року по 29 листопада 2012 року проведено документальну виїзну позапланову перевірку ПАТ "Чернігів Вторчормет" з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податкових деклараціях з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2010 року при проведенні господарських відносин з ПП "Орієнс" та у податковій звітності з податку на прибуток за відповідні періоди, за результатами якої складено акт від 3 грудня 2012 року №2612/22/00193178.
Перевіркою встановлено порушення:
- підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у результаті чого позивачем занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 1064509 грн.;
- пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 1330636 грн.
Не погоджуючись із обставинами, викладеними в акті перевірки, позивач направив відповідачу заперечення від 7 грудня 2012 року № 454, за результатами розгляду яких відповідач надав відповідь від 21 грудня 2012 року №13782/10/22-214, відповідно до якої висновок акта викладено в новій редакції та зазначено про порушення ПАТ "Чернігів Вторчормет":
- підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у результаті чого позивачем занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 523423 грн. (у т.ч. по декларації за жовтень 2010 року на суму 11142 грн., за листопад 2010 року - 74014 грн., за грудень 2010 року - 438267грн.);
- пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 1330636 грн.
Таких висновків контролюючий орган дійшов, оскільки вважав, що постачальник позивача за договором купівлі-продажу металобрухту від 1 жовтня 2010 року - ПП "Орієнс", за вказаним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відсутній; у нього немає необхідних умов для здійснення господарських операцій (основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо). За поясненнями фізичних осіб, які значаться працівниками ПП "Орієнс", останні не перебували із вказаною юридичною особою у фактичних трудових відносинах. Крім того, ГУ ДФС зазначало про ненадання позивачем документів, які б підтверджували транспортування товару від контрагента.
На підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом 26 грудня 2012 року винесено податкові повідомлення-рішення:
- № 0006152320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 523423 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 130857 грн., всього на суму 654280 грн.;
- № 0006142320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємства на суму 1330636 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 332659 грн., всього на суму 1663295 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди вказали, що подані позивачем документи бухгалтерського та податкового обліку не підтверджують факт реального руху активів та не є достатніми доказами фактичного виконання господарських операцій між позивачем та ПП "Орієнс". За висновками судів, зробленими за наслідками оцінки показань свідків, викликаних та допитаних у судовому засіданні, надані ними свідчення у сукупності є такими, що не підтверджують ні факт господарських відносин між позивачем та його контрагентом, ні факт наявності у ПП "Орієнс" достатньої кількості людських та інших ресурсів для виконання спірних господарських операцій. Враховуючи, що ПАТ "Чернігів Вторчормет" не надало допустимих та належних доказів на підтвердження того, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його контрагентом, яким чином здійснювалось транспортування товару до належних позивачу дільниць одночасно, суди дійшли висновку про фактичну неможливість ПП "Орієнс" здійснити поставку металобрухту позивачу у періоді, що перевірявся.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ПАТ "Чернігів Вторчормет" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судами обставин справи, порушення ними норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує, що при оцінці документів первинного бухгалтерського обліку судами не враховані та не застосовані вимоги спеціального нормативно-правового акту - Закону України "Про металобрухт". Відповідно до зазначеного Закону саме акт приймання металобрухту є спеціальним первинним документом для обліку, який надає можливість не лише дослідити рух активів у процесі здійснення господарської діяльності, а й дозволяє ідентифікувати кожну партію металобрухту. Втім, ні в рішенні суду першої, ні апеляційної інстанції відповідні правові норми застосовані не були.
Також скаржник наголошує на тому, що саме показаннями свідків підтверджується реальність здійснення господарських операцій, обставини і спосіб їх здійснення. Той факт, що свідки не пам`ятають певних обставин щодо поставки та транспортування товару, пояснюється тим, що з моменту здійснення постачання ПП "Орієнс" минуло майже 10 років.
На думку скаржника, суди, відмовляючи у позові, зокрема з підстав відсутності у контрагента позивача певних звітних даних, не врахували, що у період здійснення спірних господарських операцій у вказаного підприємства були наявними та належним чином зареєстровані усі необхідні документи, в тому числі і ліцензія на здійснення діяльності із заготівлі та переробки металобрухту чорних металів. З огляду на наявність такої ліцензії, яка видається уповноваженим органом, у позивача були відсутні підстави вважати це підприємство таким, що має ознаки фіктивності. При цьому ні судом першої, ні судом апеляційної інстанції не досліджувалось питання, чи мав зазначений контрагент позивача відокремлені підрозділи чи приймальні пункти та за якими адресами це підприємство здійснює свою діяльність. Скаржник наголошує, що земельні ділянки, офісні, виробничі, складські та інші приміщення, транспорт тощо ПП "Орієнс" могло використовувати на правах оренди.
Наголошено, що відповідачем всупереч приписів статті 77 КАС України не надано доказів надходження металобрухту з інших (альтернативних) джерел, як і не досліджувалось це питання судами, тоді як Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд, звертав увагу на необхідності дослідження цього питання.
Крім того, скаржник звернув увагу на те, що в матеріалах справи відсутній оригінал чи засвідчена суддею копія акта перевірки від 3 грудня 2012 року, тоді як відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 2 липня 2019 року у справі №819/2737/13, належним письмовим доказом, на підставі якого суд здійснює розгляд справи, є оригінал документу, або його копія, засвідчена суддею.
У поданому відзиві на касаційну скаргу відповідач просив залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін як законні та обґрунтовані. Наголошено, що допитані у судовому засіданні свідки не змогли впевнено засвідчити факт господарських відносин позивача з ПП "Орієнс", оскільки не пам`ятали, коли саме відбувались поставки, яким транспортом та вказали, що акти приймання брухту чорних металів надавались заповненими, що є порушенням умов договору. На думку відповідача, суди доречно вказали на те, що ОСОБА_1 уклав договір купівлі-продажу металобрухту з позивачем 1 жовтня 2010 року, тоді як дані про вказану особу як директора ПП "Орієнс" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться лише з 6 жовтня 2010 року. Зважаючи, що протягом одного дня було складено велику кількість актів приймання металобрухту у декількох різних населених пунктах, враховуючи кількість працюючих на підприємстві ПП "Орієнс" осіб та відсутність у вказаного контрагента матеріально-технічних ресурсів для здійснення такого обсягу поставок, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про недоведеність реальності вчинення спірних господарських операцій.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" ця касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (до 8 лютого 2020 року).
Спірні правовідносини, що пов`язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість, валових витрат та податкового кредиту, на час їх виникнення були врегульовані статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Відповідно до пункту 5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.