ПОСТАНОВА
Іменем України
07 травня 2020 року
м. Київ
справа №826/10527/17
адміністративне провадження №К/9901/30257/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2019 (суддя - Григорович П.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019 (головуючий суддя - Собків Я.М., судді Костюк Л.О., Степанюк А.Г.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ʼʼАйрон Фітнесʼʼ до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення,
У С Т А Н О В И В:
У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Айрон Фітнесʼʼ (далі -ТОВ "Айрон Фітнес", Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач), у якому просило: визнати протиправними дії відповідача щодо вимоги про надання додаткових документів до вантажної митної декларації; визнати протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 22.02.2017 №100250001/2017/000030/2 про коригування митної вартості товару.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство посилалося на протиправність прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, оскільки задекларована ним в митній декларації №100250001/2017/256276 митна вартість товару (інвентар для зайнять фізкультурою і спортом та комплектуючих до нього) за основним методом (за ціною договору ( контракту)) на рівні 32ʼ 076,36 доларів США (867ʼ 426,04 грн) підтверджена наданими до митної декларації документами.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 17.05.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019, адміністративний позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував рішення від 22.02.2017 №100250001/2017/000030/2; в іншій частині позовних вимог відмовив.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов частково, виходили з того, що Товариство в цілях митного оформлення подало всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК), в яких вказані ідентифікуючі товар ознаки, його кількість, об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару. Суди дійшли висновку, що відсутність відомостей в інвойсі щодо умов оплати за товар за наявності документів про його оплату, розбіжності в документах щодо транспортних засобів, залучених для перевезення товару, та щодо номеру інвойсу у декларації країни відправлення та митній декларації №100250001/2017/256276, на що посилається Митниця, не є розбіжностями щодо складових ціни (митної вартості), про які йдеться в частині третій статті 53 МК, і не могли бути підставою для відмови позивачу у погодженні митної вартості за основним методом.
Митниця подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019, у якій просить скасувати зазначені судові рішення, а в задоволенні позову відмовити повністю.
Доводи відповідача в касаційній скарзі обґрунтовані посиланням на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не дали належної оцінки тій обставині, що документи, які Товариство надало для підтвердження задекларованої митної вартості товару, містять розбіжності щодо виду транспортного засобу, використаного для перевезення товару, та номеру інвойсу, що давало Митниці підстави для об`єктивного сумніву в їх достовірності та для витребування додаткових документів. При перевірці митної декларації №100250001/2017/256276 спрацювала автоматична система аналізу та управління ризиками (АСАУР), якою сформовано критерії ризиків: "Контроль правильності визначення митної вартості товарів" (код митної формальності 105-2); "Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів (код митної формальності 106-2)", обов`язковість застосування якої встановлена нормами статей 320, 361 МК.
Позивач не реалізував право надати відзив на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що між позивачем (покупець) та компанією "Xiamen K-Power Trading Co., LTDʼʼ (резидент Китайської Народної Республіки) (продавець) був укладений контракт від 15.04.2015 №КР-300. Умовами контракту передбачено, що продавець зобов`язався продати, а покупець - прийняти та оплатити товар, а саме: спортивне обладнання (інвентар для зайняття фізкультурою і спортом), а також комплектуючі до нього.
17.12.2016 сторони контракту підписали специфікацію №16/1, в якій визначили найменування, перелік та вартість товару, що підлягає поставці, вартістю 30ʼ 310,00 доларів США.
Така ж вартість товару також зазначена в інвойсі від 17.12.2016 №16КТЕ0577С.
Для митного оформлення товару, ввезеного на митну територію України за зовнішньоекономічним контрактом від 15.04.2015 № КР-300, позивач подав митну декларацію №100250001/2017/256276, в якій задекларував митну вартість товару (Інвентар для занять фізкультурою без змінних механізмів обтяження: велотренажер магнітний (артикули 101ЗК8606, к8317-6, 10272 к8304-6; 80156 к8309-6, 10110 к8501н-1); еліптичний тренажер (артикули FY8308 к8602н, 1568с К8317н-1, 10110 К8501н -1); станок комбінований (артикул К7509-1) (код УКТ ЗЕД 9506919000) на рівні 32ʼ 076,36 доларів США (867ʼ 426,04 грн за офіційним курсом Національного банку України), визначивши її за основним методом (за ціною контракту з урахуванням витрат на транспортування товару).
На підтвердження задекларованої митної вартості декларант надав контролюючому органу: вищезазначений зовнішньоекономічний контракт та додаткову угоду №1 до нього; специфікацію від 17.12.2016 №16/1; інвойс від 17.12.2016 №16КТЕ0577С; пакувальний лист від 17.12.2016; коносамент від 10.01.2017 SZZY16120327; міжнародну автотранспортну накладну (CMR) від 20.02.2017 №7790; сертифікат про походження товару від 11.01.2017 №17С3502М1959/00004; платіжні доручення в іноземній валюті або банківських металах від 22.06.2016 №40, від 22.06.2016 №41, від 24.01.2017 №89; довідку про транспортно-експедиційні послуги від 14.02.2017 7790/1; довідку від 17.02.2017 №1 про вартість перевезення; лист про торгівельну марку та виробника від 17.12.2016; довідку про радіологічний контроль від 20.02.2017 №0730; копію митної декларації країни відправлення від 29.12.2016 №370820160088624744.
У зв`язку з тим, що під час розгляду митної декларації спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів", 106-2 "Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів"), Митниця витребувала додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.
Позивач додатково надав такі документи: платіжні доручення про оплату послуг з транспортно-експедиційного обслуговування та перевезення товару; митну декларацію експортера з ідентифікацією та ціновими показниками товару; прайс-лист, справжність інформації в якому засвідчена Торгово-промисловою палатою країни експортера; довідку про транспортні витрати; рахунок на оплату транспортних послуг; договір транспортування.
За результатами митного контролю Митниця прийняла рішення від 22.02.2017 №100250001/2017/000030/2 про коригування митної вартості товару, з приводу правомірності якого виник спір, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Згідно із зазначеним рішенням підставами для коригування митної вартості слугували такі недоліки та розбіжності в наданих декларантом документах: в інвойсі не вказані умови оплати, передбачені пунктами 6.4, 6.5 зовнішньоекономічного контракту від 15.04.2015 №КР-300; зміст прайс-листа свідчить про суб`єктивну спрямованість пропозиції, що суперечить сутності прайс-листа як комерційної пропозиції для невизначеного кола покупців; у копії декларації країни відправлення у графі "транспортний засіб" ідентифікуючі дані щодо транспортного засобу вказані як "MSC VALERIA/FT651W" та "TANJA RICKMERS", тоді як згідно з коносаментом від 10.01.2017 - "MSC BARI 652 W"; у копії декларації країни відправлення зазначено інвойс 16КТЕ0577, а у митній декларації - 16КТЕ0577С.
Митна вартість контролюючим органом скоригована до рівня 46ʼ 689,75 доларів США (1ʼ 262ʼ 609,25 грн) (без витрат на транспортування) із застосуванням резервного методу на підставі інформації щодо митної вартості товару, подібного за якісними характеристиками, митне оформлення якого закінчено (митна декларація від 26.09.2016 № 100250001/2017/114557.
Відповідно до частини першої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено у цій нормі.
Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з положеннями статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).