Постанова
Іменем України
07 травня 2020 року
м. Київ
справа № 454/1021/15-ц
провадження № 61-47953св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач -Фермерське господарство Бурки Віталія Володимировича,
відповідач -Личаківський районний суд м. Львова, держава Україна в особі Міністерства юстиції України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича на постанову Львівського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Левика Я. А., Струс Л. Б., Шандри М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року Фермерське господарство Бурки Віталія Володимировича (далі-ФГ Бурки В. В.) звернулося до суду з позовом до Личаківського районного суду м. Львова, держави Україна в особі Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди, завданої протиправними діями, що спричинило приниження честі, гідності та ділової репутації.
Позов обґрунтований тим, що 02 червня 2014 року представник позивача звернувся до Личаківського районного суду м. Львова з позовною заявою про оскарження дій Апеляційного суду Львівської області.
14 червня 2014 року представник позивача отримав ухвалу від 06 червня 2014 року про відмову у відкритті провадження у справі, постановленусуддею Личаківського районного суду Львівської області у справі № 2/463/1424/14. ФГ Бурки В. В. вважає ухвалу від 06 червня 2014 рокунезаконною, оскільки вона не відповідає верховенству права, постановлена без дотримання Конституції та законів України.
Позивач просив суд стягнути з держави України та Личаківського районного суду м. Львова 1 000 000,00 грн на відшкодування моральної та майнової шкоди, завданої протиправними діями Галицького районного суду м. Львова.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 26 червня 2015 року в позові відмовлено.
Відмовивши в позові, суд першої інстанції, посилаючисьна статтю 1176 ЦК України, постанову Пленуму Верховного Суду України від 13червня 2007 року № 8 "Про незалежність судової влади", виходив з того, що представник ФГ Бурки В. В. не був засуджений, не притягувався до кримінальної або адміністративної відповідальності, такізаходи до нього суд не застосовував. Зі змісту позовної заяви випливає, що підставою відшкодування моральної шкоди є незгода ФГ Бурки В. В. із рішенням суду, проте позивач не надав суду жодних доказів того, що ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2014 року, з якою не погоджується позивач, є завідомо неправосудною.
Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 08 квітня 2016 року виправлено описку у мотивувальній частині рішення Сокальського районного суду Львівської області від 26 червня 2015 року, а саме: зазначено "Личаківський районний суд м. Львова" замість неправильної назви "Львівський окружний адміністративний суд".
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року апеляційну скаргу ФГ Бурки В. В. задоволено частково. Рішення Сокальського районного суду Львівської області 26 червня 2015 року скасовано, провадження у справі закрито.
Постанова мотивована тим, що позовна заява ФГ Бурки В. В. у частині вимог до Личаківського районного суду м. Львова не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки оскарження процесуальних дій судді (суду), пов`язаних із розглядом справи, чинним законодавством не передбачено, тому цей позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Крім того, ФГ Бурки В. В. заявило вимогу до держави Україна в особі Міністерства юстиції України лише про відшкодування моральної шкоди, така вимога не об`єднана з вимогою про вирішеня публічно-правового спору і за своїм суб`єктним складом відповідно до статті 4 ГПК України має розглядатися в порядку господарського судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2018 року ФГ Бурки В. В. звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року, просило скасувати оскаржувану постанову, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
19 грудня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі.
У лютому 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження від 16 квітня 2020 року № 1111/0/226-20 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до пунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду", затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя" доповідачем у справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Суд апеляційної інстанції неправильно застосував статті 8, 22, 40, 55, 56, 124 Конституції України, статті 16, 23, 1166, 1167,1176 ЦК України, не звернув увагу, що стаття 56 Конституції України, яка є нормою прямої дії, фермерському господарству гарантоване право на відшкодування за рахунок держави моральної шкоди, завданої незаконним рішенням, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у грудні 2018 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ФГ Бурки В . В . звернулося до суду з позовом до Личаківського районного суду м. Львова та держави Україна в особі Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди, завданої протиправними діями, що спричинило приниження честі, гідності та ділової репутації, у зв`язку з тим, що 02 червня 2014 року представник позивача звернувся до Личаківського районного суду м. Львова з позовною заявою про оскарження дій Апеляційного суду Львівської області.
Ухвалою Личаківського районного суду Львівської областівід 06 червня 2014 року відмовлено у відкритті провадження у справі № 2/463/1424/14 з огляду на те, що позов повинен розглядатися у порядку господарського судочинства.
ФГ Бурки В. В. вважає ухвалу від 06 червня 2014 року незаконною, оскільки вона не відповідає верховенству права, постановленабез дотримання Конституції та законів України, тому звернувся до суду з цим позовом.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.