Постанова
Іменем України
06 травня 2020 року
м. Київ
справа № 473/2481/19
провадження № 61-1606св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
| головуючого - | Ступак О. В. (суддя-доповідач), | |
| суддів: | Гулейкова І. Ю., | Олійник А. С., |
Усика Г. І., Яремка В. В.,
заявник - Вознесенська міська рада Миколаївської області,
заінтересовані особи: Управління комунальної власності Вознесенської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю "Біозар",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Територіальної громади міста Вознесенська в особі Вознесенської міської ради Миколаївської області на постанову Миколаївського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Базовкіної Т. М., Кушнірової Т. Б., Яворської Ж. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
11 червня 2019 року Вознесенська міська рада Миколаївської області звернулася до суду із заявою про передачу безхазяйної нерухомої речі в комунальну власність, зазначившизаінтересованими особами Управління комунальної власності Вознесенської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю "Біозар" (далі - ТОВ "Біозар").
Заява обґрунтована тим, що на території АДРЕСА_1 розташований комплекс будівель, який складається із адміністративної будівлі, підвалу, двох сараїв, двох гаражів, вбиральні, воріт, огорожі. Право власності на це майно ні за ким не зареєстровано, у зв`язку з чим відповідно до рішення державного реєстратора воно взято на облік як безхазяйне із 15 травня 2017 року, про що опубліковане відповідне оголошення у газеті "Новини Вознесенська: день за днем" від 17 травня 2017 року № 20. З дня взяття нерухомої речі на облік минув один рік.
Посилаючись на вказані обставини, заявник просив передати зазначене нерухоме майно у комунальну власність територіальної громади міста Вознесенська.
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 жовтня 2019 року заяву Вознесенської міської ради Миколаївської області задоволено. Передано в комунальну власність територіальної громади міста Вознесенська комплекс будівель, який розташований на АДРЕСА_1 .
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність власника спірного нерухомого майна, посилаючись на відсутність відомостей про власника у Комунальному підприємстві "Вознесенське міське бюро технічної інвентаризації" та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Біозар" задоволено частково. Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 жовтня 2019 року скасовано, ухвалено нове судове рішення.У задоволенні заяви Вознесенської міської ради Миколаївської області відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що спірне майно на підставі конфіскації перейшло у власність держави, а тому висновок суду першої інстанції про відсутність відомостей щодо належності цього майна будь-яким особам та його безхазяйність є помилковим, а отже й відсутні передбачені статтею 335 ЦПК України підстави для задоволення заяви міської ради про передачу будівель до комунальної власності.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У січні 2020 року Територіальна громада міста Вознесенська в особі Вознесенської міської ради Миколаївської області подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Миколаївського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року, в якій заявник, посилаючись на неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про передачу майна у державну власність, у зв`язку із чим застосував законодавство, яке не регулює спірні правовідносини, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
У березні 2020 року від Територіальна громада міста Вознесенська в особі Вознесенської міської ради надійшли доповнення до касаційної скарги.
У березні 2020 року від ТОВ "Біозар" надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому заявник просить відхилити указану касаційну скаргу та залишити без змін постанову апеляційного суду, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою. Заявник зазначає, що існує спір про право, а тому розгляд справи за правилами окремого позовного провадження безпідставно обмежує права заінтересованих осіб та перешкоджає повному та об`єктивному дослідженню обставин справи.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга Територіальної громади міста Вознесенська в особі Вознесенської міської ради Миколаївської області підлягає частковому задоволенню із таких підстав.
Встановлені судами обставини
На території АДРЕСА_1 розташований комплекс будівель, який складається із адміністративної будівлі А-1 площею 146,7 кв. м, підвалу А-п/д, сараю Б-1, гаражу В-1, вбиральні Г-1, гаражу ДЖ-1, сараю Є-1, воріт № 1, огорожі № 2.