Постанова
Іменем України
04 травня 2020 року
місто Київ
справа № 2-900/11
провадження № 61-44108св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - Кам`янка-Бузький районний центр зайнятості, правонаступником якого є Львівський обласний центр зайнятості,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Львівського обласного центру зайнятості на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 23 червня 2018 року у складі судді Копняк С. М.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
У вересні 2010 року Кам`янка-Бузький районний центр зайнятості, правонаступником якого є Львівський обласний центр зайнятості
(далі - ЛОЦЗ), звернувся до суду із позовом про стягнення незаконно отриманої допомоги з безробіття.
Рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 25 липня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Львівський обласний центр зайнятості 26 лютого 2018 року звернувся до Апеляційного суду Львівської області із апеляційною скаргою.
Під час вирішення питання про відкриття провадження встановлено, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, а також заявником не сплачено судовий збір.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 29 травня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху, запропонованозаявнику строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали подати суду заяву із зазначенням підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо такі існують, а також подати оригінал квитанції про сплату судового збору або докази про звільнення від його сплати, роз`яснено, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 23 червня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ЛОЦЗ на рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 25 липня 2013 року.
Ухвала апеляційного суду обґрунтовувалася тим, що представник Кам`янка-Бузького районного центру зайнятості була присутня в судовому засіданні 25 липня 2013 року під час проголошення вступної та резолютивної частини рішення, відтак знала про постановлене оскаржуване рішення.
Також, як встановлено із матеріалів справи та не заперечується заявником, центр зайнятості у червні 2014 року вже подавав апеляційну скаргу на оскаржуване рішення за правилами адміністративного судочинства та апеляційну скаргу скеровано на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду. Зазначена обставина підтверджує той факт, що заявник мав можливість оскаржити рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 25 липня 2013 року в межах строку апеляційного оскарження, встановленого приписами статті 294 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), подавши апеляційну скаргу до Апеляційного суду Львівської області.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у вересні 2018 року, ЛОЦЗ просить скасувати ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті провадження, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Заявник вважає, що оскаржувана ухвала апеляційного суду є незаконною та необґрунтованою, оскільки повний текст рішення доведений до відома позивача лише 27 грудня 2017 року, а до цього часу у нього не було об`єктивної можливості оскаржити рішення суду першої інстанції. Подання касаційної скарги до адміністративного суду у 2014 році зумовлене неоднозначною практикою судів щодо розгляду цього спору у порядку певного виду судочинства. При цьому, у відкритті апеляційного провадження за першою апеляційною скаргою заявнику було відмовлено лише у січні 2018 року, що і зумовило подання апеляційної скарги вдруге за таким значним спливом строку.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX
(далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у вересні 2018 року, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
За змістом правила частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд вислухав суддю-доповідача, перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив висновок, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам законності та обґрунтованості, визначеним у статті 263 ЦПК України, касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до статті 72 ЦПК України 2004 року право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
За правилами частини першої статті 294 ЦПК України 2004 року апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Відповідно до підпункту 13 пункту першого розділу XIII "Перехідні положення"ЦПК України (у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.