ПОСТАНОВА
Іменем України
07 травня 2020 року
Київ
справа №400/2922/18
адміністративне провадження №К/9901/34339/19
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Гімон М. М., Усенко Є. А., здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Чорноморської митниці Держмитслужби (правонаступник Миколаївської митниці ДФС) на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року (суддя - Мельник О.М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року (судді - Турецька І.О., Стас Л.В., Шеметенко Л.П.) у справі № 400/2922/18 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської митниці ДФС про скасування рішення та відшкодування майнової шкоди,
УСТАНОВИЛА:
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миколаївської митниці ДФС (далі - Митниця), Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просив скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 9 листопада 2018 року № UА504170\2018\000017\1, стягнути з Державного бюджету України 89 421,15 грн на відшкодування майнової шкоди.
В обґрунтування позову зазначив, що при проведенні процедури розмитнення автомобіля, який був ввезений для особистих потреб, митний орган безпідставно вимагав надати додаткові документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Позивач наполягав, що ним було надано всі документи, які підтверджували митну вартість такого товару і вони не містили розбіжностей або ознак підробки. Отже, в порушення приписів Митного кодексу України (далі - МК України) Митницею було неправомірно прийнято спірне рішення про коригування митної вартості автомобіля, яким визначено митну вартість у розмірі 17 775,56 євро. Також позивач зазначив, що в результаті протиправного збільшення Митницею митної вартості автомобіля йому завдано матеріальних збитків у розмірі 89 421,15 грн, які він поніс під час розмитнення товару.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року, адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 9 листопада 2018 року № UА504170\2018\000017\1, у задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач надав до митного органу всі документи, які підтверджують заявлену в декларації митну вартість товару, однак, митний орган, як суб`єкт владних повноважень, не довів, що подані документи є недостатніми чи такими, які викликають сумніви щодо їх достовірності. Крім цього, на думку судів попередніх інстанцій, при визначенні митної вартості автомобіля за резервним методом митним органом було застосовано інформацію про вартість в країні експорту автомобіля з подібними характеристиками, яка не враховує особливості стану транспортного засобу позивача, який вже був у використанні, тому її застосування є необґрунтованим. Відмовляючи у стягненні переплати за митне оформлення, суд першої інстанції виходив з того, що така вимога позивача є передчасною, оскільки останнім не дотримано обов`язкового порядку повернення коштів та відповідно не надано доказів відмови митного органу у їх поверненні відповідно до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року № 643.
Не погодившись із ухваленими судовими рішеннями в частині задоволення позовних вимог, 10 грудня 2019 року Митниця звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Митниця в касаційній скарзі, обґрунтовуючи правомірність спірного рішення про коригування митної вартості, вказала, що подані декларантом додаткові документи містили неповні відомості, а саме: надані фіскальний чек та квитанцію на оплату дизельного палива неможливо ідентифікувати із оформлюваним транспортним засобом, а експортну декларацію не було завірено митним органом країни відправлення та вона не містила інформації щодо вартості автомобіля. Крім цього, Митниця вказала на суперечливість поданих позивачем до Митниці документів, оскільки вже після прийняття спірного рішення позивач подав до Митниці чек з АЗС в Польщі від 5 листопада 2018 року № 888181 на 172,80 PLN та чеки за користування платними дорогами Польщі від 5 листопада 2018 року №№ 3308255, 3973479, 76073994 на загальну суму 36,20 PLN, інформацію про які не було вказано у доданій до митної декларації калькуляції транспортних витрат.
Крім того, Митниця послалася на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30 жовтня 2018 року у справі № 816/2396/17, відповідно до якого, якщо декларантом, який не згоден з митною вартістю, визначеною митним органом у рішенні про коригування митної вартості, не дотримано порядку, передбаченого частиною сьомою статті 55 МК України (сплата самостійно нарахованих митних платежів та різниці між ними і митними платежами, нарахованими митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України), вважається, що він погодився із скоригованою митним органом митною вартістю, що, в свою чергу, свідчить про фактичну відсутність правового спору.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 після прийняття Митницею спірного рішення про коригування митної вартості з метою випуску товару у вільний обіг було подано нову декларацію, в якій вказано митну вартість автомобіля, визначену митними органами, без зазначення про сплату фінансових гарантій відповідно до розділу X МК України, на думку Митниці, такі дії позивача свідчать про його згоду із скорегованою митною вартістю автомобіля.
Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження.
Позивач відзив на касаційну скаргу не надав, що не перешкоджає її розгляду.
Переглянувши оскаржувані рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають повною мірою.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 29 жовтня 2018 року ОСОБА_1 придбав у резидента Німеччини транспортний засіб, що був у використанні, марки - OPEL, модель - INSIGNIA SPORTS TOURER SW, оснащений дизельним двигуном. Ціна транспортного засобу становила 10600 євро.
8 листопада 2018 року уповноважена особа декларанта - ТОВ "ЛОГОС-ФОРТУНА-БРОКЕР" подало до Митниці митну декларацію № UА504170/2018/009648 на вказаний вище автомобіль.
Митна вартість товару за вказаною декларацією визначена представником позивача із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту), а саме, 10600 євро.
До вказаної декларації представником позивача були подані наступні документи: договір купівлі-продажу транспортного засобу; рахунок-фактуру (інвойс) від 29 жовтня 2018 року № 94/18; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 6 листопада 2018 року № UА209020/2018/45718; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 18 серпня 2015 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 29 жовтня 2018 року; калькуляцію транспортних витрат від 8 листопада 2018 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 8 листопада 2018 року № 140-1548; договір про надання послуг митного брокера від 1 листопада 2018 року № 192; реєстраційний номер облікової картки платника податків; квитанції від 1 та 8 листопада 2018 року №№ 28 та 10 відповідно про сплату митних платежів; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу від 6 листопада 2018 року; паспортний документ громадянина України ОСОБА_1 .
При перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно з вимогами статті 53 МК України, орган доходів і зборів дійшов висновку, що надані до митного оформлення документи не містили усіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме: надана декларантом калькуляція транспортних витрат не підтверджена документально, тобто не надано квитанції, накладні тощо, які підтверджують відповідні витрати.
9 листопада 2018 року митний орган направив декларанту повідомлення про надання додаткових документів стосовно складових митної вартості: договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, копію митної декларації країни відправлення.
Листом ТОВ "Логос-Фортуна-Брокер" від 9 листопада 2018 року на вимогу органу доходів і зборів для підтвердження митної вартості товару (транспортних витрат) були надані: фіскальний чек від 5 листопада 2018 року № W563455 щодо заправки автомобіля пальним у Польщі на суму 187,06 PLN; квитанція від 5 листопада 2018 № 9148/002/00001 щодо заправки автомобіля пальним у Німеччині на суму 32 євро; експортна декларація від 29 жовтня 2018 року № MRN18DE875694090823E5. Крім того, представником декларанта було надано копію підтвердження (касовий ордер) продавця, громадянина Німеччини, про отримання від позивача 10600 євро за автомобіль OPEL INSIGNIA.
Орган доходів і зборів після розгляду наданих документів встановив, що подані декларантом документи містили неповні відомості, а саме: надані фіскальний чек та квитанцію на оплату дизельного палива неможливо ідентифікувати із оформлюваним транспортним засобом; експортна декларація не завірена митним органом відправлення та не містила будь-якої інформації щодо вартості автомобіля.
9 листопада 2018 року спірним рішенням про коригування митної вартості митним органом на підставі статті 64 МК України, визначено митну вартість із застосуванням резервного методу у розмірі 17 775,56 євро; оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації № А504170/2018/00089.
13 та 20 листопада 2018 року позивач звертався до митного органу та на Урядову гарячу лінію щодо здійснення митного оформлення автомобіля.
Разом зі зверненням від 13 листопада 2018 року було подано чек з АЗС в Польщі від 5 листопада 2018 року № 888181 на 172,80 PLN та чеки за користування платними дорогами Польщі від 5 листопада 2018 року №№ 3308255, 3973479, 76073994 на загальну суму 36,20 PLN, інформація про які була відсутня у поданій 8 листопада 2018 року калькуляції транспортних витрат.
15 листопада 2018 року до Митниці було подано скаргу, у якій додатково був наданий звіт № 2321-1411 про оцінку транспортного засобу, складений 14 листопада 2018 року ТОВ "Агентство незалежних експертів", відповідно до якого проводився технічний огляд автомобіля "OPEL INSIGNIA SPORTS TOURER SW".
20 листопада 2018 року для забезпечення випуску автомобіля у вільний обіг декларантом подано нову митну декларацію, в якій вказано митну вартість автомобіля, визначену митними органами, та сплачено відповідні суми митних платежів.
Вирішуючи питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду виходить з такого.
Відповідно до частин першої, шостої статті 54 МК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі неправильно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.
Статтею 55 МК України встановлено порядок коригування митної вартості товарів. Так, відповідно до частини першої цієї статті рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.