Постанова
Іменем України
06 травня 2020 року
м. Київ
справа № 460/43/18
провадження № 61-39931св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Страч",
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Вузьке",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Страч" на ухвалу Яворівського районного суду Львівської області у складі судді Кондратьєвої Н. А. від 10 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Львівської області у складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Павлишина О. Ф., від 07 червня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Страч" (далі - ТОВ "Страч"), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Вузьке" (далі - ТОВ "Вузьке"), про витребування майна з чужого незаконного володіння.
В обґрунтування позову вказала, що вона є власником земельної ділянки площею 1,00009 га та незакінченої будівництвом нежитлової будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та внаслідок їх відчуження ТОВ "Вузьке", яке у незаконний спосіб набуло спірні обʼєкти нерухомості, перебувають у протиправному володінні ТОВ " Страч ".
У порядку забезпечення цього позову ОСОБА_1 просила суд накласти арешт на вказані обʼєкти нерухомості та заборонити ТОВ "Страч" розпоряджатися незавершеним будівництвом, а також вчиняти будь-які дії щодо зміни ступеня будівельної готовності та завершення будівництва цього об`єкта.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 10 січня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Вжито заходи забезпечення позову шляхом: накладення арешту на незавершене будівництво, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці кадастровий номер 4625886400:06:001:0059 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1138995546258) та земельну ділянку кадастровий номер 4625886400:06:001:0059 за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1138969146258), с. Страдч, Яворівський район, Львівська область ; заборони ТОВ "Страч" розпоряджатися незавершеним будівництвом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці кадастровий номер 4625886400:06:001:0059 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1138995546258) та земельною ділянкою кадастровий номер 4625886400:06:001:0059 за адресою: земельна ділянка 1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1138969146258), АДРЕСА_1, а також вчиняти будь-які дії щодо зміни ступеня будівельної готовності та завершення будівництва об`єкта незавершеного будівництва готовністю 76 %, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці кадастровий номер 4625886400:06:001:0059 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1138995546258).
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції, враховуючи наявність спору про витребування нерухомого майна, дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 07 червня 2018 року залишено без задоволення апеляційну скаргу ТОВ "Страч", а ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 10 січня 2018 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову. Оскільки між сторонами виник спір, предметом якого є нерухоме майно, у випадку незастосування заборони його відчуження існує реальна загроза утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду, ТОВ "Страч" просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок суду першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, про забезпечення позову в цій справі є передчасним, необґрунтованим і незаконним, оскільки суди не з`ясували підстав для забезпечення позову та не навели їх у мотивувальних частинах судових рішень, чим порушили вимоги статей 89, 153, 260, 263, 382 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Крім того, скаржник зазначає, що забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо зміни ступеня будівельної готовності та завершення будівництва об`єкта незавершеного будівництва зумовлює необхідність консервації будівництва та його охорони, збереження елементів несучих конструкцій, що перешкоджає здійсненню господарської діяльності підприємства.
Відзив на касаційну скаргу не подано.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2019 року відкрито провадження у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 16 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2020 року справу призначено до розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цим вимогам судові рішення першої та апеляційної інстанцій відповідають не в повній мірі з таких підстав.
Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.