Постанова
Іменем України
29 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 208/867/16-ц
провадження № 61-37705св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі колегії суддів: Посунся Н. Є., Баранніка О. П., Пономарь З. М., від 19 квітня 2018 року,
ВСТАНОВИВ :
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю
"ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовну заяву мотивовано тим, що 11 квітня 2008 року між закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі - ЗАТ "ОТП Банк", банк) та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 64 633,60 доларів США зі сплатою
5,25% річних + FIDR та зі строком повернення до 11 квітня 2028 року.
11 серпня 2009 року між банком та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору, за яким сторони домовились, що на період з 11 серпня по 11 грудня 2009 року для розрахунку відсотків за користування кредитом буде використовуватись фіксована відсоткова ставка у розмірі 6,5% річних, на період з 11 грудня 2009 року до повного виконання боргових зобов`язань буде використовуватись плаваюча відсоткова ставка у сумі фіксованого відсотку у розмірі 5,64% річних + FIDR.
11 січня 2010 року між банком та ОСОБА_1 укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору, згідно з пунктом 2.1.1 якого сторонами було погоджено на період з 20 січня 2010 року до 20 квітня 2010 року встановити фіксовану відсоткову ставку у розмірі 6,5% річних, з 20 квітня 2010 року до 20 жовтня 2010 року процентну ставку в розмірі 13,5% річних; на період з
20 жовтня 2010 до повного виконання боргових зобов`язань -плаваючу процентну ставку у розмірі фіксованого відсотка 6% річних + FIDR.
Належне виконання позичальником умов кредитного договору забезпечено порукою ОСОБА_2 за договором поруки від 11 квітня 2008 року.
Позивач вказував, що за договором факторингу від 29 квітня 2013 року банк відступив, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" набуло право вимоги за вказаним кредитним договором.
Посилаючись на неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань, позивач просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором, яка станом на 02 лютого 2016 року складала 68 712,59 доларів США, з яких: 63 962,29 доларів США - тіло кредиту; 4 750,30 доларів США - проценти.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі судді Івченко Т. П. від 26 липня
2016 року у задоволенні позову ТОВ "ОТП Факторинг Україна" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у зв`язку із невиконанням позичальником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, утворилась заборгованість, однак така не підлягає стягненню, оскільки позивач звернувся до суду із позовом поза межами позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "ОТП Факторинг Україна" задоволено частково. Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 липня 2016 року скасовано і ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором у розмірі 68 581,75 доларів США. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що строк
дії кредитного договору сторони визначили 11 квітня 2028 року, а тому звернувшись до суду із цим позовом у лютому 2016 року, банк не пропустив позовну давність, встановлену статтею 257 ЦК України. У зв`язку із невиконанням позичальником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, у неї перед банком виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідачів у солідарному порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційних скаргах ОСОБА_2 та ОСОБА_1 просять скасувати постанову суду апеляційної інстанції із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційні скарги мотивовані тим, що останній платіж був здійснений позичальником 02 листопада 2012 року, наступний платіж повинен був відбутися 20 листопада 2012 року, а тому за умовами пункту 2.1.3.1 додаткового договору № 1 до кредитного договору строк користування кредитом вважається таким, що сплив через 30 днів, тобто 21 грудня
2012 року. Саме з цього часу почався перебіг трирічної позовної давності, у зв`язку із чим звернувшись до суду із цим позовом у лютому
2016 року, банк пропустив строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Суд апеляційної інстанції, вказуючи на те, що на час звернення банку до суду із цим позовом строк дії кредитного договору не сплив, не звернув уваги на те, що про порушення свого права як кредитора ТОВ "ОТП Факторинг України" дізналося саме з моменту несплати позичальником наступного платежу за останнім сплаченим платежем, тобто з листопада 2012 року, однак жодних дій щодо стягнення заборгованості позивачем вжито не було.
У серпні 2018 року від ТОВ "ОТП Факторинг Україна" надійшов відзив на касаційні скарги, в якому позивач посилається на необґрунтованість доводів скарг та законність прийнятої апеляційним судом постанови.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 14 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою суду від 17 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
11 квітня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є
ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 64 633,60 доларів США зі сплатою 5,25% річних + FIDR та зі строком повернення до 11 квітня 2028 року.
11 серпня 2009 року між банком та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору, за яким сторони домовились, що на період з 11 серпня по 11 грудня 2009 року для розрахунку відсотків за користування кредитом буде використовуватись фіксована відсоткова ставка у розмірі 6,5% річних, на період з 11 грудня 2009 року до повного виконання боргових зобов`язань буде використовуватись плаваюча відсоткова ставка у сумі фіксованого відсотку у розмірі 5,64% річних + FIDR.
11 січня 2010 року між банком та ОСОБА_1 укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору, згідно з пунктом 2.1.1 якого сторонами було погоджено на період з 20 січня 2010 року до 20 квітня 2010 року встановити фіксовану відсоткову ставку у розмірі 6,5% річних, з 20 квітня 2010 року до 20 жовтня 2010 року процентну ставку в розмірі 13,5% річних; на період з
20 жовтня 2010 до повного виконання боргових зобов`язань -плаваючу процентну ставку у розмірі фіксованого відсотка 6% річних + FIDR.
Відповідно до пункту 2.1.3.1. цього договору повернення відповідної частини кредиту та сплата процентів буде здійснюватися шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів у розмірі, строки та з періодичністю, що визначені у графіку платежів, який є невід`ємною частиною цього додаткового договору та шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок.
Пунктами 2.1.4.1., 2.1.4.2. цього договору передбачено порядок переносу дати остаточного повернення кредиту у випадку невиконання боржником зобовʼязань та строк їх погашення, у тому числі: позичальник зобовʼязаний достроково погасити боргові зобовʼязання в повному розмірі протягом 30 календарних днів, починаючи з наступного дня після спливу строку порушення зобовʼязання, при цьому, дата остаточного повернення кредиту переноситься на останній календарний день строку виконання боргових зобовʼязань у повному розмірі.
Належне виконання позичальником умов кредитного договору забезпечено порукою ОСОБА_2 за договором поруки від 11 квітня 2008 року.
Відповідно до договору факторингу від 29 квітня 2013 року ПАТ "ОТП Банк" відступив, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" набуло право вимоги за вказаним кредитним договором.
Відповідно до наданого ТОВ "ОТП Факторинг Україна" розрахунку, позичальник неналежним чином виконує взяті на себе зобов`язання, у зв`язку із чим станом на 02 лютого 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 68 712,59 доларів США, з яких: 63 962,29 доларів США - тіло кредиту;
4 750,30 доларів США - проценти.
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційних скарг ОСОБА_1, ОСОБА_2 здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла
до 08 лютого 2020 року.
Касаційні скарги підлягають задоволенню.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо позичальника
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За змістом частини першої, другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Після спливу строку кредитування кредитор позбавлений права нараховувати відсотки й пеню, передбачені кредитним договором.
За правилом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
У силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.