Постанова
Іменем України
06 травня 2020 року
м. Київ
справа № 761/16799/15-ц
провадження № 61-45955св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України
в м. Києві,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду
м. Києва від 12 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Невідомої Т, О., Гаращенка Д. Р., Пікуль А. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (далі - ГУ МВС України в м. Києві) про встановлення факту, що має юридичне значення.
Позовна заява мотивована тим, що його дочка ОСОБА_2 у період
з 01 вересня 2004 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 проходила службу в органах внутрішніх справ України. З 20 червня 2009 року вона працювала слідчим відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи, слідчого відділу Шевченківського районного управління ГУ МВС України в м. Києві (далі - Шевченківське
РУ ГУМВС України) та мала спеціальне звання - лейтенант міліції.
ІНФОРМАЦІЯ_1 близько 21 год. у лісопарковій зоні "Сирецький гай" поблизу будинку № 43а, розташованого по вул. Тираспольській у м. Києві , повертаючись з роботи додому, вона була вбита невідомим злочинцем, який наніс їй чотири проникаючі колото-різані поранення лівої частини грудей.
Згідно з висновком службового розслідування за фактом її загибелі, затвердженим заступником начальника ГУ МВС України в м. Києві
Ватуліним А. М. 28 травня 2010 року, смерть ОСОБА_2 настала
ІНФОРМАЦІЯ_1 у період проходження служби в органах внутрішніх справ при обставинах, не пов`язаних з виконанням службових обов`язків.
Посилаючись на невідповідність зазначеного висновку дійсності і нормам чинного законодавства України, якими регламентовані поняття "проходження служби в органах внутрішніх справ" та "виконання службових обов`язків" та з урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив установити факт, що має юридичне значення, а саме: що смерть його дочки сталася у період проходження служби в органах внутрішніх справ під час виконання нею службових обов`язків.
Справа неодноразово переглядалась судами апеляційної та касаційної інстанцій
Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня
2015 року, з урахуванням ухвали від 15 жовтня 2015 року про виправлення описки, позов ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт загибелі (смерті) слідчого відділення розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи слідчого відділу Шевченківського РУ ГУ МВС України
в м. Києві лейтенанта міліції ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у період проходження служби у органах внутрішніх справ України, під час виконання нею службових обов`язків.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що працівник міліції незалежно від посади, часу та місця знаходження, у тому числі і на шляху
з роботи додому, у разі безпосереднього виявлення подій, які загрожують особистій чи громадській безпеці, зобов`язаний вжити заходів щодо попередження і припинення правопорушень, а у разі якщо за таких обставин працівнику міліції внаслідок безпосереднього впливу правопорушника
на працівника буде завдано шкоди, то така шкода вважається завданою
у період проходження служби при виконанні службових обов`язків.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 21 січня 2016 року апеляційну скаргу ГУ МВС України в м. Києві задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року змінено та викладено у наступній редакції.
Висновок комісії, який міститься у акті за формою Н-5, складеному
за наслідками розслідування нещасного випадку, що трапився з лейтенантом міліції ОСОБА_2, слідчим відділення розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи слідчого відділу Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві,
ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано незаконним.
Змінюючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції виходив
із того, що саме у зазначений спосіб підлягає захисту порушене право особи при розгляді у суді у порядку цивільного судочинства спорів про встановлення факту нещасного випадку, про що зазначено у постановах Верховного Суду України від 28 листопада 2011 року у справі № 6-64цс11
та від 17 квітня 2013 року у справі № 6-29цс13.
Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2018 року справу за позовом ОСОБА_1 до ГУ МВС України в м. Києві про встановлення факту, що має юридичне значення, за касаційною скаргою ГУ МВС України в м. Києві на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня
2015 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 21 січня 2016 року, передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року касаційну скаргу ГУ МВС України в м. Києві задоволено частково. Рішення Апеляційного суду м. Києва від 21 січня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 12 вересня 2018 року апеляційну скаргу ГУ МВС України в м. Києві задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що в рамках позовного провадження вирішуються спори про право, вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення можуть бути заявлені одночасно із вимогами про право майнового чи немайнового характеру. Вирішуючи спір по суті суд першої інстанції, як вважав суд апеляційної інстанції, не звернув на це уваги та не врахував того, що будь-яких вимог майнового або немайнового характеру до ОСОБА_1 не заявляв, у своїй заяві він просив лише встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт загибелі (смерті) його дочки - слідчого ОСОБА_2 у період проходження служби
в органах внутрішніх справ України під час виконання службових обов`язків.
Також, суд першої інстанції, як вважав суд апеляційної інстанції, не перевірив чи не передбачено іншого порядку встановлення фактів загибелі (смерті)
у період проходження служби в органах внутрішніх справ України під час виконання службових обов`язків.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки встановлення фактів настання нещасних випадків, у тому числі і тих, що трапилися при виконанні службових обов`язків, належить до виключної компетенції Комісій
з розслідування нещасних випадків при УМВС України, яка за наслідками розслідування складає відповідний акт за визначеною формою, а тому встановлення судом факту загибелі (смерті) слідчого ОСОБА_2
у період проходження служби в органах внутрішніх справ України під час виконання службових обов`язків фактично є втручанням у діяльність відповідних органів, а у разі незгоди з рішенням або діями відповідних органів заінтересована особа вправі оскаржити їх до адміністративного суду та саме таким чином здійснити судовий захист своїх прав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2018 року було відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи
із Шевченківського районного суду м. Києва.
У листопаді 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 14 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2020 року справу призначено
до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права привело до неправильного вирішення справи та помилкового скасування рішення суду першої інстанції.
Вважав, що скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи
у задоволенні його позову у зв`язку із непред`явленням вимог майнового
чи немайнового характеру одночасно з вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми статей 15, 16 ЦК України, а також вийшов за межі доводів і вимог апеляційної скарги ГУ МВС України в м. Києві, чим порушив приписи
статті 367 ЦПК України, якою встановлені межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Вважав, що суд апеляційної інстанції не може обирати за нього спосіб захисту його цивільного інтересу та ставити можливість звернення до суду
за захистом у залежність від використання інших способів правового захисту.
Суд апеляційної інстанції, як вважав заявник, не дослідив всебічно, повно
та об`єктивно наявні у справі докази, не надав оцінку зібраним у справі доказам в цілому, внаслідок чого не правильно встановив обставини загибелі ОСОБА_2 .
Зазначав, що суд апеляційної інстанції не мотивував відхилення доказів наданих ним та аргументів, викладених ним у запереченні на апеляційну скаргу ГУ МВС України в м. Києві, що свідчить, як він вважав, про порушення судом апеляційної інстанції вимог статей 89, 229, 263, 265 і 382 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, у період з 01 вересня 2004 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 проходила службу в органах внутрішніх справ України. З 20 червня 2009 року працювала слідчим відділення розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи
та статевої недоторканості особи слідчого відділення Шевченківського
РУ ГУ МВС України в м. Києві та мала спеціальне звання лейтенанта міліції.
ІНФОРМАЦІЯ_1 близько 21-ї години, у лісопарковій зоні "Сирецький гай" поблизу будинку № 43а, розташованого по вул. Тираспольській у м. Києві , повертаючись із роботи додому, ОСОБА_2 була вбита невідомою особою, яка нанесла їй чотири проникаючі колото-різані поранення лівої частини грудей.
За результатами спеціального розслідування комісією ГУ МВС України який трапився зі слідчим ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 за формою Н-5, за висновком комісії якого нещасний випадок стався у період проходження служби в органах внутрішніх справ і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.
При цьому встановлено обставини, за яких стався нещасний випадок:
ІНФОРМАЦІЯ_1 о 21 год. 35 хв. по спецлінії "102" до чергової частини
ГУ МВС України в м. Києві від громадянина ОСОБА_4 надійшло повідомлення про те, що на території парку "Дубки" на
вул. Стеценка у м. Києві виявлено мертву жінку з ножовим пораненням в області грудей. Під час огляду трупа виявлено службове посвідчення працівника міліції, видане на ім`я слідчого ОСОБА_2 відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи. На місце події направлено слідчо-оперативні групи Головного та Подільського районного управлінь МВС України в м. Києві. Під час огляду трупа ОСОБА_2 судово-медичним експертом виявлено три колото-різані рани лівої частини грудної клітини. Крім того, на долонній поверхні правої кісті на рівні п`ястно-фалангового суглоба розташована одна різана рана. Цього ж дня за вказаним фактом слідчим відділом Подільського ГУ МВС України в м. Києві порушено кримінальну справу № 07-10583
за ознаками складу злочину, передбаченого частиною першою
статті 155 КК України.
Згідно з актом розслідування нещасного випадку від 20 травня 2010 року
за формою Н-5 нещасний випадок (смерть ОСОБА_2 ) стався
у період проходження служби в органах внутрішніх справ і не пов`язаний
з виконанням службових обов`язків, за результатами його розслідування складено акт за формою НТ.
28 травня 2010 року складено висновок службового розслідування за фактом загибелі слідчого ОСОБА_2, затверджений заступником начальника ГУ МВС України в м. Києві Ватуліним А. М., згідно з яким смерть слідчого ОСОБА_2 настала при обставинах, не пов`язаних з виконанням службових обов`язків.
10 червня 2010 року складено відповідний акт за формою НТ про нещасний випадок невиробничого характеру, затверджений начальником
ГУ МВС України в м. Києві Крикуном О. О. з зазначенням його обставин, викладених в акті від 20 травня 2010 року за формою Н-5.
У вересні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва у порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту загибелі ОСОБА_2 при виконанні службових обов`язків.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2011 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - ГУ МВС України в м. Києві, про встановлення факту загибелі ОСОБА_2 при виконанні службових обов`язків, оскільки
із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається наявність спору про право. Крім того, в ухвалі зазначено, що фактично оспорюється висновок комісії щодо розслідування факту загибелі ОСОБА_2 при виконанні службових обов`язків, а такий спір
не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства (а. с. 10).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада
2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2012 року, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1
до ГУ МВС України в м. Києві про визнання факту загибелі слідчого ОСОБА_2 у період проходження служби в органах внутрішніх справ при виконанні службових обов`язків та про визнання недійсним висновку службового розслідування за фактом загибелі слідчого ОСОБА_2 від 28 травня 2010 року, на підставі пункту 1 частини першої
статті 109 КАС України (а. с. 11-13).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2011 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2012 року у вищезазначеній справі скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження
у справі (а. с. 14-15).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2014 року відкрито провадження у цій справі в частині вимог про визнання недійсним висновку службового розслідування від 28 травня 2010 року (а. с. 16-17).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 березня
2014 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ МВС України
в м. Києві про визнання недійсним висновку службового розслідування
від 28 травня 2010 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправним та скасовано з дати затвердження висновок службового розслідування за фактом загибелі слідчого ОСОБА_2, затверджений заступником начальника ГУ МВС України в м. Києві 28 травня 2010 року, у частині визначення, що смерть слідчого ОСОБА_2 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 у період проходження служби в органах внутрішніх справ при обставинах, не пов`язаних з виконанням службових обов`язків; зобов`язано ГУ МВС України в м. Києві внести зміни