Постанова
Іменем України
06 травня 2020 року
м. Київ
справа № 302/854/17
провадження № 61-38577св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (судді-доповідача),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: відділ освіти Міжгірської районної державної адміністрації, Колочавський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Міжгірської районної ради Закарпатської області, Колочавська гімназія Міжгірської районної ради Закарпатської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу відділу освіти Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області на постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 17 травня 2018 року, прийняту колегією у складі суддів: Собослоя Г. Г., Джуги С. Д., Бисаги Т. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відділу освіти Міжгірської районної державної адміністрації, Колочавського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Міжгірської районної ради Закарпатської області (далі - Колочавський НВК), Колочавської гімназії Міжгірської районної ради Закарпатської області про визнання незаконним звільнення та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.
Позов обґрунтовано тим, що 01 вересня 1998 року ОСОБА_1 призначена на посаду вчителя української мови та зарубіжної літератури, згідно з наказом загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 в селі Колочава Міжгірського району Закарпатської області.
Із 01 вересня 2015 року ОСОБА_1 призначено на посаду заступника директора школи по виховній роботі на 0,5 ставки згідно з наказом Колочавської загальноосвітньої школи № 2, № 4-к та наказом відділу освіти Міжгірської районної державної адміністрації від 28 серпня 2015 року
№ 631-к.
31 серпня 2017 року позивача звільнено з посади заступника директора з навчально-виховної роботи Колочавської загальноосвітньої школи № 2 відповідно до наказу відділу освіти Міжгірської районної державної адміністрації № 600-к від 21 серпня 2017 року "Про звільнення ОСОБА_1 " та з посади вчителя української мови та літератури Колочавської загальноосвітньої школи № 2 відповідно до наказу відділу освіти Міжгірської районної державної адміністрації № 601-к від 21 серпня
2017 року "Про звільнення ОСОБА_1 " у зв`язку з ліквідацією Колочавської загальноосвітньої школи № 2.
Позивач вважає своє звільнення незаконними та таким, що суперечить вимогам частини першої статті 49-2, частини другої статті 40 КЗпП України, оскільки їй не було персонально повідомлено про ліквідацію школи та про її майбутнє звільнення і при звільненні не запропоновано жодної вакантної посади.
Посилаючись на зазначені обставини, просила визнати незаконним та скасувати наказ відділу освіти Міжгірської районної державної адміністрації № 600-к від 31 серпня 2017 року "Про звільнення ОСОБА_1 " та наказ відділу освіти Міжгірської районної державної адміністрації № 601-к
від 31 серпня 2017 року "Про звільнення ОСОБА_1 ", поновити її на роботі в Колочавському навчально-виховному комплексі "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Міжгірської районної ради Закарпатської області або Колочавській гімназії Міжгірської районної ради Закарпатської області на посаді вчителя української мови та зарубіжної літератури, заступника директора школи по виховній роботі відповідно до спеціальності, кваліфікації та посади
з 01 вересня 2017 року, стягнути із відповідача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 01 вересня 2017 року по день ухвалення рішення суду та стягнути моральну шкоду у розмір 10 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 29 січня 2018 року, ухваленим у складі судді Цімботи В. І., відмовлено у задоволенні позову.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивача правомірно звільнено з посади заступника директора і вчителя школи № 2 у зв`язку з ліквідацією юридичної особи відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 17 травня
2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 29 січня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову
Поновлено ОСОБА_1 на роботі в Колочавському навчально-виховному комплексі "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Міжгірської районної ради Закарпатської області на посаді вчителя української мови та зарубіжної літератури і заступника директора школи по виховній роботі відповідно до спеціальності, кваліфікації та посади з 01 вересня 2017 року.
Стягнуто з відділу освіти Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 вересня 2017 року по 17 травня 2018 року у розмірі 39 183,42 грн та моральну шкоду в розмірі 2 000 грн.
Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - 8 474,87 грн допущено до негайного виконання.
Частково задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що за встановленими обставинами фактично відбулася реорганізація Колочавської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 з переданням її прав та обов`язків правонаступнику - Колочавському НВК, у зв`язку з чим позивачу повинні бути запропоновані посади в новоутвореному навчальному закладі
і, відповідно до частини четвертої статті 36 КЗпП України, трудові відносини із ОСОБА_1 повинні були продовжитися.
Крім того апеляційний суд вважав, що у зв`язку з втратою роботи позивач вимушена була прикладати додаткові зусилля для організації свого життя, що спричинило їй моральні страждання.
Короткий зміст вимог касаційної скарг
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду в липні 2018 року, відділ освіти Міжгірської районної державної адміністрації, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 17 травня 2018 року, залишивши в силі рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 29 січня 2018 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 302/854/17 та витребувано її матеріали з Міжгірського районного суду Закарпатської області.
У вересні 2018 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
15 квітня 2020 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 302/854/17 передано судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована помилковістю висновку апеляційного суду про те, що ОСОБА_1 не повідомлена про розірвання трудового договору за два місяці та останній не запропоновано рівнозначну посаду, оскільки вказані повідомлення позивач відмовилась отримати, про що комісією складено акт. Висновок суду про не ознайомлення позивача із вказаним актом суперечить обставинам справи.
Заявник також вказує на неврахування апеляційним судом факту дотримання роботодавцем порядку отримання згоди профспілки на ліквідацію Колочавської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 та створення нових установ.
На думку заявника, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що правонаступником всіх прав та обов`язків Колочавської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 є Колочавський НВК, оскільки на базі школи створено два навчальних заклади - Колочавський НВК та Колочавську гімназію, внаслідок чого все майно було передано на баланс обом установами. При цьому, вказані установи мають інший освітній напрямок ніж ЗОШ № 2.
Вважали, що апеляційний суд безпідставно поновив позивача на посаді заступника директора школи по виховній роботі, оскільки Колочавський НВК не є школою, в ньому відсутня така посада. Також суд апеляційної інстанції не врахував, що позивач працювала на посаді вчителя української мови та літератури, а тому дійшов помилкового висновку про поновлення її на посаді вчителя української мови та зарубіжної літератури.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У поданому в жовтні 2018 року відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 посилалась на те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки мотиви та підстави, зазначені у ній, є необґрунтованими, а оскаржене судове рішення ухвалено відповідно до вимог чинного законодавства.
Вважала, що апеляційним судом до спірних правовідносин правильно застосовано норми матеріального права, при розгляді справи не було допущено порушення норм процесуального права.
Просила врахувати, що акт про її відмову в отриманні повідомлення про розірвання трудового договору із пропозицією вакантних посад правильно не взято до уваги апеляційним судом, оскільки особи, які підписали цей акт в судовому засіданні пояснили, що не були присутніми ні під час вручення повідомлення, ні під час складання акту.
Також вказувала на безпідставність доводів касаційної скарги щодо відсутності посад, на яких вона поновлена судом, оскільки відповідно до Наказу № 56к від 08 червня 2018 року вона поновлена на роботі згідно судового рішення апеляційного суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 01 вересня 1998 року ОСОБА_1 призначена на посаду вчителя української мови та зарубіжної літератури загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 села Колочава.
Із 01 вересня 2015 року ОСОБА_1 призначена на посаду заступника директора школи по виховній роботі на 0,5 ставки згідно з наказом № 4-к Колочавської загальноосвітньої школи № 2 та наказом відділу освіти Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області
від 28 серпня 2015 року № 631.
Рішення Міжгірської районної ради VII скликання IV сесії ІІ пленарного засідання від 22 червня 2017 року № 195 ліквідовано Колочавську ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 Міжгірської районної ради Закарпатської області і створено комісію з ліквідації даного навчального закладу та передано все майно, яке перебуває на її балансі Колочавському НВК І-ІІІ ступенів та Колочавській гімназії для використання за призначенням, визначеним в Статуті Колочавського НВК та Колочавської гімназії.
Рішенням Міжгірської районної ради VII скликання IV сесії ІІ пленарного засідання від 22 червня 2017 року № 196 створено Колочавський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Міжгірської районної ради Закарпатської області.
Рішенням Міжгірської районної ради VII скликання IV сесії ІІ пленарного засідання від 22 червня 2017 року № 197 створено Колочавську гімназію Міжгірської районної ради Закарпатської області.
Наказом № 600-к відділу освіти Міжгірської районної державної адміністрації від 21 серпня 2017 року звільнено ОСОБА_1 з посади заступника директора з навчально-виховної роботи Колочавської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 у зв`язку з ліквідацією даної установи (пункт 1 статті 40 КЗпП України) із 31 серпня 2017 року.
Наказом № 601-к відділу освіти Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області від 21 серпня 2017 року звільнено
ОСОБА_1 з посади вчителя української мови та літератури Колочавської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 у зв`язку з ліквідацією даної установи (пункт 1 статті 40 КЗпП України) з 31 серпня 2017 року.