Постанова
Іменем України
07 травня 2020 року
м. Київ
справа № 127/14769/16-ц
провадження № 61-3631св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
представник позивача - Сокуренко Євген Сергійович,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Апеляційного суду Вінницької області, у складі колегії суддів: Міхасішина І. В., Войтка Ю. Б., Стадника І. М., від 05 грудня 2017 року.
Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування
У липні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до укладеного від 13 березня 2012 року кредитного договору відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 2 500 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Позивач вказував, що підписання цього договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до Умов та правил надання банківських послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, які викладені на сайті http://privatbank.ua/ складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому Тарифами банку, які викладені на сайті http://privatbank.ua, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується пунктом 2.1.1.12.6 Правил користування платіжною карткою. Вказував, що внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань за спірним кредитним договором виникла заборгованість, яка станом на 31 серпня 2017 року становить 51 332,89 грн та складається з:
1 245,50 грн - заборгованості за кредитом; 42 566,78 грн - заборгованості за процентами за користування кредитом; 4 600 грн - заборгованості за пенею та комісією, а також штрафів: 500 грн (фіксована частина) та 2 420,61 грн (процентна складова).
Посилаючись на зазначені обставини, уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області, у складі судді Бойка В. М., від 24 жовтня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 13 березня 2012 року у розмірі 45 012,28 грн, яка складається з: 1 245,50 грн - заборгованості за кредитом; 42 566,78 грн - заборгованості по процентам за користування кредитом; 1200 грн - пені та комісії. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем доведено укладення кредитного договору з ОСОБА_1 та суму заборгованості за кредитом, процентами, комісією та пенею, яка підлягає стягненню з відповідача. У той же час районний суд відмовив у позові про стягнення штрафу, посилаючись на те, що одночасне нарахування пені і штрафу свідчить про подвійну відповідальність за одне і теж саме порушення, що не відповідає вимогам статті 61 Конституції України.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 05 грудня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області
від 24 жовтня 2017 року у частині стягнення заборгованості за кредитом, процентів, пені та комісії, стягнення судового збору скасовано та ухвалено
у цій частині нове рішення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь
ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором
від 13 березня 2012 року у розмірі 2 150,57 грн, яка складається з:
1 245,50 грн - заборгованості за кредитом, 905,07 грн - заборгованості по процентам за користування кредитом. В іншій частині вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів повідомлення ОСОБА_1 під розписку про зміну розміру процентної ставки, а повідомлення про тарифи на сайті банку не є підтвердженням виконання обов`язку повідомлення клієнта про таку зміну. Оскільки нарахування заборгованості за процентами та пені проведеноз порушенням норм чинного законодавства, розмір такої заборгованості не доведений належними доказами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог про стягнення пені та комісії.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що підписавши анкету-заяву від 13 березня 2012 року та засвідчивши згоду з Умовами та правилами надання банківських послуг, які по суті є публічною офертою, відповідач приєдналася до вказаних Умов та правил надання банківських послуг. Заявник вказує, що банк повідомляв позичальника про збільшення розміру відсоткової ставки, проте відповідач не пред`явила банку вимогу щодо незгоди з підвищенням процентної ставки. Збільшення розміру процентної ставки та пені відбулось у строки та спосіб, передбачені кредитним договором, а відповідач погодилась з такими змінами.
Судове рішення оскаржується у частині відмови у задоволенні позовних вимог, отже в іншій частині касаційному перегляду не підлягає в силу статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги).
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" без задоволення, а рішення суду апеляційної
інстанції - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
16 квітня 2020 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 127/14769/16-ц розподілено судді-доповідачеві.
Колегія суддів підстав для закриття провадження у справі не знаходить.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
13 березня 2012 року ОСОБА_1 було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ "ПриватБанк".
ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором від 13 березня 2012 року виконувала неналежним чином, внаслідок чого станом на 31 серпня
2017 року за розрахунками банку у неї виникла заборгованість в розмірі
51332,89 грн, яка складається з: 1 245,50 грн - заборгованості за кредитом; 42566,78 грн - заборгованості за процентами за користування кредитом;
4 600 грн - заборгованості за пенею та комісією, а також штрафів: 500 грн (фіксована частина) та 2 420,61 грн (процентна складова).
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", згідно положень якого касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та
вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.