Постанова
Іменем України
29 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 754/7844/17
провадження № 61-3551св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2,
третя особа - Державна інспекція з питань захисту прав споживача,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду
від 17 січня 2019 року у складі колегії суддів: Іванової І. В., Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом дофізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2, підрядник), третя особа - Державна інспекція з питань захисту прав споживача, про розірвання договору підряду, стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди.
На обгрунтування позовних вимог зазначав, що 21 жовтня 2016 року між ним та ФОП ОСОБА_2 укладений договір підряду № 21/10/16, за умовами якого відповідач зобов`язався за завданням замовника виготовити конструкцію: обшивку каркасу сходів буковими східцями, підступенками, площадкою та перильною огорожею з вертикальними стійками та буковим поручнем згідно специфікації до договору.
Пунктом 4.1. договору підряду сторони визначили строки виконання робіт по кожному з етапів:
- перший етап - придбання матеріалів, виготовлення заготівок, в строк протягом 10 робочих днів, з наступного дня після отримання завдатку, згідно з пунктом 3.1., за умови підписаного договору та технічного завдання (специфікації);
- другий етап - обшивка каркасу сходів, в строк протягом 15 робочих днів за умови підписаної товарно-транспортної накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей за попередній етап;
- третій етап - встановлення перильної огорожі, в строк протягом 5 робочих днів за умови підписаної товарно-транспортної накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей за попередній етап та отримання завдатку.
21 жовтня 2016 року він передав відповідачу завдаток у розмірі 25 400,00 грн.
У зв`язку з порушенням строків виконання робіт та якості заготівок, він
08 лютого 2017 року звернувся до підрядника із заявою про повернення суми завдатку.
У подальшому, 10 квітня 2017 року між ним та ФОП ОСОБА_2 укладений додаток до договору підряду № 21/10/16, відповідно до якого відповідач зобов`язався виготовити сходи до 14 квітня 2017 року, закінчити роботи по встановленню сходів не пізніше 20 квітня 2017 року, встановити перильну огорожу - не пізніше 28 квітня 2017 року за умови прийнятої роботи по встановленню сходів.
14 квітня 2017 року він звернувся до відповідача із заявою про повернення йому у повному обсязі суми завдатку у зв`язку із істотним порушенням строків виконання робіт.
27 квітня 2017 року відповідач доставив матеріали сходинок та підсходинок, які ним були прийняті та дозволено їх монтаж.
23 травня 2017 року комісією у складі представника ТОВ "Агентство Експертної Оцінки України" ОСОБА_12, ОСОБА_1, ОСОБА_11, представника підрядника ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, проведено огляд букових сходинок та підсходинок, виготовлених підрядником на виконання договору підряду від 21 жовтня 2016 року № 21/10/16. За результатами огляду виконаної роботи підрядника, ТОВ "Агентство Експертної Оцінки України" склало висновок про вартість проведення відновлювального ремонту будинку АДРЕСА_1, відповідно до якого дощаті сходинки встановлені геометрично неправильно.
Посилаючись на порушення підрядником виконання зобов`язань у строки, передбачені договором підряду, що підтверджується відсутністю підписаного між сторонами акту виконаних робіт, позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: розірвати договір підряду від 21 жовтня 2016 року
№ 21/10/16, укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2, стягнути з ФОП ОСОБА_2 на його користь 374 588,00 грн, з яких: завдаток - 25 400,00 грн, пеня - 337 566,00 грн, сума відновлювального ремонту - 9 622,00 грн, витрати на проведення експертного дослідження - 2 000,00 грн, та на відшкодування моральної шкоди - 10 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 12 квітня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Розірвано договір підряду від 21 жовтня 2016 року № 21/10/2016, укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2
Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдаток у розмірі
25 400,00 грн та пеню у розмірі 25 000,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не надав доказів на підтвердження того, що у погоджений сторонами у додатку до договору підряду строк (до 14 квітня 2018 року), ним було виконано перший етап виготовлення конструкції за завданням замовника. 27 квітня 2017 року позивач прийняв виконання першого етапу договору підряду, інші етапи договору та додатку до нього відповідачем не виконано. Неодноразове перефарбування та перероблювання відповідачем виробів, що здійснювалося відповідачем на вимогу позивача до укладення сторонами додатку до договору підряду, суд оцінив як фактичне підтвердження наявності недоліків у виготовлених підрядником виробах, а тому вважав обгрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми сплаченого ним завдатку у розмірі 25 400,00 грн, зазначивши, що унаслідок фактичної відмови ОСОБА_1 від договору підряду, за наявності підстав, передбачених частиною другою статті 849 ЦК України, договір підряду є розірваним, а зобов`язання сторін припиненими. Вирішуючи питання про покладення на ФОП ОСОБА_2 відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договором підряду, суд виходив з відсутності доказів на підтвердження того, що виконанню умов договору перешкодили саме дії/бездіяльність замовника. Ураховуючи, що визначений позивачем розмір пені за прострочення виконання замовлення за договором підряду більш ніж у тринадцять разів перевищує сплачений позивачем завдаток, а отже є неспівмірним з вартістю робіт, суд вважав наявними підстави для застосування положень частини третьої статті 551 ЦК України та зменшення розміру пені до 25 000,00 грн.
Суд надав оцінку висновку про вартість відновлювального ремонту будинку
від 30 травня 2017 року, зазначивши, що він не є належним доказом на підтвердження обставин порушення відповідачем умов договору підряду щодо якості виготовлених виробів та їх монтажу, оскільки об`єктом оцінки є вартість проведення відновлювального ремонту будинку після пожежі. Крім того, оскільки роботи по монтажу сходів не завершено, висновок про якість їх виконання, є передчасним.
Ураховуючи, що відповідно до статей 4, 22 Закону України "Про захист прав споживачів", споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки у разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законом, тоді як судом під час розгляду справи не встановлено недоліків виготовлених підрядником виробів, та їх небезпеки для життя і здоров`я замовника, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 17 січня 2019 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 задоволено, рішення Деснянського районного суду
м. Києва від 12 квітня 2018 рокускасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення мотивовано тим, що суд першої інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для розірвання договору підряду, стягнення з відповідача на користь позивача завдатку і пені, оскільки ні положеннями закону, ні умовами договору підряду не передбачено, що порушення однією із сторін строків виконання робіт є підставою для припинення зобов`язання. 27 квітня 2017 року ОСОБА_1 прийняв готову продукцію та дозволив проведення монтажу виготовлених підрядником виробів. Зазначене, а також відсутність доказів на підтвердження порушення умов договору щодо якості виготовлених робіт та їх монтажу, свідчить про безпідставність вимоги про повернення замовнику суми завдатку. Крім того, суд першої інстанції не звернув увагу, що підрядник доставив виготовлену продукцію замовнику, яку той прийняв, та розпочав її монтаж, однак завершити виконання робіт за договором підряду відповідач не зміг, оскільки замовник зупинив здійснення монтажу виробів з посиланням на їх неналежну якість. Сторони визнали зупинення виконання монтажних робіт замовником, а тому відсутні підстави для стягнення з підрядника на користь ОСОБА_1 пені за прострочення виконання зобов`язання.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У лютому 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій він просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 17 січня 2019 року та залишити в силі рішення Деснянського районного суду м. Києва
від 12 квітня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд не звернув увагу, що відповідно до статті 849 ЦК України, замовник має право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення робіт, що має наслідком припинення зобов`язань за договором. Висновки суду апеляційної інстанції щодо належного виконання підрядником кожного з передбачених умовами договору етапів робіт, спростовуються фактично установленими судами обставинами, відсутністю акту здачі-приймання виконаних робіт, інших доказів на підтвердження виконання робіт у кількості, якості, об`ємі та у визначений договором строк. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що прострочення боржника настало з вини замовника, який не допускав його до завершення виконання робіт, а тому суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність передбачених законом підстав для розірвання договору підряду.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій установлено, що 21 жовтня 2016 року між
ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладений договір підряду № 21/10/16, за умовами якого підрядник зобов`язався за завданням замовника виготовити конструкцію: обшивку каркасу сходів буковими східцями, підступенками, площадкою та перильною огорожею з вертикальними стійками та буковим поручнем згідно специфікації до договору.
Ціна договору за домовленістю сторін становить 31 000,00 грн (пункт 2.1. договору).
Згідно з пунктами 3.1.-3.4. договору, розрахунки між замовником і підрядником проводяться у декілька послідовних етапів. Замовник передає підряднику завдаток у розмірі 80 процентів від ціни договору (ціна матеріалів, заготівок), у розмірі 24 800,00 грн. Перед початком третього етапу робіт, згідно з пунктом 4.2.3. договору, замовник сплачує підряднику завдаток у розмірі 15 процентів (ціна витратних матеріалів) від ціни договору, що становить 4 600,00 грн. Кінцевий розрахунок - 5 процентів від ціни договору (вартість монтажу) у розмірі 1 550,00 грн замовник проводить в момент завершення всіх робіт.
Пунктом 4.1. договору підряду сторони визначили строки виконання робіт по кожному з етапів:
- перший етап - придбання матеріалів, виготовлення заготівок, в строк протягом 10 робочих днів, з наступного дня після отримання завдатку, згідно з пунктом 3.1., за умови підписаного договору та технічного завдання (специфікації);
- другий етап - обшивка каркасу сходів, в строк протягом 15 робочих днів за умови підписаної товарно-транспортної накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей за попередній етап;
- третій етап - встановлення перильної огорожі, в строк протягом 5 робочих днів за умови підписаної товарно-транспортної накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей за попередній етап та отримання завдатку.