Постанова
Іменем України
04 травня 2020 року
м. Київ
справа № 362/1237/17
провадження № 61-42929св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватне акціонерне товариство "Страхова компанія
"АХА Страхування",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області у складі судді Кравченко Л. М. від 29 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області у складі колегії суддів: Волохова Л. А., Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С., від 26 липня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія
"АХА Страхування" (далі - ПрАТ "СК "АХА Страхування", страховик) про стягнення страхового відшкодування.
Позов мотивовано тим, що 31 березня 2016 року між ним та ПрАТ "СК "АХА Страхування" було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, яким було застраховано транспортний засіб "FAW CA 3252", реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Вказував, що під час укладення договору ним було повідомлено відповідача про те, що вказаний автомобіль знаходиться в оренді у юридичної особи.
Страхова компанія взяла на себе зобов`язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у договорі, зокрема, викрадення.
У період часу з 20 по 22 серпня 2016 року відбулось викрадення його транспортного засобу, з приводу чого 26 серпня 2016 року він звернувся до правоохоронних органів.
На його звернення до страхової компанії із письмовою заявою про настання випадку страхового відшкодування з переліком документів, що підтверджують настання страхового випадку, 17 жовтня 2016 року йому було відмовлено у виплаті страхового відшкодування у зв`язку із ненаданням ним під час укладення договору страхування інформації про наявність договору найму застрахованого автомобіля, що має істотне значення для оцінки ступеню страхового ризику.
Вважаючи такі дії відповідача незаконними, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь грошові кошти у розмірі 517 400 грн.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області
від 29 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 26 липня 2018 року, у задоволенні позову
ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що відмова страховика у виплаті страхового відшкодування є правомірною, оскільки під час укладення договору страхування позивач не повідомив відповідача про істотне значення для оцінки ступеня страхового ризику (в тому числі передачу застрахованого транспортного засобу в оренду (прокат) чи заставу), як це передбачено пунктом 26.2.3 договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що на момент укладення договору страхування відповідачу було відомо про те, що транспортний засіб перебуває в оренді, таку інформацію він надав в усній формі, а тому підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування не було. Крім того, суд безпідставно відхилив заяву про відкладення розгляду справи, не звернувши уваги на поважність причин неможливості явки представника позивача у судове засідання.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
13 квітня 2020 року справа передана судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
31 березня 2016 року між ОСОБА_1 та ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту "Все включено", яким було застраховано транспортний засіб "FAW CA 3252", реєстраційний номер НОМЕР_1 . Позивач володів цим транспортним засобом на підставі довіреності від 22 грудня 2015 року.
Відповідно до положень пункту 25.1 договору страхування страховик бере на себе зобов`язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, до яких, зокрема, відноситься і крадіжка транспортного засобу.
Відповідно до договору найму (оренди) транспортного засобу від 10 липня 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 (орендодавець) та
ТОВ "Спецтехнік" (орендар), останньому було передано в оренду транспортний засіб "FAW CA 3252", реєстраційний номер НОМЕР_1, строком до 10 грудня 2016 року (а. с. 23-24).
Згідно із довідкою Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції від 26 серпня 2016 року, у період часу з 22:00 год.
20 серпня 2016 року по 08:30 год. 22 серпня 2016 року відбулося викрадення транспортного засобу "FAW CA 3252", реєстраційний номер НОМЕР_1
(а. с. 25).
Позивач звернувся до страхової компанії з вимогою про виплату страхового відшкодування, проте йому було відмовлено, оскільки позивачем не було дотримано вимог пункту 26.2.3 договору.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Страхування є одним із засобів, покликаних мінімізувати ризики, пов`язані з можливим знищенням або пошкодженням такого майна. Економічне призначення майнового страхування полягає у відшкодуванні збитків, заподіяних внаслідок пошкодження чи знищення майна при настанні страхових випадків, визначених законодавством або обумовлених договором. Отже, мета такого страхування - компенсування шкоди.
Відповідно до статті 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.