Постанова
Іменем України
04 травня 2020 року
м. Київ
справа № 686/15550/15-ц
провадження № 61-47373св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у складі судді Заворотної О. Л. від 27 жовтня 2015 року та постанову Апеляційного суду Хмельницької області у складі колегії суддів: Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І., від 25 квітня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, в обґрунтування якого вказала, що 18 серпня 2014 року відповідач позичив у неї грошові кошти в сумі 15 000 доларів США на строк до вересня 2014 року, про що написав розписку. Проте, в обумовлений договором строк відповідач борг не повернув, у зв`язку з чим позивач просила суд стягнути з нього на свою користь 325 762,26 грн боргу за договором позики, а також понесені судові витрати.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 жовтня 2015 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 25 квітня 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в сумі 325 762,26грн та 3 379,42 судових витрат.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем доведено наявність між сторонами правовідносин за договором позики від 18 серпня 2008 року, за яким ОСОБА_2 не виконав свої зобов`язання, а тому наявні правові підстави для стягнення із нього на користь ОСОБА_1 325 762, 26 грн боргу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції належним чином не повідомив відповідача про розгляд справи, тому право останнього на доступ до правосуддя є порушеним. Складена відповідачем боргова розписка не свідчить про отримання ним грошових коштів від позивача та не містить дати отримання цих коштів. Суди безпідставно взяли до уваги допис відповідача на спірній розписці про визнання ним боргу, оскільки він не містить підпису останнього.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та зупинено виконання заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 жовтня 2015 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 15 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
У червні 2019 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу мотивований незгодою із її доводами та законністю й обґрунтованістю ухвалених у справі судових рішень.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18 серпня 2014 року ОСОБА_2 написав розписку, що містить дані його паспорту, умови отримання позичальником в борг коштів із зобов`язанням їх повернення ОСОБА_1 у вересні місяці 2014 року.
Вказана розписка містить допис про те, що ОСОБА_2 не виконав зобов`язання і станом на 25 листопада 2014 року борг складає майже 15 000 доларів США.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Отже, письмова форма договору позики унаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
За своєю суттю розписка про отримання у борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.