Постанова
Іменем України
29 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 405/3973/16-ц
провадження № 61-40041св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах якого діє законний представник опікун ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда у складі судді Іванової Л. А. від 17 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградського області у складі колегії суддів: Черненко В. В., Авраменко Т. М., Карпенко О. Л., від 31 травня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах якого діє законний представник опікун ОСОБА_2, про визнання на час відкриття спадщини прав та обов`язків забудовника в рівних частках та про визнання прав та обов`язків забудовника в порядку спадкування.
В обґрунтування позову вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилася спадщина на садибу по АДРЕСА_1, що складається з новозбудованого житлового будинку разом з господарськими будівлями та із земельної ділянки загальною площею 400 кв. м, наданої під уже збудовану житлову будову і для продовження будівництва.
Вказане нерухоме майно фактично є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_2, оскільки набуте спільною працею подружжя під час перебування у шлюбі з 1975 року.
Підставою її звернення до суду стала неможливість оформлення спадкових прав після смерті матері, оскільки право на вищезазначений будинок зареєстровано не за спадкодавцем, а за ОСОБА_3 . Так, відповідач ОСОБА_2 по закінченню строку на прийняття спадщини після смерті дружини ОСОБА_5 ввів вказаний будинок в експлуатацію, зареєстрував на себе право власності та 28 січня 2015 року подарував його ОСОБА_3 . Вважає, що зазначені дії були вчинені з метою позбавлення спадкових прав інших спадкоємців першої черги в тому числі і її. Враховуючи, що за життя ОСОБА_5 не були оформлені правоустановлюючі документи на спірний будинок та не зареєстровані речові права, однак будівництво було здійснено в установленому законом порядку, її (позивача) спадкове право підлягає захисту шляхом визнання за нею в порядку спадкування прав та обов`язків забудовника.
Змінивши позовні вимоги, позивач просила суд визнати за подружжям ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на час відкриття спадщини після смерті останньої права та обов`язки забудовників в рівних частках, а саме по 1/2 частці за кожним, на садибу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що складається із житлового будинку з його господарськими будівлями і спорудами та із присадибної земельної ділянки загальною площею 0,04 га, наданої для будівництва даного житлового будинку; визнати за ОСОБА_1 права та обов`язки забудовника в розмірі 1/8 частки на вказане нерухоме майно в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 ; визнати недійсними договори дарування житлового будинку та земельної ділянки, укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Кіровоградського області від 31 травня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що оскільки відповідач ОСОБА_2 після смерті своєї дружини оформив на себе новостворене спірне нерухоме майно та відчужив його своїй дочці ОСОБА_3, тому вирішення питання про визнання за позивачем прав забудовника в порядку спадкування після смерті матері може бути вирішене лише після скасування державної реєстрації за ОСОБА_2 цього нерухомого майна. Інші вимоги є похідними від цієї позовної вимоги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини. Оскільки спадкодавець ОСОБА_5 не дотрималась вимог законодавства щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно, суд може визнати у порядку спадкування за її дочкою ОСОБА_1 право на забудову у відповідності зі встановленим судом правовим режимом спірного майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_2, оскільки набуте спільною працею подружжя під час перебування у шлюбі.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 13 липня 2018 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою суду від 07 квітня 2020 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 1975 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі.
У 1976 році ОСОБА_2 без дозволу та відповідної технічної документації, за згодою власника домоволодіння по АДРЕСА_2 - ОСОБА_6, побудував на цій ділянці фундамент під житловий будинок, житлову будову, сараї та вбиральню.
Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради народних депутатів "Про оформлення технічної документації на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1" № 296 від 17 березня 1983 року вирішено: вилучити земельну ділянку площею 400 кв. м до міськземфонду за рахунок існуючого домоволодіння по АДРЕСА_2, за згодою власника ОСОБА_6 ; надати цю земельну ділянку ОСОБА_2 та залишити побудовані: житлову будову, фундамент під житловий будинок для продовження будівництва будинку; знести сараї, вбиральню, коридор; після закінчення будівництва будинку та сараю зобов`язати забудовника здати житловий будинок в експлуатацію; після виконання попередніх пунктів цього рішення дозволити міжміськбюро техінвентаризації заінвентаризувати залишені побудови, внести відповідні зміни в документи домоволодіння по АДРЕСА_2 за рахунок забудовника та видати ОСОБА_2 свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок.
Згідно з договором про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку на праві особистої власності від 03 жовтня 1983 року, виконком міської ради народних депутатів - відділ комунального господарства Ленінської районної ради на підставі рішення міської ради народних депутатів № 296 від 17 березня 1983 року надав ОСОБА_2 на праві безстрокового користування земельну ділянку по АДРЕСА_1 а загальною площею 400 кв. м.
Відповідно до даних технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 цей будинок побудовано у 1983 році.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.
Відповідачі, як спадкоємці першої черги: діти ОСОБА_1 та ОСОБА_3, а також чоловік спадкодавця ОСОБА_2, протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, фактично прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 як особи, які на момент смерті були зареєстровані з померлою за однією адресою та не заявили про відмову від спадщини.
ОСОБА_1 , яка є дочкою померлої ОСОБА_5, звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом за після смерті ОСОБА_5 25 листопада 2014 року, а ОСОБА_3 - 28 січня 2015 року.
Рішенням Кіровоградської міської ради "Про передачу безоплатно у власність земельних ділянок" № 3441 від 07 жовтня 2014 року ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0400 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), а також передано йому у власність вказану земельну ділянку.
06 листопада 2014 року ОСОБА_2 зареєстрував на своє ім`я право власності на спірну земельну ділянку, а 18 грудня 2014 року - на будинок. Вказані обставини не заперечувалися позивачем.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28 січня 2015 року власником житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договорів дарування від 28 січня 2015 року, посвідчених приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Нестеренко С. А., є ОСОБА_3 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.