Постанова
Іменем України
29 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 703/281/18
провадження № 61-44603св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробниче підприємство Україна",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану його адвокатом Кулешір Світланою Орестівною, на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області у складі судді Бородійчука В. Г. від 27 серпня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробниче підприємство Україна" (далі - ТОВ "ТВП Україна") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, третя особа - публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") про стягнення грошових коштів у розмірі 278 297,49 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області у складі судді Опалинської О. П. від 25 червня 2018 року позов ТОВ "ТВП Україна" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ТВП Україна" грошову суму в розмірі 278 297,49 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь
ТОВ "ТВП Україна" судовий збір в сумі 4 174,47 грн.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 через свого представника Кулешір С. О. подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 27 серпня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Кулешір С. О. на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 червня
2018 року повернуто заявнику.
Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що апеляційна скарга подана та підписана особою, яка не має право її підписувати, оскільки матеріали справи та надіслана апеляційна скарга із додатками не містять доказів надання відповідачем повноважень Кулешір С. О. на представництво його інтересів, а тому апеляційну скаргу слід повернути на підставі
пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, за відсутності відомостей щодо наявності у представника повноважень на представництво учасника у справі, мав би залишити апеляційну скаргу без руху, а не відразу повертати її заявнику.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 17 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судом
25 червня 2018 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області ухвалено рішення про задоволення позову ТОВ "ТВП Україна".
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції 16 серпня 2018 року ОСОБА_1 через свого представника Кулешір С. О. подав апеляційну скаргу. Відповідно до змісту скарги до неї було додано, зокрема, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію ордеру на надання правової допомоги адвокатом Кулешір С. О. в Апеляційному суді Черкаської області (додатки 4, 5).
16 серпня 2018 року працівниками Апеляційного суду Черкаської області складено акт про відсутність додатків 4, 5, які вказані в апеляційній скарзі
(а. с. 144).
27 серпня 2018 року Апеляційним судом Черкаської області постановлено ухвалу про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1, поданої
Кулешір С. О., на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 червня 2018 року з підстав, передбачених пунктом 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.
Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини
(далі - ЄСПЛ) у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів"
("Dombo Beheer B. V. v. The Netherlands") від 27 жовтня 1993 року, заява
№ 14448/88, § 33).
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.