Постанова
Іменем України
06 травня 2020 року
м. Київ
справа № 591/4695/17
провадження № 61-44996св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача -ОСОБА_2 ,
відповідачі: Державна казначейська служба України, прокуратура Сумської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника прокурора Сумської області на рішення Зарічного районного суду м. Суми, у складі судді Грищенко О. В., від 20 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Сумської області, у складі колегії суддів: Собини О. І., Хвостика С. Г., Ткачук С. С., від 04 вересня 2018 року.
Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, прокуратури Сумської області про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 лютого 2011 року його було призначено на посаду командира роти міліції особливого призначення "Беркут", підпорядкованої управлінню Міністерства внутрішніх справ України. 10 вересня 2012 року заступником прокурора Сумської області за фактом зловживання службовим становищем працівниками правоохоронного органу порушено кримінальну справу за частиною третьою статті 364 КК України. У жовтні 2012 року його було притягнуто в якості обвинуваченого, обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
16 листопада 2012 року складено обвинувальний висновок, справу направлено до суду. Вироком Зарічного районного суду м. Суми
від 03 червня 2014 року його визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні. Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 02 вересня 2014 року вирок місцевого суду скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 11 квітня 2016 року кримінальну справу закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 6 КПК України 1960 року, статті 5 КК України у зв`язку з відсутністю в його діянні складу злочину, передбаченого частиною третьою статті 364 КК України, у зв`язку із декриміналізацією діяння. Досудове та судове слідство у кримінальній справі тривало понад 3 років
6 місяців. У зв`язку з незаконним притягненням до кримінального обвинувачення, ним були понесені витрати на правову допомогу адвоката у сумі 30 тис. грн. Внаслідок напруженої атмосфери на роботі він був змушений звільнитися з посади командира роти міліції особливого призначення "Беркут" та перевестися на іншу роботу - викладачем у Сумське училище професійної підготовки працівників міліції, підпорядкованого УМВС, що позначилося на рівні заробітної плати, яка зменшилася вдвічі. Через постійну нестачу коштів на утримання сім`ї, погіршилися стосунки з дружиною. Внаслідок напруженої атмосфери вдома, постійних хвилювань з приводу свого подальшого майбутнього в нього погіршився стан здоров`я.
Посилаючись на зазначені обставини, а також на те, що внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності та застосування запобіжного заходу йому було спричинено моральну шкоду, позивач просив суд стягнути з Державного бюджету України 30 тис. грн в рахунок відшкодування майнової шкоди та 250 тис. грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 20 квітня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 100 тис. грн в рахунок відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з урахуванням положень пункту 2 статті 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" право на відшкодування шкоди в особи виникає, зокрема, у випадку закриття кримінального провадження за відсутністю в діянні складу злочину. У період з жовтня 2012 року по квітень 2016 рокупозивач незаконно перебував під слідством та судом, а тому, за цей період часу відшкодуванню підлягає моральна шкода, яку судом оцінено у розмірі 100 тис.грн. У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 було відмовлено у зв`язку з недоведеністю витрат на професійну правничу допомогу та ненаданням належних доказів на підтвердження вимоги про відшкодування майнової шкоди.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Сумської області від 04 вересня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено частково. Змінено мотивувальну частину рішення суду першої інстанції.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що законодавець пов`язує право громадянина, який притягувався до кримінальної відповідальності, на отримання відшкодування заподіяної йому шкоди із фактом закриття відносно нього кримінальної справи і ніяким чином не обмежує це право і не передбачає з нього ніяких виключень. Місцевим судом не зроблено детальний розрахунок розміру відшкодування моральної шкоди, але, виходячи з тривалості часу перебування позивача під слідством та судом, який взяв суд для обрахунку розміру відшкодування моральної шкоди, колегія суддів вважає, що суд помилково при його обрахуванні виходив з розрахункової величини у розмірі 1600 грн. Також суд апеляційної інстанції вважав помилковим висновок районного суду щодо визначення періоду, який підлягає застосуванню при обрахуванні мінімальної межі відшкодування моральної шкоди. На думку суду апеляційної інстанції, період незаконного перебування позивача під судом та слідством складає
25 місяців 15 днів (з 28 лютого 2014 року по 11 квітня 2016 року), а тому мінімальний розмір відшкодування моральної шкоди складає 94 936,50 грн. З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції вважав, що рішення місцевого суду у частині мотивів задоволення позовних вимог підлягає зміні, а в частині розміру відшкодування моральної шкоди, визначеного місцевим судом у розмірі 100 тис. грн, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, оскільки цей розмір перевищує мінімальну межу відшкодування моральної шкоди і враховує при цьому глибину фізичних та моральних страждань позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі заступник прокурора Сумської області просить скасувати оскаржені судові рішення у частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що при ухваленні оскаржених рішень суди попередніх інстанцій не врахували, що якщо кримінальне провадження закрито на підставі закону про амністію або акту про помилування, право на відшкодування шкоди на підставі Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" не виникає. Прокурор зазначив, що ОСОБА_1 не наполягав на доведенні кримінальної справи до кінця з постановленням виправдувального вироку та не заперечував проти закриття кримінальної справи у зв`язку з декриміналізацією діяння. При цьому по суті суд не вирішував питання щодо винуватості чи невинуватості особи, яка притягується до кримінальної відповідальності. На думку прокурора, поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось те, що право на відшкодування шкоди виникає у громадянина, який був незаконно засуджений судом, у випадку його повної реабілітації.
Судові рішення оскаржуються лише у частині задоволення позовних вимог, отже в іншій частині касаційному перегляду не підлягають в силу вимог статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги).
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить залишити касаційну скаргу заступника прокурора Сумської області без задоволення, а судові рішення в оскарженій частині - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
15 квітня 2020 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 591/4695/17 розподілено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 з 21 лютого 2011 року обіймав посаду командира роти міліції особливого призначення "Беркут", підпорядкованої управлінню Міністерства внутрішніх справ України.
26 жовтня 2012 року слідчий з особливо важливих справ відділу нагляду за застосуванням законодавства у сфері запобігання і протидії корупції та досудовим слідством прокуратури Сумської області радник юстиції
Горобець Є . М. порушив кримінальну справу стосовно ОСОБА_1 за ознаками складу злочину, передбаченого частиною третьою статті 364 КК України (кримінальна справа № 1817/4003/2012).
31 жовтня 2012 року ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення за вищевказаною статтею та застосовано запобіжний захід - підписку про невиїзд з місця проживання.
31 жовтня 2012 року слідчим з особливо важливих справ відділу нагляду за застосування законодавства у сфері запобігання і протидії корупції та досудовим слідством прокуратури Сумської області радником юстиції Горобцем Є. М. накладено арешт на майно, що знаходиться у приватній власності обвинуваченого ОСОБА_1
28 лютого 2014 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо імплементації до національного законодавства положень статті 19 Конвенції ООН проти корупції" від 21 лютого 2014 року, яким у статті 364 КК України виключено третю частину.
19 березня 2014 року захисник ОСОБА_1 звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з клопотанням про закриття кримінальної провадження, передбаченого частиною третьою статті 364 КК України, за відсутністю складу злочину у його діях у зв`язку із декриміналізацією (кримінальна справа № 1817/4003/2012 т.8 а.с.17).
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 20 березня 2014 року клопотання захисника ОСОБА_1 було залишено без задоволення.
Постановою старшого прокурора прокуратури Сумського району
від 25 березня 2014 року обвинувачення відносно ОСОБА_1 було перекваліфіковано з частини третьої статті 364 КК України на частину першу статті 364 КК України (кримінальна справа № 1817/4003/2012).
Вироком Зарічного районного суду м. Суми від 03 червня 2014 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за частиною першою статті 364 КК України та виправдано. Запобіжний захід скасовано.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 02 вересня 2014 року вирок Зарічного суду м. Суми від 03 червня 2014 року відносно ОСОБА_1 було скасовано у зв`язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону з направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
01 жовтня 2014 року захисник ОСОБА_1 звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з клопотанням про закриття кримінальної справи за частиною третьою статті 364 КК України за відсутністю складу злочину у його діях у зв`язку із декриміналізацією діяння.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 09 квітня 2015 року кримінальну справу було повернуто прокурору Сумської області для організації додаткового розслідування.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 09 червня 2015 року постанову Зарічного районного суду м. Суми від 09 квітня 2015 року було скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі.
06 квітня 2016 року захисник ОСОБА_1 звернувся із клопотанням про закриття кримінальної справи з тих самих підстав.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 11 квітня 2016 року кримінальну справу в частині висунутого обвинувачення ОСОБА_1 за частиною третьою статті 364 КК України закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 6 КПК України 1960 року, статті 5 КК України у зв`язку з відсутністю в діяннях складу злочину, передбаченого частиною третьою статті 364 КК України, у зв`язку із декриміналізацією діяння.