Постанова
Іменем України
07 травня 2020 року
м. Київ
справа № 492/624/16-ц
провадження № 61-27001св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Арцизька міська рада Одеської області,
треті особи: ОСОБА_2, відділ Держгеокадастру Арцизького району Одеської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Одеської області від 12 березня 2018 року у складі колегії суддів: Калараша А. А., Погорєлової С. О., Заїкіна А. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Арцизької міської ради Одеської області, треті особи: ОСОБА_2, відділ Держгеокадастру Арцизького району Одеської області, про скасування рішення органу місцевого самоврядування та визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку.
Позов мотивовано тим, що він є власником 16/25 частин житлового будинку по АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці загальною площею 0,1023 га.
Рішенням Арцизької міської ради Одеської області № 434 від 31 грудня 1997 року йому було передано в приватну власність частину зазначеної земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських споруд площею 0,0874 га. Він бажає оформити право власності на передану йому земельну ділянку, однак реалізувати його не має можливості з тих підстав, що приватизуючи належну їй земельну ділянку, ОСОБА_2 в першій половинні 2011 року, самовільно захопила частину земельної ділянки, яка знаходилась в його користуванні та здійснила на ній самочинну побудову гаража, в подальшому отримала державний акт на право власності на земельну ділянку.
28 липня 2011 року рішенням Арцизької міської ради Одеської області
№ 214-VI безкоштовно надано ОСОБА_2 у приватну власність земельна ділянка по АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0693 га. Цим було порушено його право власності, як суміжного землевласника, за рахунок розширення меж земельної ділянки ОСОБА_2 .
Таким чином ОСОБА_1 вважав, що вказане рішення органу місцевого самоврядування порушує його права як суміжного землекористувача, тому просив визнати виданий ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку недійсним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 21 червня
2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано рішення Арцизької міської ради Одеської області № 214-VI від 28 липня 2011 року "Про надання ОСОБА_2 безкоштовно в приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд".
Визнано недійсним державний акт про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку по АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0693 га, зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю за
№ 512040001201778.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що орган місцевого самоврядування порушив право власності позивача шляхом зменшення розміру його земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1, надавши оскаржуваним рішенням ОСОБА_2 безкоштовно в приватну власність земельну ділянку площею 0,0693 га по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за рахунок суміжного землевласника (землекористувача)
ОСОБА_1 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 12 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Арцизького районного суду Одеської області від 21 червня
2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні зазначеного позову ОСОБА_1 .
Постанова суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що своїм рішенням суд першої інстанції скасував рішення Арцизької міської ради Одеської області № 214-У1 від 28 липня 2011 року "Про надання безкоштовно
ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд" та визнав недійсним державний акт на вказану земельну ділянку площею 0,0693 га. ОСОБА_2 у справі приймала участь як третя особа, а не як відповідач. Позов до ОСОБА_2 не пред`явлений.
Процесуальні права та обов`язки відповідача та третьої особи різні та мають відповідні процесуальні наслідки.
Судом першої інстанції при розгляді справи в порушення вимог
статті 33 ЦПК України, в редакції яка діяла на момент розгляду справи, не вирішено питання про залучення до участі у справі як співвідповідача
ОСОБА_2 . Таким чином, права ОСОБА_2 були порушені та підлягали захисту.
Апеляційний суд позбавлений можливості та права на стадії розгляду апеляційної скарги вирішувати питання про залучення до справи співвідповідача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у травні 2018 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що заміна належного відповідача, відповідно до статті 33 ЦПК України 2004 року могла, на його думку, здійснюватися на підставі його клопотання, проте такого клопотання він не заявляв, а тому вважав, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані положення зазначеної норми закону.