Постанова
Іменем України
29 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 454/30/16-ц
провадження № 61-8214св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Фермерське господарство "Бурки Віталія Володимировича",
представник позивача - Бурка Валерій Володимирович,
відповідач - Держава Україна в особі Державної казначейської служби України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Фермерського господарства "Бурки Віталія Володимировича" на заочне рішення Сокальського районного суду Львівської області від 30 жовтня 2017 року у складі судді Струс Т. В. та постанову Апеляційного суду Львівської області
від 21 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Павлишина О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року Фермерське господарство "Бурки Віталія Володимировича" (далі - ФГ "Бурки В. В.") звернулося до суду з позовом до Львівського апеляційного адміністративного суду, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
На обгрунтування позовних вимог зазначало, що ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2013 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ФГ "Бурки В. В." на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року у справі за позовом ФГ "Бурки В. В." до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області про встановлення наявності чи відсутності повноважень, визнання протиправними дії, та зобов`язання вчинити дії.
Посилаючись на те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України
від 10 березня 2015 року у справі № К/800/46031/13 скасовано ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2013 року, що свідчить про порушення конституційних прав ФГ "Бурки В. В." та спричинило приниження його честі, гідності та ділової репутації, позивач просив стягнути з відповідачів на відшкодування моральної шкоди 1 000 000 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 06 січня
2016 року відмовлено у відкритті провадження у справі в частині вимог до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 28 березня 2016 року апеляційну скаргу ФГ "Бурки В. В." залишено без задоволення, ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 06 січня 2016 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2017 року касаційну скаргу ФГ "Бурки В. В." залишено без задоволення, ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 06 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 28 березня 2016 року залишено без змін.
Заочним рішенням Сокальського районного суду Львівської області від
30 жовтня 2017 року у задоволенні позову ФГ "Бурки В. В." відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що дії судді Львівського апеляційного адміністративного суду при постановленні ухвали від 23 серпня 2013 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі не визнані незаконними у встановленому законом порядку. Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 "Про незалежність судової влади" виключне право перевірки законності та обгрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом. Крім того, позивач не довів в чому полягає завдана йому шкода та не обгрунтував визначення її розміру.
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2017 року апеляційну скаргу ФГ "Бурки В. В." залишено без задоволення, заочне рішення Сокальського районного суду Львівської області від 30 жовтня 2017 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" передбачено, що для наявності підстав відшкодування державою шкоди необхідно, щоб рішення, дії або бездіяльність суду були незаконними. Ураховуючи наведене, а також установлені в судовому засіданні обставини справи, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про недоведеність позивачем незаконності дій судді Львівського апеляційного адміністративного суду при постановленні ухвали від 23 серпня 2013 року та заподіяння немайнової шкоди.
Узагальнені доводи касаційної скарги та позицій інших учасників справи
У лютому 2018 року ФГ "Бурки В. В." звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати заочне рішення Сокальського районного суду Львівської області від 30 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2017 року, ухвалити нове судове рішення, яким позов ФГ "Бурки В. В." задовольнити, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що незважаючи на наявність ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 березня 2015 року, якою встановлено незаконність дій Львівського апеляційного адміністративного суду, суди першої та апеляційної інстанцій порушили вимоги статей 8, 22, 40, 55, 56, 124 Конституції України, статей 16, 23, 1166, 1167, 1176 ЦК України, не звернули увагу, що статтею 56 Конституції України, яка є нормою прямої дії, фермерському господарству гарантоване право на відшкодування за рахунок держави моральної шкоди, завданої незаконним рішенням, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Оскаржувані судові рішення не містять обгрунтування відхилення доказів доданих до позовної заяви на підтвердження його вимог.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня
2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня
2013 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ФГ "Бурки В. В." на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року у справі за позовом ФГ