Постанова
Іменем України
04 травня 2020 року
м. Київ
справа № 139/69/18
провадження № 61-45276св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Бєлая Оксана Миколаївна,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_3 та неповнолітньої ОСОБА_4, служба у справах дітей Мурованокуриловецької районної державної адміністрації, опікунська рада при виконавчому комітеті Мурованокуриловецької селищної ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 22 травня 2018 року у складі судді Тучинської Н. В. та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 06 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Марчук В. С., Денишенко Т. О., Берегового О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Бєлої О. М. (далі - ПНВМНО Бєла О. М.), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_3 та неповнолітньої ОСОБА_4, служба у справах дітей Мурованокуриловецької районної державної адміністрації, опікунська рада при виконавчому комітеті Мурованокуриловецької селищної ради, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Позовна заява мотивована тим, що 27 серпня 2008 року між ним та закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", укладено кредитний договір № VIUWGA0000002121, предметом якого є кредитні кошти в іноземній валюті на споживчі цілі з терміном повернення до 27 серпня 2018 року.
У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 27 серпня 2008 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ним укладено договір іпотеки, що зареєстрований в реєстрі за № 836, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
Дана квартира належала йому на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Доля Т. І. 22 серпня 2008 року. Право власності зареєстроване 22 серпня 2008 року за реєстровим № 1506.
Вказував, що 22 вересня 2017 року ухвалою судді Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області відкрито провадження у справі № 139/802/17 за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про виселення.
У вказаному позові вказано, що в порядку позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки ПАТ КБ "ПриватБанк" отримало у власність зареєстровану ПНВМНО Бєлою О. М., як державним реєстратором, квартиру АДРЕСА_1, яка є предметом іпотеки за вищевказаним договором іпотеки.
Вказував, що до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки ПАТ КБ "ПриватБанк" не звертався, отже звернення стягнення на предмет іпотеки відбулось в позасудовому порядку.
Проте, зазначав, що акта оцінки предмета іпотеки нотаріусу надано не було та жодних письмових вимог про усунення перешкод виконання умов кредитного договору, в якому було б зазначено зміст порушених зобов`язань, вимогу про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний термін та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, від ПАТ КБ "ПриватБанк" ним не отримувалось.
ОСОБА_1 наголошував на тому, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 67850578 від 12 вересня 2016 року ПНВМНО Бєлая О. М. здійснила звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі 4-х документів: договору іпотеки; заставної; повідомлення; рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Письмової вимоги про усунення порушень та опису вкладення цінного листа серед даних документів немає, він або ж члени його сім`ї жодних вимог від банку в період часу, що передував його зверненню до нотаріуса щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки, не отримували.
Також ОСОБА_1 у позовній заяві посилався на Закон України №1304-VII "Про мораторій на стягнення майна громадян України" та пункти 1.8, 1.9 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом МЮ України №296/5 від 22 лютого 2012 року, зазначивши, що ПНВМНО Бєлая О. М. при зверненні стягнення на предмет іпотеки та реєстрації права власності на нерухоме майно за іпотекодержателем, знехтувала вимогами діючого законодавства, оскільки не врахувала, що він з родиною проживає в квартирі, що є предметом іпотеки, та її площа не перевищує 140 кв. м, в результаті вчинення даного порушення Закону під загрозою виселення опинилась його родина, в тому числі малолітні та неповнолітні діти: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, які зареєстровані та проживають в квартирі, що є предметом іпотеки.
Враховуючи вищевикладене ОСОБА_1 просив суд визнати протиправним і скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31334582 від 12 вересня 2016 року, прийняте ПНВМНО Бєлою О. М., за яким за АТ КБ "ПриватБанк" зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 22 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Вінницької області від 06 вересня 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення № 31334582 ПНВМНО Бєлої О. М. від 12 вересня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за яким за АТ КБ "ПриватБанк" зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Вирішено питання щодо судових витрат.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що під час здійснення державної реєстрації спірної квартири ПНВМНО Бєлою О. М. було порушено вимогу пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, а банком, у свою чергу, не виконано вимоги положень статті 35 Закону України "Про іпотеку" та умови договору іпотеки від 27 серпня 2008 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове судові рішення про відмову у задоволенні позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У жовтні 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верхового Суду надійшла касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк".
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 жовтня 2018 року справу призначено судді-доповідачеві Білоконь О. В.
Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 13 квітня 2020 року № 1024/0/226-20 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судами неправильно застосовано положення Закону України "Про іпотеку" та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.
Право іпотекодержателя зареєструвати право власності на предмет іпотеки на підставі положень пункту 27 договору іпотеки є безумовним, тобто підлягає реєстрації незалежно від претензій іпотекодавця, а рішення про реєстрацію права власності на предмет іпотеки може бути оскаржене іпотекодавцем у судовому порядку лише у випадку, якщо він доведе, що повністю виконав основне зобовʼязання. Оскільки основне зобовʼязання не було виконано боржником, який намагається уникнути відповідальності, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Посилається на те, що у ПНВМНО Бєлої О. М. були наявні усі документи та підстави для здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Також банк не згодний із тим, що було порушено процедуру повідомлення іпотекодавця про невиконання умов кредитного договору та використання позасудового способу переходу права власності на предмет іпотеки, оскільки 27 липня 2016 року на адресу позичальника направлено повідомлення про усунення порушення зобовʼязань за кредитним договором.
Крім того, для встановлення усіх фактичних обставин справи суди мали витребувати у нотаріуса документи, на підставі яких вона прийняла рішення про державну реєстрацію.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" від ОСОБА_1, у якому вказано, що судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
27 серпня 2008 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № VIUWGA0000002121, предметом якого стали кредитні кошти в іноземній валюті на споживчі цілі з терміном повернення до 27 серпня 2018 року.
У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 27 серпня 2008 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, що зареєстрований в реєстрі за № 836, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
Дана квартира належала ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Доля Т. І. 22 серпня 2008 року. Право власності ОСОБА_1 зареєстроване 22 серпня 2008 року за реєстровим № 1506.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк"здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК Українивстановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.