1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


04 травня 2020 року

м. Київ


справа № 174/298/18


провадження № 61-45826 св 18


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Луспеника Д. Д.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 04 травня 2018 року у складі судді Борцової А. А. та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Городничої В. С.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила розірвати шлюб зареєстрований з відповідачем 25 грудня 1984 року у Палаці одруження виконавчого комітету Жданівської міської ради народних депутатів Донецької області УРСР.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 04 травня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу.

Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачкою не виконано усі вимоги ухвали Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2018 року про залишення її позову без руху, його недоліки не усунуто, а саме не надано доказів, що громадянин Домініканської Республіки - ОСОБА_2 - відповідач має майно за місцем проживання позивачки, що впливає на підсудність справи.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2018 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, судове рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що судом першої інстанції правомірно визнано неподаною позовну заяву ОСОБА_1 та повернуто позивачу, оскільки остання її недоліки визначені ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2018 року не усунула, а саме позовна заява не містить доказів, які підтверджують кожну обставину, викладену у ній, у тому числі: обставини виїзду відповідача на постійне проживання до Домініканської Республіки, проживання сторін у 1985-1986 роках разом у квартирі АДРЕСА_1, належності саме відповідачу зазначених у позові речей. Згідно з позовною заявою відповідач є громадянином Домініканської Республіки, де й проживає. Відомості про його останнє постійне місце проживання чи реєстрації в Україні позивачкою не повідомлено, не зазначено місце проживання відповідача у Домініканській Республіці, що унеможливлює його належне повідомлення про місце і час розгляду справи судом у будь-який спосіб.

Відсутність доказів на підтвердження належності відповідачу зазначеного позивачкою майна та останнього відомого постійного місця проживання чи його реєстрації в Україні, унеможливлює вирішення питання про підсудність справи Вільногірському міському суду Дніпропетровської області.

Крім того, позивачкою надано до суду переклад позовної заяви іноземною мовою, проте цей переклад належним чином не засвідчено, інформація про те, хто саме його здійснив відсутня, перекладу документів, які додані до позовної заяви, не надано.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати й направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що з 25 грудня 1984 року позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, з 1986 року вони спільного господарства не ведуть, спільно не проживають, так як останній, як громадянин іншої держави, виїхав на проживання до Домініканської Республіки. Оскільки речі відповідача, а саме: стіл кухонний, чотири табурету, диван, свідоцтво про шлюб з перекладом на іспанську мову, перебувають у належній їй квартирі АДРЕСА_1, тому справа підлягає розгляду за підсудністю у Вільногірському міському суді Дніпропетровської області, тобто за місцем розташування майна відповідача. Адреса місця проживання відповідача їй невідома, оскільки у 1986 році він виїхав до Домініканської Республіки.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 26 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 174/298/18 з Вільногірського міського суду Дніпропетровської області.

У січні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 квітня 2020 року справу передано судді доповідачеві.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


................
Перейти до повного тексту