Постанова
Іменем України
04 травня 2020 року
м. Київ
справа № 487/5508/17
провадження № 61-14961св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 05 червня 2019 року у складі колегії суддів: Ямкової О. О., Колосовського С. Ю., Локтіонової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У жовтні 2017 року Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - ГУ ПФУ в Миколаївській області) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії у розмірі 30 388,28 грн.
На обґрунтування позову посилалося на те, що відповідач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області, де до 30 червня 2017 року отримував пенсію за вислугою років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).
У червні 2017 року ГУ ПФУ в Миколаївській області отримано листа від Головного управління національної поліції в Миколаївській області про працевлаштування ОСОБА_1 на службу до національної поліції з 15 березня 2017 року, про що відповідач як пенсіонер зобов`язаний своєчасно повідомляти органи пенсійного фонду з метою вирішення питання про припинення нарахування пенсійних виплат. На підставі вказаного листа 15 червня 2017 року ГУ ПФУ в Миколаївській області ухвалено рішення № 19/4 про утримання надміру виплаченої пенсії за період з березня до червня 2017 року та припинення виплати пенсії з 01 липня 2017 року. ГУ ПФУ в Миколаївській області направлено на адресу ОСОБА_1 лист з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною виплатою пенсії. Письмова вимога про погашення заподіяної шкоди залишена відповідачем без уваги.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 березня 2019 року в задоволенні позову ГУ ПФУ в Миколаївській області відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач, починаючи з 15 березня 2017 року проходив службу на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції, а з 19 березня 2018 року ОСОБА_1 призначено інспектором взводу патрульної поліції особливого призначення "Миколаїв", а тому відповідно до пунктів 1 та 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII від 06 грудня 2016 року (далі -Закон № 1774-VIII) до нього не застосовуються обмеження щодо виплати пенсій.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 05 червня 2019 року апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Миколаївській області задоволено. Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 березня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ГУ ПФУ в Миколаївській області задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ГУ ПФУ в Миколаївській області 30 388,38 грн надмірно виплаченої і отриманої пенсії. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що за період з березня до червня 2017 року відповідачу виплачена пенсія не внаслідок рахункової помилки з боку позивача, а внаслідок порушення відповідачем вимог, передбачених частинами 1 і 2 статті 60 Закону № 2262-XII (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), зокрема, отримуючи пенсію за вислугу років, відповідач ОСОБА_1 повторно працевлаштувався на службу до підрозділу поліції, який не відноситься до підрозділів поліції особливого призначення, та не повідомив орган пенсійного забезпечення про обставини, що спричинили зміну розміру його пенсії та припинення її виплати.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог.
У листопаді 2019 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ГУ ПФУ в Миколаївській області просило касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.
Відкриваючи провадження у цій справі, яка є малозначною, суд зазначив, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Зокрема, важливим для правозастосовчої практики є питання застосування положень пунктів 1 та 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VIII, на які посилається заявник, та положень статей 2, 60 Закону № 2262-XII, статей 49, 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у серпні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до частини першої статті 401 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суди встановили, що з 29 червня 2016 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію за вислугою років.
Відповідно до наказу Головного управління національної поліції в Миколаївській області № 56-0/с від 15 березня 2017 року ОСОБА_1 призначено інспектором сектору реагування патрульної поліції № 1 Очаківського відділу поліції.
15 червня 2017 року Головним управлінням патрульної поліції в Миколаївській області направлено на адресу ГУ ПФУ в Миколаївській області копію вищевказаного наказу.
На підставі отриманої інформації ГУ ПФУ в Миколаївській області ухвалено рішення № 19/4 про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсій в загальному розмірі 30 388,28 грн та припинення виплати пенсії, починаючи з 01 липня 2017 року. Рішення направлено на адресу відповідача, яким вказане рішення не виконане, а переплачена сума пенсійних виплат відповідачем станом на момент звернення до суду із вищезазначеним позовом не повернута.
Надалі наказом Головного управління національної поліції в Миколаївській області № 78/ос від 19 березня 2018 року відповідач ОСОБА_1 призначений інспектором взводу №1 роти патрульної служби поліції особливого призначення "Миколаїв", після чого ним подано заяву про перерахунок пенсії, виплати якої поновлені відповідно до положень частин 3 і 4 статті 2 Закону № 2262-XII.
Відповідно до статей 1212, 1215 ЦК України особа, яка набула майно (гроші) або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому його майно (гроші). Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Не підлягає поверненню безпідставно набута пенсія у випадку, якщо її виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.