Постанова
Іменем України
04 травня 2020 року
м. Київ
справа № 314/3549/17
провадження № 61-29671св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Промінь",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 30 жовтня 2017 року у складі судді Кіяшко В. О. та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 13 березня 2018 року у складі колегії суддів: Подліянової Г. С., Дашковської А. В., Кримської О. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" (далі - ТОВ "Промінь") про припинення договору оренди землі.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 0904427 від 03 січня 2007 року, виданого Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області і зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010526000071, його батько ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 9,3973 га для ведення сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Семененківської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.
03 січня 2007 року між ОСОБА_3 і ТОВ "Промінь" було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 10 років. Цей договір був зареєстрований 26 грудня 2012 року у відділі Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 2321500042262.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину від 25 липня 2017 року він прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_3 та став власником земельної ділянки площею 9,3973 га для ведення сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Семененківської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.
Вказував, що оскільки акт прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) згідно з договором оренди від 03 січня 2007 року сторони був підписали 03 січня 2007 року, з цього часу орендар користується земельною ділянкою, то моментом вчинення правочину є саме 03 січня 2007 року, отже, строк дії договору закінчився 03 січня 2017 року. Разом з тим, повернути земельну ділянку ТОВ "Промінь" відмовляється.
На підставі вказаного ОСОБА_1 просив суд визнати припиненим з 03 січня 2017 року договір оренди землі від 03 січня 2007 року, укладений між ТОВ "Промінь" і ОСОБА_3, та зобов`язати ТОВ "Промінь" повернути йому земельну ділянку.
Короткий зміст судових рішень
Заочним рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 30 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Запорізької області від 13 березня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що договір оренди земельної ділянки від 03 січня 2007 року припиняє свою дію після закінчення 10-річного строку, який починається з моменту державної реєстрації, яка свідчить про набуття договором чинності (юридичної сили) і не може змінювати моменту укладення договору.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення його позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 травня 2018 року справу призначено судді-доповідачеві Карпенко С. О.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 30 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У листопаді 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 16 квітня 2020 року № 1111/0/226-20 і протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що, відмовляючи у задоволенні його позову, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що строк дії договору оренди землі, укладеного між ТОВ "Промінь" і ОСОБА_3, правонаступником якого є ОСОБА_1, обчислюється з моменту його укладення, тобто з 03 січня 2007 року, а не з моменту його державної реєстрації, тому земельна ділянка після закінчення строку дії цього договору (01 січня 2017 року) підлягає поверненню на вимогу власника. Крім того, вказував на незаконність ухвали судді Апеляційного суду Запорізької області від20 листопада 2017 року, якою його апеляційну скаргу на заочне рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 30 жовтня 2017 року було залишено без руху і зобов`язаного його сплатити судовий збір, оскільки він відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2018 року ТОВ "Промінь" подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 9,3973 га для ведення сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Семененківської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_3
03 січня 2007 року між ОСОБА_3 і ТОВ "Промінь" було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки, строком на 10 років. Цей договір був зареєстрований 26 грудня 2012 року у відділі Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 2321500042262.
У пункті 43 указаного договору сторони погодили, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
У статті 792 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються спеціальним законом.
На час підписання оскаржуваного договору оренди частина друга статті 124 ЗК України передбачала, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
У частині другій статті 125 ЗК України вказано, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Вимога про те, що право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону, передбачена у частині другій статті 126 ЗК України.
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України "Про оренду землі" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально (стаття 14 цього Закону України "Про оренду землі").
Згідно зі статтею 18 названого Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.