Постанова
Іменем України
07 травня 2020 року
м. Київ
справа № 607/12628/16-ц
провадження № 61-16589св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Акціонерне товариство "ОТП Банк",
відповідачі: ОСОБА_1 (позивач за зустрічним позовом), ОСОБА_2 (третя особа за зустрічним позовом),
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана представником ОСОБА_3, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 березня 2019 року у складі судді Сливка Л. М., постанову Тернопільського апеляційного суду від 23 липня 2019 року у складі колегії суддів: Ходоровський М. В., Ткач З. Є., Ткач О. І.,
ВСТАНОВИВ:
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1, яка подана представником ОСОБА_3, здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року Акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - АТ "ОТП Банк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 17 квітня 2007 року між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі - ЗАТ "ОТП Банк"), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариства "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк") та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № МL-E00/027/2007, за яким позичальник отримала від банку кредит в сумі 20 000 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 12,49 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом та зобов`язалась повернути ці кошти, сплативши відсотки в порядку і в терміни, встановленні договором.
До цього договору сторонами було укладено ряд додаткових договорів, а саме: 23 січня 2009 року, 25 січня 2010 року, 25 січня 2010 року та 23 лютого 2011 року. Ними було викладено графік платежів у новій редакції, визначено порядок страхування майна та збільшено строк користування кредитом.
У забезпечення виконання зобов`язань за цим договором між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки № SR-E00/021/2007 до якого було укладено додаткові договори 25 січня 2010 року та 23 лютого 2011 року. Свої зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 виконує неналежно, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 15 207,76 дол. США, що еквівалентно 377 850,48 грн.
02 листопада 2015 року ОСОБА_1 було відправлено досудову вимогу від 26 жовтня 2015 року про погашення заборгованості за кредитним договором, яка у добровільному порядку погашена не була.
На підставі викладеного АТ "ОТП Банк" просило стягнути солідарно із відповідачів суму заборгованості за кредитним договором від 17 квітня 2007 року в розмірі 15 207,76 дол. США, що еквівалентно 377 850,48 грн за офіційним курсом НБУ на 06 липня 2016 року, що складається з залишку заборгованості за кредитом у сумі 12 458,65 дол. США та суми несплачених відсотків за користування кредитом у розмірі 2 749,11 дол. США.
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом до АТ "ОТП Банк", третя особа: ОСОБА_2, про визнання кредитного договору удаваним правочином та викладення умови договору у новій редакції.
Позовна заява мотивована тим, що при укладенні договору позичальнику не було роз`яснено інформації, визначеної пунктом 2 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів". У матеріалах справи немає платіжного документа, оформленого належними ініціатором переказу коштів на суму 20 000 дол. США, на підставі якого банк здійснив перерахунок кредитних коштів за реквізитами вказаними позичальником.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просила: визнати кредитний договір від 17 квітня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ЗАТ "ОТП Банк", удаваним правочином; умову кредитного договору від 17 квітня 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ "ОТП Банк", щодо: "Розмір і Валюта Кредиту 20 000 (двадцять тисяч) Валюта: дол. США" викласти в такій редакції: "Розмір і Валюта Кредиту - 101 000 грн (сто одна тисяча) Валюта: Українська гривня".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 березня 2019 року у позові АТ "ОТП Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено.
У зустрічному позові ОСОБА_1 до АТ "ОТП Банк", третя особа: ОСОБА_2 про визнання кредитного договору удаваним правочином та викладення умови договору у новій редакції відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що банком не доведено розмір заборгованості, суму якої він просить стягнути. Первинні касові та меморіальні документи банку для проведення економічної експертизи надані не у повному обсязі, у зв`язку із цим відсутні підстави для задоволення первісного позову.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову про визнання кредитного договору удаваним правочином та викладення умови договору у новій редакції, місцевий суд виходив з того, що вимоги позивача є обґрунтованими, однак позов поданий з пропуском позовної давності, про наслідки спливу якої заявив відповідач за зустрічним позовом.
Не погодившись з вказаним рішенням суду в частині відмови у задоволенні первісного позову, АТ "ОТП Банк" звернулося з апеляційною скаргою на нього.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 23 липня 2019 року рішення місцевого суду від 12 березня 2019 року в частині відмови у задоволенні позову АТ "ОТП Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано та ухвалено нове рішення, яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ "ОТП Банк" суму заборгованості за кредитним договором № МL-E00/027/2007 від 17 квітня 2007 року в розмірі 13 866,41 дол. США, що еквівалентно 344 183 грн за офіційним курсом НБУ на 06 липня 2016 року, що складається з залишку заборгованості за кредитом у сумі 12 458,65 дол. США та суми несплачених відсотків за користування кредитом у розмірі 1 407 дол. США.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що факт наявності заборгованості ОСОБА_1 за кредитом у розмірі 13 866,41 дол. США підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Тому, оскільки позичальник не виконала зобов`язання за кредитним договором, виникла заборгованість, яка має бути стягнута з боржника на користь позивача за первісним позовом.
Рішення місцевого суду переглядалось апеляційним судом виключно в частині первісних позовних вимог АТ "ОТП Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а в частині первісних позовних вимог АТ "ОТП Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до АТ "ОТП Банк" в апеляційному порядку не переглядалося.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2019 року до Верховного Суду ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_3, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду в частині первісного позову, скасувати рішення судів в частині зустрічного позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції ухвалена постанова без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 березня 2019 року не було предметом апеляційного перегляду в частині первісних позовних вимог АТ "ОТП Банк" до поручителя ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 про визнання кредитного договору удаваним правочином і викладення умов договору у новій редакції, у зв`язку із чим справа у суді касаційної інстанції переглядається тільки в частині первісного позову АТ "ОТП Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а в іншій частині не переглядається відповідно до вимог статті 400 ЦПК України.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України (тут і далі в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
28 жовтня 2019 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2020 року касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, яка подана представником ОСОБА_3, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 березня 2019 року в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до АТ "ОТП Банк", третя особа: ОСОБА_2, про визнання кредитного договору удаваним правочином та викладення умов договору у новій редакції закрито, оскільки вказане рішення не було предметом апеляційного перегляду в цій частині.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 05 квітня 2007 року ОСОБА_1 подала до ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", анкету-заяву, у якій просила надати їй кредитні кошти в сумі 20 000 дол. США з відсотковою ставкою 12,49 % річних строком на шість років.
У пункті 13 цього документу ОСОБА_1, крім іншого, підтвердила, що банк надав їй у письмовому вигляді інформацію, передбачену пунктом 2 частиною 11 Закону України "Про захист прав споживачів".
17 квітня 2007 року між ОСОБА_1 та ЗАТ "ОТП Банк" укладено кредитний договір, який складається з двох частин, які нероздільно пов`язані між собою. Договір вважається укладеним за умови підписання сторонами обох його частин. Частиною № 1 є "Базові умови кредитування. Визначення термінів", частина № 2 - "Кредитний договір № МL-E00/027/2007 від "17" квітня 2007 р.".