Постанова
Іменем України
29 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 681/1187/18
провадження № 61-11479 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник позивача - ОСОБА_2 ;
відповідач - сільськогосподарське приватне підприємство "Лад"; представник відповідача - Бугайчук Максим Володимирович;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 04 грудня 2018 року у складі судді Горгулько Н. А. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 травня 2019 року у складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Спірідонової Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до сільськогосподарського приватного підприємства "Лад" (далі - СПП "Лад") про визнання недійсними та скасування наказів про переведення та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 19 жовтня 2011 року його було прийнято на роботу в СПП "Лад" на посаду водія вантажного автомобіля. Вказував, що через два місяці йому в усному порядку було повідомлено, що він буде тимчасово працювати на тракторі і виконувати різні польові роботи. З того часу він майже 6 років працював трактористом, виконував різні польові роботи, вносив ядохімікати, працював без будь-яких засобів захисту, та у вихідні і святкові дні, а заробітна плата нараховувалася як водію автомобіля.
Посилався на те, що почав вимагати від керівника показати йому табель робочого часу та назву посади, у чому йому було відмовлено. Зазначав, що написав заяву про звільнення з роботи на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України (порушення роботодавцем трудового законодавства), оскільки йому не виплачують заробітну плату два рази на місяць як того вимагає законодавство, а також не виконуються норми техніки безпеки при роботі з ядохімікатами.
Проте його заяву про звільнення директор підприємства не прийняв, а працювати трактористом в той час як його було прийнято на посаду водія він відмовився.
Наказом від 17 липня 2018 року № 17 його було звільнено з посади тракториста відповідно до пункту 4 частин першої статті 40 КЗпП України.
Повідомлення про своє звільнення він отримав поштою 27 липня 2018 року, а трудову книжку та розрахунок 30 липня 2018 року. Після отримання трудової книжки він виявив в ній запис про те, що його 01 квітня 2017 року було переведено на посаду тракториста, але про таке переведення йому відомо не було, згоди він не давав.
Вважав своє звільнення незаконним і такими неправомірними діями йому було завдано також моральної шкоди.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсними та скасувати наказ від 01 квітня 2017 року № 10 про його переведення на посаду тракториста; визнати недійсним та скасувати наказ від 17 липня 2018 року № 17 про його звільнення; поновити на роботі; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу та 10 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 04 грудня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що переведення позивача на іншу посаду проведено за згодою працівника відповідно до вимог трудового законодавства та порушення прав позивача з боку відповідача відсутнє. Оскільки з 07 липня 2018 року по 16 липня 2018 року ОСОБА_1 був відсутній на роботі та не виконував свої трудові обов`язки, поважності причини відсутності на роботі у ці дні не надав, тобто допустив прогул без поважних причин, тому у СПП "Лад" були підстави звільнення його з посади на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України за прогул без поважних причин. Доказів того, що позивач подавав підприємству заяву про звільнення на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України ним не надано.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 03 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що переведення позивача на іншу посаду проведено за згодою працівника відповідно до вимог трудового законодавства та порушення прав позивача з боку відповідача відсутнє. Оскільки з 07 липня 2018 року по 16 липня 2018 року ОСОБА_1 був відсутній на роботі та не виконував свої обов`язки, поважності причини відсутності на роботі у ці дні не надав, тобто допустив прогул без поважних причин, тому у СПП "Лад" були підстави звільнення його з посади на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України за прогул без поважних причин.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 14 серпня 2019 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 681/1187/18 з Полонського районного суду Хмельницької області.
У вересні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що він ніколи не писав заяву про переведення його на посаду тракториста, а тому відповідачем не доведено законність наказу про його переведення на вказану посаду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2019 року СПП "Лад" подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими. Вважало висновки судів про відсутність порушень прав позивача такими, що відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Зазначало, що працюючи на посаді тракториста, позивач особисто заповнював та здавав до бухгалтерії підприємства дорожні листи тракториста з квітня 2017 року по липень 2018 року.
Заяву про звільнення на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України, датовану 06 липня 2018 року, позивачем було написано вже після його звільнення, оскільки було отримано підприємством лише 15 серпня 2018 року, тобто майже через місяць після його звільнення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до наказу від 19 жовтня 2011 року № 21 ОСОБА_1 прийнято на роботу водієм в СПП "Лад" (а.с. 28, т. 1)
Наказом від 01 квітня 2017 року № 9а ОСОБА_1 переведено з посади водія на роботу тракториста згідно поданої ним заяви (а.с. 29, т. 1).
Відповідно до акту про втрату заяви на переведення від 30 липня 2018 року заступником директора ОСОБА_3 та головним бухгалтером ОСОБА_4 виявлено втрату заяви про переведення ОСОБА_1 з посади водія на посаду тракториста-машиніста (а.с. 30, т. 1).
Згідно з доповідною запискою від 16 липня 2018 року головний агроном ОСОБА_5. повідомив директора підприємства про те, що ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці в такі робочі дні: 07 липня 2018 року, 09 липня 2018 року, 10 липня 2018 року, 11 липня 2018 року, 12 липня 2018 року, 13 липня 2018 року, 14 липня 2018 року, 16 липня 2018 року. Причина відсутності невідома, на телефонні дзвінки не відповідав (а.с. 31, т. 1).
Актом від 16 липня 2018 року № 1 зафіксовано, що ОСОБА_1 в період з 07 липня 2018 року по 16 липня 2018 року був відсутній на робочому місці. Причина відсутності невідома, про свою відсутність нікого не повідомляв, на телефонні дзвінки не відповідав (а.с. 32, т. 1).
Згідно з протоколом від 16 липня 2018 року № 1 відбулося засідання загальних зборів трудового колективу СПП "Лад", згідно з яким рекомендовано звільнити ОСОБА_1 з посади тракториста з 17 липня 2018 року за прогули без поважних причин на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України (а.с. 49, т. 1).
Відповідно до акту від 17 липня 2018 року № 2 в цей день надійшов дзвінок від тракториста ОСОБА_1 на мобільний телефон ОСОБА_7 В телефонній розмові ОСОБА_1 запитав у ОСОБА_7 про те, коли можливо забрати трудову книжку і отримати розрахунок, причини своєї відсутності на роботі не повідомив (а.с. 33, т. 1).
Наказом від 17 липня 2018 року № 17 ОСОБА_1 звільнено з посади тракториста за прогули без поважних причин згідно з пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України (а.с. 36, т. 1).
Листом від 17 липня 2018 року № 67 ОСОБА_1 повідомлено про те, що у зв`язку з відсутністю на роботі без поважних причин його звільнено за прогули, а також повідомлено, що для отримання розрахунку та трудової книжки йому потрібно звернутися до підприємства (а.с. 3, т. 1).
Відповідно до книги обліку руху трудових книжок ОСОБА_1 отримав трудову книжку 30 липня 2018 року (а.с. 38-40, т. 1).