ПОСТАНОВА
Іменем України
07 травня 2020 року
Київ
справа №826/13547/14
адміністративне провадження №К/9901/9950/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Смоковича М.І., Кашпур О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 826/13547/14
за позовом публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, за участю третіх осіб: Нікопольське комунальне підприємство "Нікопольтеплоенерго", Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про визнання протиправною та скасування вимоги, скасування постанови, визнання протиправними дій,
за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого Чаку Є.В., суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - позивач, ПАТ "Укрсоцбанк") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - відповідач, Управління ДВС ГУЮ у Дніпропетровській області), за участю третіх осіб: Нікопольське комунальне підприємство "Нікопольтеплоенерго", Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про визнання протиправною та скасування вимоги відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 30 травня 2014 року № 2314/10012, що пред`явлена 10 червня 2014 року начальнику Нікопольського відділення ПАТ "Укрсоцбанк" Бабкіній В.М.
2. В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувана вимога винесена відповідачем з порушенням вимог законодавства, оскільки рахунок № НОМЕР_1 був відкритий Нікопольським КП "Нікопольтеплоенерго" лише 27 січня 2014 року, а тому на нього не поширюється обов`язок зупинення видаткових операцій.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області перебуває зведене виконавче провадження №38147620, до складу якого входять виконавчі провадження з виконання шести наказів Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з Нікопольського КП "Нікопольтеплоенерго" на користь Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" сум боргових зобов`язань, пені, інфляційних нарахувань, суми штрафів та сум судового збору.
4. 14 лютого 2013 року відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області була винесена постанова про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти НКП "Нікопольтеплоенерго", що обліковуються на рахунках №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3, відкритих у ПАТ "Укрсоцбанк" у межах суми стягнення за наказом № 8/5005/168/2012, виданим 27 лютого 2012 року Господарським судом Дніпропетровської області в розмірі 4 158 282 грн 58 коп.
5. Вказана постанова про арешт коштів боржника направлена позивачу із супровідним листом від 14 лютого 2013 року №123/4/33626 та отримана останнім 20 лютого 2013 року.
5.1. Одночасно позивачу роз`яснено положення статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" щодо поширення арешту на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
6. Листом від 04 березня 2013 року ПАТ "Укрсоцбанк" повідомило Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, що вищевказана постанова про накладення арешту залишається без виконання та повертається відповідачу у зв`язку із тим, що Нікопольське КП "Нікопольтеплоенерго" в системі не обслуговується, рахунків не відкривало.
7. В подальшому, Нікопольське КП "Нікопольтеплоенерего" 27 січня 2014 року відкрило у ПАТ "Укрсоцбанк" поточний рахунок № НОМЕР_1 .
8. 03 березня 2014 року відповідачем винесено постанову про арешт коштів, відповідно до якої постановлено накласти арешт на кошти, що містяться на рахунках в ПАТ "Укрсоцбанк" та належать боржнику - Нікопольському КП "Нікопольтеплоенерго". Вказана постанова отримана ПАТ "Укрсоцбанк" 11 березня 2014 року.
9. Листом від 13 березня 2014 року ПАТ "Укрсоцбанк" повідомило Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, що банком накладено арешт на поточний рахунок боржника № НОМЕР_1 .
10. Операції по поточному рахунку боржника № НОМЕР_1 банком зупинені 11 березня 2014 року на підставі постанови відповідача від 03 березня 2014 року.
11. Як зазначає відповідач, в період з 03 лютого 2014 року по 11 березня 2014 року по поточному рахунку № НОМЕР_1 боржника проводилися грошові операції. А саме, за вищевказаний період ПАТ "Укрсоцбанк" з рахунку № НОМЕР_1 було перераховано на рахунки інших юридичних чи фізичних осіб суми загальним розміром 6 947 920 грн 52 коп.
12. 30 травня 2014 року Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області винесено вимогу №2814/10012 в порядку статей 5, 11 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність", якою позивача зобов`язано негайно з моменту отримання даної вимоги усунути порушення законодавства про виконавче провадження, допущені ПАТ "Укрсоцбанк", шляхом перерахування відділу за рахунок власних коштів ПАТ "Укрсоцбанк" сум помилкових переказів з рахунку Нікопольського КП "Нікопольтеплоенерего" № НОМЕР_1 за період з 03 лютого 2014 року по 11 березня 2014 року.
12.1. Тобто вимога відповідача полягає у зобов`язанні ПАТ "Укрсоцбанк" переказати на депозитний рахунок відповідача за рахунок власних коштів суми помилкових переказів з рахунку № НОМЕР_1 за період з 03 лютого 2014 року по 11 березня 2014 року.
12.2. Одночасно, в даній вимозі зазначено про необхідність керівнику Нікопольського відділення ПАТ "Укрсоцбанк" особисто з`явитися 04 червня 2014 року до відділу з метою надання доказів виконання даної вимоги, пояснень, відповідей на питання, у тому числі, стосовно причин руху коштів Нікопольського КП "Нікопольтеплоенерго" на рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ "Укрсоцбанк", необхідних для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності за порушення законодавства про виконавче провадження.
ІІІ. Рішення судів у цій справі та мотиви їхнього ухвалення
13. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2015 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області № 2314/10012 від 30 травня 2014 року, що пред`явлена 10 червня 2014 року начальнику Нікопольського відділення ПАТ "Укрсоцбанк" Бабкіній В.М.
14. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2015 року касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
14.1. Вищий адміністративний суд України вказав, що суди попередніх інстанцій не встановили чи було зареєстровано у порядку, передбаченому Законом №1255, публічне обтяження рахунків Нікопольського КП "Нікопольтеплоенерго" і в межах якої конкретно суми коштів, як і не з`ясували чи був обізнаний позивач про наявність такого обтяження, та в залежності від цього які дії мав вчинити, а від яких - утриматись.
14.2. Також Вищий адміністративний суд України зазначив, що суди не дослідили яка сума коштів перебувала на рахунку Нікопольського КП "Нікопольтеплоенерго" № НОМЕР_1, відкритому в ПАТ "Укрсоцбанк", та чи перераховувались кошти із зазначеного рахунку у період з 03 лютого 2014 року по 11 березня 2014 року на рахунки інших юридичних чи фізичних осіб, за яких підстав відповідачем визначено початковою датою саме 03 лютого 2014 року, а також чи зверталось відповідачем стягнення на рахунки Нікопольського КП "Нікопольтеплоенерго", відкриті в інших банках, й в межах якої суми.
14.3. Також вказано, що суди попередніх інстанцій не з`ясували питання наявності у державного виконавця повноважень щодо зобов`язання посадової особи позивача здійснювати за рахунок коштів ПАТ "Укрсоцбанк" перерахунок сум помилкових переказів з рахунку Нікопольського КП "Нікопольтеплоенерго" № НОМЕР_1 за період з 03 лютого 2014 року по 11 березня 2014 року в розумінні Законів №606 та №2346 й Інструкції, а також не встановили чи здійснювались позивачем у вказаний період такі помилкові перекази з огляду на вимоги статті 1 Закону №2346 та наявність чи відсутність вини позивача у вчиненні таких дій.
15. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2016 року задоволено адміністративний позов.
15.1. Визнано протиправною та скасовано вимогу відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 30 травня 2014 року №2814/10012, що пред`явлена 10 червня 2014 року начальнику Нікопольського відділення ПАТ "Укрсоцбанк" Бабкіній Вікторії Миколаївні.
16. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки відповідач не є суб`єктом переказу грошових коштів у розумінні Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", то оскаржувана вимога відповідача є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
17. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2016 року скасовано та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" відмовлено в повному обсязі.
21. Відмовляючи в задоволенні позову суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач, отримавши копію постанови державного виконавця від 14 лютого 2013 року, якою накладено арешт на кошти боржника на рахунках № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 у межах суми стягнення боргу у розмірі 4 158 282, 58 грн., був зобов`язаний невідкладно її виконати. Та обставина, що на час її отримання боржник у виконавчому провадженні не був клієнтом банку і не мав відкритих рахунків не звільняє позивача від обов`язку її виконання у разі відкриття в майбутньому таких рахунків.
ІV Касаційне оскарження
22. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, яку зареєстровано у суді 19 жовтня 2016 року.
23. У касаційній скарзі позивач зазначає, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення із неправильним застосуванням норми матеріального права. Так, позивач наголошує на тому, що оскаржувана вимога винесена відповідачем з порушенням вимог законодавства, оскільки рахунок № НОМЕР_1 був відкритий Нікопольським КП "Нікопольтеплоенерго" лише 27 січня 2014 року, а тому на нього не поширюється обов`язок зупинення видаткових операцій.
23.1. Крім того, позивач звертає увагу на тому, що вимоги відповідача адресовані керівнику Нікопольського відділення ПАТ "Укрсоцбанк", який не є посадовою особою, а є лише найманим працівником, який позбавлений права виконувати вимогу про усунення порушень законодавства про виконавче провадження допущені ПАТ "Укрсоцбанк" шляхом перерахування відділом за рахунок власних коштів суми помилкових переказів.
23.2. Додатково заявник касаційної скарги звертає увагу, що зупинення видаткових операцій на рахунок клієнта можливе у разі наявності зареєстрованого публічного обтяження (постанови про арешт коштів) та обізнаності конкретної банківської установи щодо нього. Факт обізнаності банку відносно наявного публічного обтяження пов`язане виключно з моментом отримання ним та прийняттям до виконання відповідної постанови чи наявністю у цьому банку прийнятих раніше до виконання постанов про арешт коштів цього боржника.
23.3. Також, заявник касаційної скарги вважає необґрунтованим твердження відповідача про те, що останній наділений правом вимагати відшкодування "помилкових переказів" на підставі статті 32 Закону України "Про платіжні системи та перекази коштів в Україні".
23.4. Тобто, статтею 32 "Про платіжні системи та перекази коштів в Україні" передбачено відповідальність банків при здійсненні переказу, при цьому, відповідно до пункту 32.1 Закону, банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов`язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів. Проте, відповідач не є ні платником ні отримувачем коштів, тобто не має права вимагати відшкодування "помилкових переказів" на рахунок виконавчої служби. Такий спір може бути вирішений лише в судовому порядку за участю платника та одержувача, але аж ніяк не на підставі вимоги державного виконавця.
23.5. За таких обставин заявник касаційної скарги просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
24. 21 листопада 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України у складі судді Загороднього А.Ф. відкрито касаційне провадження та витребувано із Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 826/13547/14.
25. 01 грудня 2016 року справа № 826/13547/14 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
26. Також до Вищого адміністративного суду України 08 лютого 2016 року надійшло заперечення на касаційну скаргу. В якому відповідач спростовуючи доводи касаційної скарги позивача просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
27. 24 січня 2018 року на виконання вимог підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (набрав чинності 15 грудня 2017 року) касаційну скаргу передано до Верховного Суду.
28. 26 січня 2018 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю: Бевзенка В.М., суддів: Шарапу В.М., Данилевич Н.А.
29. 23 квітня 2020 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року № 644/0/78-20 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
30. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н.В., суддів - Кашпур О.В., Смоковича М.І.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
31. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.
32. Водночас, пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
33. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Верховний Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX.
34. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
35. Порядок і умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) на момент виникнення спірних правовідносин був урегульований Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі - Закон №606-XIV).
36. Згідно із частиною першою статті 1 Закону №606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
37. Відповідно до частини першої статті 2 Закону №606-XIV примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.