1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



07 травня 2020 року

Київ

справа №819/1499/17

адміністративне провадження №К/9901/35852/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Губської О.А.,



розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 819/1499/17



за позовом приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування пункту наказу,



за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Святецького В.В., суддів: Гудима Л.Я., Довгополова О.М.)



УСТАНОВИВ:

І. Рух справи

1. У вересні 2017 року приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Жовнір І.Т. (далі - позивач, нотаріус) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Мін`юст), в якому просив визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу Міністерства юстиції України №2048/5 від 30 червня 2017 року.

1.1. Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказав на протиправність спірного пункту наказу, яким тимчасово заблоковано доступ його як нотаріуса до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 місяці.



II ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. 28 квітня 2017 року до Міністерства юстиції України надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Розтоцьке" за №4/25-04, а 06 червня 2017 року - доповнення до неї за №4/06/06, в яких оскаржувались незаконні дії приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Жовніра І.Т., здійсненні ним при виконанні функцій державного реєстратора.

3. В скарзі зазначена вимога скасувати прийняті приватним нотаріусом Жовніром І.Т. рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09 грудня 2016 року №32819903, від 09 грудня 2016 року №32821913, від 04 листопада 2016 року №32212034, від 19 січня 2017 року №33483347, від 16 вересня 2016 року №31429911, від 20 вересня 2016 року №31483541, від 16 вересня 2016 року №31430024, на підставі яких до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені записи про державну реєстрацію права оренди ПП "Агропродсервіс Ярчівці" на земельні ділянки з кадастровими номерами №6122689800:01:001:1253, 6122689800:01:001:1254, 122689800:01:001:0397, 122689800:01:001:0589, 6122689800:01:001:0607, 6122689800:01:001:0608, 6122689800:01:001:1404, які розташовані на території Ярчовецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області.

4. Супровідним листом за №2/12541-0-33-17/19К від 23 червня 2017 року Мін`юст направило копію скарги ТОВ "Розтоцьке" на адресу позивача як суб`єкта оскарження.

5. 27 червня 2017 року за результатами розгляду скарги ТОВ "Розтоцьке" Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України склала висновок, відповідно до якого вказана вимога з доповненнями до неї задоволена в повному обсязі. Комісія вирішила скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09 грудня 2016 року №32819903, від 09 грудня 2016 року №32821913, від 04 листопада 2016 року №32212034, від 19 січня 2017 року №33483347, від 16 вересня 2016 року №31429911, від 20 вересня 2016 року №31483541, від 16 вересня 2016 року №31430024, прийняті приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Жовніром І.Т.

6. Крім того, Комісія вирішила тимчасово заблокувати доступ нотаріусу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 місяці.

7. 30 червня 2017 року на підставі висновку Комісії Міністерство юстиції України видало наказ за №2048/5, пунктом 3 якого визначено тимчасово заблокувати доступ приватному нотаріусу Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

8. Не погоджуючись із вказаним пунктом наказу відповідача, позивач звернувся до суду.



ІIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Постановою від 07 листопада 2017 року Тернопільський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

9.1 Суд першої інстанції, розглядаючи справу по суті, прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки нотаріус ОСОБА_1 не перевірив інформацію про наявність або відсутність уже зареєстрованих прав оренди на земельні ділянки, що суперечить вимогам законодавства і призвело до державної реєстрації за ПП "Агропродсервіс Ярчівці" права оренди земельних ділянок, які перебувають в оренді ТОВ "Розтоцьке" згідно з чинними договорами оренди. У зв`язку із зазначеними порушеннями законодавства у відповідача були підстави для тимчасового блокування йому доступу до Державного реєстру прав строком на 3 місяці.

10. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року скасовано постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 3 наказу Міністерства юстиції України №2048/5 від 30 червня 2017 року.

10.1. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції дійшов висновку, що у позивача на час здійснення реєстраційних дій були відсутні визначені пунктом 6 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підстави для відмови у здійснені державної реєстрації, оскільки права власності на земельні ділянки виникли після 01 січня 2013 року, а в Державному реєстрі прав були відсутні відомості про оренду цих ділянок.



IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

11. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Міністерство юстиції України звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просило скасувати оскаржуване судове рішення, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

12. У касаційній скарзі відповідач вказав, що позивач при здійсненні спірних реєстраційних дій, був зобов`язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність уже зареєстрованих прав оренди на земельні ділянки, оскільки смерть особи-орендодавця не є підставою для припинення договору оренди земельної ділянки.

13. Також відповідач зазначив, що на момент подання позову термін тимчасового блокування доступу до Державного реєстру прав позивачу сплив, а тому відсутнє і порушене право нотаріуса.

14. Позивач подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.



V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

15. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон №1952-IV)

17. Відповідно до частин першої, другої статті 37 Закону №1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

18. Частиною шостою статті 37 Закону №1952-IV встановлено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України.

19. Відповідно до приписів статей 124 та 125 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

20. Стаття 31 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" (далі - Закон № 161-XIV) передбачає, що договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

21. Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону №1952-IV визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

22. Частиною третьою статті 3 Закону №1952-IV передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

23. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 10 Закону №1952-IV державним реєстратором є нотаріус.

24. Згідно з частиною третьою статті 10 Закону №1952-IV державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;


................
Перейти до повного тексту