1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



07 травня 2020 року

Київ

справа №420/703/19

адміністративне провадження №К/9901/34971/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Жука А.В.,



розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №420/703/19



за позовом капітана 1 рангу ОСОБА_1 до Міністерства оборони України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Військова частина А0456 (командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України), Державна казначейська служба України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди



за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року (прийняту одноособово головуючим суддею Левчук О.А.), на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Бітова А.І., суддів: Градовського Ю.М., Ступакової І.Г.)



УСТАНОВИВ:

І. Рух справи

1. У лютому 2019 року капітан 1 рангу капітан першого рангу Шмельков Олександр Сергійович (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач, Міноборони України) в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Міноборони України щодо невиплати компенсації втрати частини грошового доходу у зв`язку з порушенням строків виплати щомісячного грошового забезпечення за період з 26 липня 2014 року по 19 травня 2015 року включно;

- зобов`язати Міноборони України нарахувати та виплатити компенсацію у розмірі 66 621,25 грн. втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків виплати щомісячного грошового доходу за період з 26 липня 2014 року по 19 травня 2015 року включно;

- стягнути з Міноборони України моральну шкоду у розмірі 700 000 грн., яка спричинена протиправною бездіяльністю Міністерства оборони України.

1.1. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Міноборони України не виплатило позивачу як військовослужбовцю Збройних Сил України компенсацію втрати ним частини грошового доходу, у зв`язку з порушенням строків виплати щомісячного грошового забезпечення за період з 26 липня 2014 року по 19 травня 2015 року включно. Таким чином, позивачу не нарахована та невиплачена компенсація у розмірі 66 621, 25 грн.

1.2. Крім того, ОСОБА_1 вказує, що відповідач свідомо та навмисно не виконав вимоги чинного законодавства щодо виплати сум компенсації, чим спричинив йому моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 700 000 грн.



ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2014 року у справі № 2а-6803/09/1570 ОСОБА_1 поновлено на військовій службі з 08 жовтня 2009 року.

3. Міністром оборони України 05 березня 2015 року прийнято наказ № 150 (по особовому складу), яким на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2014 року, поновлено позивача на військовій службі з 08 жовтня 2009 року. Відповідно до наказу Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 21 травня 2015 року № 93 (по стройовій частині) позивач вважався таким, що 20 травня 2015 року прийняв справи та посаду та приступив до виконання обов`язків.

4. Постановою Одеського окружного адміністративного суду 12 квітня 2017 року у справі № 815/5639/16 встановлено, що Міністром оборони України з дати прийняття постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2014 року по 05 березня 2015 року не вживалися відповідні заходи щодо поновлення позивача на військовій службі на виконання рішення суду.

5. Постанова Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року у справі № 815/5639/16 набрала законної сили 12 липня 2017 року.

6. 26 вересня 2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 54784548 з виконання виконавчого листа № 815/5639/16 від 28 липня 2017 року виданого Одеським окружним адміністративним судом.

7. 21 грудня 2017 року Командуванням Військово-Морських Сил Збройних Сил України винесено наказ № 467/АГЧ, яким наказано Військовій частині А3519 організувати виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 26 липня 2014 року по 19 травня 2015 року ОСОБА_1 в сумі 96440,27 грн.

8. В грудні 2017 року позивачу стало відомо про протиправну бездіяльність, яка полягає у невиплаті компенсації втрати частини грошового доходу у зв`язку з порушенням строку виплати, у зв`язку з чим він звернувся до суду.



ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року адміністративний позов капітана 1 рангу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати щомісячного грошового забезпечення за період з 26 липня 2014 року по 19 травня 2015 року включно. Зобов`язано Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати щомісячного грошового забезпечення за період з 26липня 2014 року по 19 травня 2015 року включно, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

10. Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги частково виходили з того, що Міноборони України було порушено строки виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 більш ніж на один календарний місяць, а тому у зв`язку з порушенням термінів виплати щомісячного грошового забезпечення за період з 26 липня 2014 року по 19 травня 2015 року включно Міністерство оборони України повинне здійснити виплату компенсації втрати частини грошових доходів



ОСОБА_1 . ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

11. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій Міноборони України звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

12. У касаційній скарзі відповідач вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, та звертає увагу на те, що Міністерство оборони України не є належним відповідачем у справі та невірно визначено період за який позивачу має бути виплачена компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати.

13. Ухвалою Верховного суду від 26 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою Міноборони України.

14. ОСОБА_1 до Верховного Суду подано відзив на касаційну скаргу у якому він просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанції залишити без змін.



V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

15. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Питання здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон№ 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 (далі - Порядок № 159).

17. Статтею 1 Закону № 2050-ІІІ встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

18. Відповідно до статті 2 цього Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

19. Згідно пункту 2 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

20. Положенням пункту 3 Порядку № 159 передбачено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).


................
Перейти до повного тексту