ПОСТАНОВА
Іменем України
06 травня 2020 року
Київ
справа №808/723/17
адміністративне провадження №К/9901/39496/18
К/9901/39498/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги 1. Мелітопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області та 2. Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.04.2017 (суддя - Прасов О.О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017 (головуючий суддя - Шальєва В.А., судді: Білак С.В., Олефіренко Н.А.) у справі № 808/723/17 за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Мелітопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - Мелітопольська ОДПІ) про нарахування податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки №176088-13 від 14.11.2016 в сумі 6948,57 грн., №176086-13 від 14.11.2016 в сумі 1849,41 грн. та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області) №27-13 від 14.02.2017 в сумі 651,76 грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.04.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017, позов задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Мелітопольська ОДПІ та ГУ ДФС у Запорізькій області оскаржили їх у касаційному порядку.
У касаційних скаргах відповідачі просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.04.2017, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.
Доводи касаційних Мелітопольської ОДПІ та ГУ ДФС у Запорізькій області ідентичні за змістом.
Так, в обґрунтування своїх вимог відповідачі посилаються на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме: підпункту 12.3.5 пункту 12.3 статті 12, підпункту 266.6.2 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України та зазначають, що приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діли на підставі та в межах повноважень, визначених чинним законодавством України.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 є власником частини нежитлової будівлі, розташованої у АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 5,1042 га, кадастровий номер земельної ділянки 2310700000.01.032.0113, а також 3/4 частин комплексу будівель: А-2 загальною площею 1177,0 кв.м. (основною площею 936,6 кв.м.), В-1 загальною площею 110,4 кв.м. (основною площею 102,2 кв.м.), розташованих у АДРЕСА_2, що підтверджено наявною в матеріалах справи інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
На підставі наведених даних Мелітопольською ОДПІ 14.11.2016 прийнято податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік: № 176086-13, згідно з яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік у сумі 1849,41 грн.; № 176088-13, згідно з яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік у сумі 6948,57 грн.
На підставі рішення ГУ ДФС у Запорізькій області про результати розгляду первинної скарги № 57/14/08-01-10-01-13 від 26.01.2017 ГУ ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення № 27-13 від 14.02.2017 про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік у сумі 651,76 грн.
01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII, яким, зокрема, викладено в новій редакції статтю 266 Податкового кодексу України та введено новий податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Так, відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Базою оподаткування у відповідності до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
Згідно з підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII рекомендовано органам місцевого самоврядування: у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об`єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об`єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Установлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Відповідно до положень пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено порядок опублікування та застосування рішень місцевої ради про встановлення місцевих податків. Зазначені рішення офіційно оприлюднюються відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Наведеною нормою передбачено обов`язок місцевої ради опублікувати рішення про встановлення місцевого податку, а також наслідки несвоєчасного опублікування відповідного рішення. Зазначена норма розрізняє період опублікування рішення ради, плановий період та наступний період, кожен з яких має самостійне правове значення та не може співпадати в часі.