ПОСТАНОВА
Іменем України
06 травня 2020 року
Київ
справа №826/16008/15
адміністративне провадження №К/9901/25282/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Гончарової І.А, Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакі Ленд" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2016 (судді Шулежко В.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2016 (головуючий суддя Василенко Я.М., судді: Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі №826/16008/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакі Ленд" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лакі Ленд" (далі - позивач, ТОВ "Лакі Ленд") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.02.2015 №0001242204 в частині визначення грошового зобов`язання у загальній сумі 1ʼ890ʼ412,50грн., з яких 1ʼ512ʼ330грн. за основним платежем та 378082,50грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
По суті висновків ДПІ, які викладені в акті перевірки та стали підставою для прийняття спірного рішення (в оскаржуваній його частині), позивач зазначає, що зазначені висновки ґрунтуються на оцінці обставин взаємовідносин позивача з контрагентом позивача ТОВ "Фанспортклаб". Зокрема, ДПІ дійшла висновку про нездійснення спірних операцій та, відповідно, про відсутність підстав для формування податкового кредиту. Позивач вважає доводи ДПІ надуманими та зазначає, що спірні операції з поставки товарів фактично проведені та документально оформлені, а відтак вважає правомірним формування спірних сум податкових вигод, у зв`язку з чим не вбачає підстав для прийняття оскаржуваного рішення та просить його скасувати (в оскаржуваній його частині).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2016, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ТОВ "Лакі Ленд" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.07.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Лакі Ленд" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2016 у справі №826/16008/15.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №826/16008/15 згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 05.05.2020 прийнято матеріали справи до провадження та призначено справу до розгляду у попередньому судовому засіданні на 06.05.2020.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.
В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з підстав неправильного застосування норм матеріального, процесуального права та неправильної правової оцінки обставин у справі. Як вказує позивач, господарські правовідносини між позивачем і контрагентом оформлені у відповідності до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", належним чином підтверджуються відповідними первинними документами. Позивач наполягає, що ТОВ "Лакі Ленд" жодних порушень податкового законодавства не вчинено, висновки в акті перевірки про непідтвердження факту вчинення господарських операцій безпідставні, оскільки умови договору виконані сторонами, оплату вартості проведено, господарські зобов`язання виконані належним чином. Крім того, у додаткових поясненнях до касаційної скарги, позивач посилається на те, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою, що податковому органу було заборонено проводити перевірку Товариства згідно підпункту 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014. Відтак, відповідач не мав правових підстав проводити перевірку позивача у 2015 році та приймати за її наслідками спірне податкове повідомлення-рішення.
Відповідач правом подання заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Лакі Ленд" (код ЄДРПОУ 38323297) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.10.2014.
За наслідками перевірки складено акт від 27.01.2015 №81/26-54-22-04-07/38323297 (далі - Акт перевірки), яким встановлено, що ТОВ "Лакі Ленд" у перевіряємому періоді мало взаємовідносини із ТОВ "Фанспортклаб" (код ЄДРПОУ 38398430) на підставі договору купівлі-продажу №б/н від 26.05.2014. В акті перевірки зазначається, що на підставі вказаного договору ТОВ "Фанспортклаб" у червні 2014 року були виписані видаткові та податкові накладні на загальну 15ʼ351ʼ165,87грн., у т.ч. ПДВ - 2ʼ558ʼ527,64грн., номенклатура поставки яких - телевізори LCD, монітори, комп`ютери, принтери, сканери тощо.
Суми ПДВ за вказаними податковими накладними включено ТОВ "Лакі Ленд" до податкового кредиту за червень 2014 року та відображено у реєстрах отриманих податкових накладних.
Однак, ДПІ зазначає, що ТОВ "Лакі Ленд" до перевірки не було надано первинних документів, які підтверджують транспортування продукції від ТОВ "Фанспортклаб" та додаткових угод до договору, в яких визначено строки та умови поставки, їх вартість тощо.
Податковий орган дійшов висновку, що позивачем порушено вимоги:
пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1ʼ743ʼ207грн.;
пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищене залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на суму 1ʼ046ʼ198грн.
На підставі акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.02.2015 №0001242204, яким на підставі вказаних висновків збільшено позивачу суму грошового зобов`язання з ПДВ у загальному розмірі - 1ʼ890ʼ412,50грн., з яких 1ʼ512ʼ330грн. за основним платежем та 37082,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (25% від суми донарахованого зобов`язання). У даному позові позивачем оскаржується вказане рішення саме в цій частині.
Що стосується інших порушень, які були встановлені в Акті перевірки, слід зазначити, що податкове повідомлення рішення від 26.02.2015 №0001242204 в частині визначення грошових зобов`язань за ці порушення, зокрема за основним платежем - 230877грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 57 719,25грн., позивачем в даному позові не оскаржується. Слід зазначити, що згідно платіжних доручень від 10.03.2015 №3288 та №3287 позивачем добровільно сплачено визначене грошове зобов`язання разом із штрафними санкціями у розмірі 288596,25 грн., що податковим органом не заперечується.
Не погодившись з рішенням податкового органу, ТОВ "Лакі Ленд" звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині визначення грошового зобов`язання у загальній сумі 1ʼ890ʼ412,50грн., з яких 1ʼ512ʼ330грн. за основним платежем та 378082,50грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Як вказано судами, позивачем не надано вичерпних, оформлених належним чином згідно з вимогами діючого законодавства документів, на підставі яких можливо достовірно визначити, що отримання ТМЦ за договорами здійснювалось здійснено позивачем, в ході перевірки встановлена відсутність фактичного підтвердження взаємовідносин позивача з задекларованим підприємством, як при укладенні самого договору так і при здійсненні безпосередньо господарських операцій за ним.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України, визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку.
Відповідно до пункту 177.2 статті 177 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Згідно з пунктом 177.4 статті 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
Отже, об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, який визначається як різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Витрати, які приймають участь у формуванні об`єкта оподаткування - це документально підтверджені витрати операційної діяльності.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.