ПОСТАНОВА
Іменем України
06 травня 2020 року
Київ
справа №816/411/17
адміністративне провадження №К/9901/31850/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року (головуючий суддя - Єресько Л.О.)
та на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - П`янова Я.В., судді - Чалий І.С., Зеленський В.В.)
у справі 816/411/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловозоремонтний завод"
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області
про зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тепловозоремонтний завод" (далі - позивач, платник, Товариство) звернулося до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ДПІ у м. Полтаві), в якому позивач просив:
- зобов`язати Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області зарахувати кошти від`ємного значення з податку на додану вартість за лютий - квітень 2016 року в рахунок сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Тепловозоремонтний завод" грошового зобов`язання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів та податкового боргу по платежу мито на товари, що ввозяться СПД в сумі 816 307 грн;
- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловозоремонтний завод" судові витрати у сумі 1 600, 00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що контролюючий орган в порушення п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України не забезпечив зарахування суми від`ємного значення з податку на додану вартість за лютий-квітень 2016 року в рахунок сплати товариством грошового зобов`язання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів та податкового боргу по платежу мито на товари, що ввозяться СПД, в загальному розмірі 816 307, 00 грн.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 квітня 207 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року, адміністративний позов задоволено частково:
- зобов`язано Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування суми від`ємного значення з податку на додану вартість за лютий - квітень 2016 року в рахунок сплати грошових зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловозоремонтний завод" з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів в сумі 633 404, 00 грн та податкового боргу по платежу мито на товари, що ввозяться СПД в сумі 182 903, 00 грн;
- стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловозоремонтний завод" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 600, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області. В решті позову відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що станом на час розгляду справи суми від`ємного значення з податку на додану вартість за лютий та квітень 2016 року, наявність яких підтверджена контролюючим органом, протиправно не зараховані в рахунок сплати грошового зобов`язання Товариства з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів та податкового боргу по платежу мито на товари, що ввозяться СПД, в загальній сумі 816 307, 00 грн. Суди вказали, що позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, однак іншим способом захисту порушеного права позивача, обраним судом, а саме шляхом зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідних даних.
Не погодившись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що контролюючим органом, у встановленому законом порядку, сформовано та направлено розпоряднику бюджетних коштів висновки про суми відшкодування ПДВ з відповідним реєстром, однак останні були повернуті без виконання.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
09 жовтня 2017 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких він зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.
01 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Товариство подало до контролюючого органу:
- 23.03.2016 уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2016 року, згідно якого задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету (рядок 20.2.2 декларації) у розмірі 475 259, 00 грн (а.с. 9-12);
- 25.04.2016 уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2016 року, згідно якого задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету (рядок 20.2.2 декларації) у розмірі 473 208, 00 грн (а.с. 13-17);
- 17.05.2016 податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2016 року, згідно якої задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету (рядок 20.2.2 декларації) у розмірі 343 099, 00 грн (а.с. 18-24).
При цьому, до зазначених уточнюючих розрахунків та декларації Товариством були додані заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4), згідно з якими кошти у загальному розмірі 816 307, 00 грн (473 208, 00 грн +343 099, 00 грн) Товариство просить врахувати в рахунок сплати його грошових зобов`язань з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів (код бюджетної класифікації 14070100, в сумі 633 404, 00 грн) та податкового боргу по платежу мито на товари, що ввозяться СПД (код бюджетної класифікації 15010100, в сумі 182 903, 00 грн) (а.с. 12, 16-17, 22).
Подання Товариством та прийняття контролюючим органом уточнюючих розрахунків та декларації з ПДВ з відповідними додатками підтверджується квитанціями 2 від 31.03.2016, 2 від 25.04.2016, 1 та 2 від 19.05.2016 (а.с. 13, 17 та зворот а.с. 24).
Посадовими особами відповідача 28.04.2016 та 16.06.2016 проведено камеральні перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо суми бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету, за результатами яких складені довідки у формі висновків 133/16-01-12-02/37709939 та 191/16-01-12-02/37709939 відповідно (а.с. 51-59).
За висновками проведених камеральних перевірок, контролюючим органом підтверджені відображені Товариством у податковій звітності:
- за лютий 2016 року сума від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету у сумі 473 208, 00 грн;
- за квітень 2016 року сума від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету, у сумі 343 099, 00 грн.
20.10.2016 ДПІ у м. Полтаві видані довідки "А 2" про підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами камеральної перевірки декларації 285, якою підтверджена сума бюджетного відшкодування ПДВ - 473 208, 00 грн, та 286, якою підтверджена сума бюджетного відшкодування ПДВ - 343 099, 00 грн (а.с. 60-61).
25.10.2016 контролюючим органом сформовано висновки про суми відшкодування ПДВ 3418-07 (473 208, 00 грн), 3419-07 (160 196, 00 грн) та 3420-07 (182 903, 00 грн) (а.с. 67-69), які направлені до УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області з відповідним реєстром (а.с. 86).
Листом УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області від 02.11.2016 вих.02-08/2544 (а.с. 66) висновки контролюючого органу про суми відшкодування ПДВ були повернуті без виконання у зв`язку з ненаданням контролюючим органом узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування по ТОВ "ТРЗ", а також у зв`язку з тим, що на законодавчому рівні не врегульовано механізм здійснення відшкодування податку на рахунок бюджету.
Товариство звернулося до ДПІ у м. Полтаві та ГУ ДФС у Полтавській області з листом від 09.02.2017, у якому просило надати письмові роз`яснення чи було здійснено перерахування коштів з електронного рахунку системи електронного адміністрування податку на додану вартість Товариства до бюджету в рахунок сплати податкових зобов`язань з податку в сумі 816 306, 53 грн при поданні податкових декларацій, а якщо даного перерахування здійснено не було просило вказати причину такого неперерахування (а.с. 25-26).
Листом від 10.03.2017 вих.2197/10/16-31-12-04-23 ГУ ДФС у Полтавській області повідомило платника про формування відповідних висновків про суми відшкодування ПДВ та направлення їх до органу казначейської служби (а.с. 27-28).
У зв`язку з не зарахуванням суми від`ємного значення з податку на додану вартість за лютий-квітень 2016 року в рахунок сплати Товариством його грошових зобов`язань, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України (далі - ПК України) в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.